Справа 2а-1314/09
06 жовтня 2009 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Прінь І.П.,
при секретарі Бевз О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про визнання відмови протиправною, зобов'язання до нарахування та виплати недоплаченої доплати до пенсії як „дитині війни”,
встановив:
25.02.2009р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що вона народилася у ІНФОРМАЦІЯ_1 році і, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відноситься до цієї категорії громадян та має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.06 року.
Дію цього положення Закону щодо підвищення пенсії було призупинено на 2006 і на 2007 роки Законами „Про Державний бюджет України на 2006 рік” та „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, проте рішенням Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.07 року визнано неконституційними відповідні норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. У 2008 році виплата доплати була обмежена з прийняттям ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За його підрахунками у період з 2006 - 2008 років йому не доплачена надбавка до пенсії у сумі 4471,20 грн. У лютому 2009 року позивач звернувся до управління Пенсійного Фонду з заявою про здійснення перерахунку і виплати надбавки до пенсії як дитині війни, але їй було відмовлено. Тому позивач просить визнати цю відмову протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити на його користь недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки у сумі 4471,20 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає, про що подав письмові заперечення, в яких зазначається що Пенсійний Фонд протягом 2006-2007 років не мав підстав для призначення та виплати вказаного підвищення пенсій, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення „Про Пенсійний Фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, отже, відповідач не мав права використовувати кошти Фонду не за цільовим призначенням.
З 01.01.2008р. підвищення пенсії позивачу здійснювалося з урахуванням ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Представник відповідача посилається також на невизначеність розміру пенсії, з якої слід розраховувати підвищення, оскільки вважає, що згідно зі статтею 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначений цим законом мінімальний розмір пенсії застосовується тільки для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону.
Також представник зазначає, що законом не визначено механізм розрахунку підвищення пенсії, не визначено яким органом, за який рахунок та з яких джерел має виплачуватися пенсія, в якому процедурному порядку здійснювати призначення і виплату пенсії.
Відповідач також зазначає, що позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду. Просить в позові відмовити в повному обсязі.
Аналізуючи надані в справі докази, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується наявним у нього посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.06 року, дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.
Суд приймає до уваги заперечення відповідача щодо необхідності застосування положень ст.ст. 99, 100 КАС України до даних правовідносин.
Суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст. 99 КАС України якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Зважаючи на те, що позивач звернулася до суду 25.02.2009р., суд вважає, що їй слід відмовити у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної надбавки до пенсії та її виплати за період з 01.01.2006р. по 25.02.2008р., оскільки поважних причин щодо пропуску строку позивачем не наведено.
Що стосується позовних вимог позивача про здійснення перерахунку і доплати з 25.02.2008р. по 31.12.2008р., суд прийшов до наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Підстави для підвищення пенсії за період з 25 лютого по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у лютому - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні - травні 2008р. на 48,10 грн. ( 10% від 481 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV в новій редакції.
Таким чином, з 22.05.2008р. відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:
травень - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 144,3 : 31 х 10 = 46,55 грн.;
червень - 481 грн. х 30% = 144,3 грн.
липень - вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6 х 3 = 433,80 грн.;
жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х3 міс. = 149,40 х 3 = 448,2 грн.
а всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити - 1072,85 грн.
Суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Крім того, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Заперечення щодо невизначеності органу виплати підвищення пенсії судом до уваги не приймаються, оскільки іншого державного органу, який здійснює виплату пенсії, крім ПФУ, законодавством не визначено. Щодо невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, то це не є підставою для невиконання Закону. Крім того, після ухвалення рішення судом нарахування і виплата має проводитися в порядку, визначеному законодавством для виконання судових рішень.
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Таким чином позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме нарахуванню та виплаті недоплаченої доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням вже сплачених за цей період сум.
Керуючись ст. 8, 9, 11. 17, 99, 100, 128, 159-163 КАСУ, ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум», суд,-
Постановив:
Адміністративній позов задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 08.10.2009р.
Суддя І.П. Прінь