Справа №-2-1852
2009 рік
04 листопада 2009 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Степаненко Ю.А.
При секретарі Васюковій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що 03.03.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, за яким він передав відповідачу гроші в сумі 10 000 грн. строком до 03.04.2009 року. Цей договір підтверджується розпискою, яка була написана відповідачем власноруч.
Відповідач ОСОБА_2. не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, незважаючи на вимоги позивача повернути кошти в обумовлений договором строк, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг в сумі 10000 грн., а також судові витрати та витрати на юридичну допомогу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові.
Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, має намір сплатити заборгованість, а також судові витрати.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, оцінивши надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за слідуючих обставин:
як було встановлено в судовому засіданні і як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2009 року відповідач взяв у позивача в борг кошти в сумі 10000 (десять тисяч) грн., зобов'язавшись повернути їх у місячний строк, що підтверджується розпискою, копія якої є в матеріалах справи;
позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі передавши йому вказану у розписці суму, а відповідач свої зобов'язання не виконує, не повернувши позивачеві до теперішнього часу кошти.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (дата) виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімум доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт передачі позивачем відповідачу грошових коштів в сумі 10000 (десять тисяч ) грн. В розписці вказано строк повернення відповідачем грошових коштів, але до теперішнього часу вони не повернуті позивачу.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за договором позики в сумі 10000 (десять тисяч) грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 100 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., що підтверджується квитанціями, які є в матеріалах справи, згідно ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним також стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60,84, 88,169,208, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України ,-
Позовну заяву, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1: 10000 (десять тисяч) грн. - суму боргу, судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 100,00 грн, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн, а всього - 11220,00 (одинадцять тисяч двісті двадцять) грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Ю.А.Степаненко