Справа № 496/1858/16-ц
Провадження № 2/496/111/17
27 березня 2017 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.
при секретарі - Поцелуйко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить поділити між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином: їй виділити у власність телевізор марки Samsung LED40HD500U, ОСОБА_5 - холодильник марки Samsung GR-N389SQF75E00110 та мотоблок WEMA900, 2013 року випуску.
Свої вимоги мотивує тим, що з 24.06.2011 року по 12.05.2016 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15.12.2015 року, залишеним без змін 12.05.2016 року, шлюб між ними було розірвано. За час шлюбу ними набуто у власність телевізор вартістю 5000 грн., холодильник вартістю 2500 грн. і мотоблок вартістю 2500 грн. Дійти згоди щодо поділу вказаного майна вони не можуть, у зв»язку з чим вона звернулася до суду з вказаним позовом.
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом і просить:
- визнати недійсними довідки-рахунки серії ААЕ № 378634 від 16.09.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» на транспортний засіб MANL 2000 р/н НОМЕР_1, № шасі WMAL33ZZZ117398; серії ААЕ № 378631 від 16.06.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» на транспортний засіб HYNDAIH р/н НОМЕР_2, № кузова NLJWVH7HP6Z073617; серії ААЕ від 16.09.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» на транспортний засіб MANTGL12.10 р/н НОМЕР_3 № шасі WMAN15ZZ97Y175072; серії ААЕ № 378629 від 16.09.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» на транспортний засіб TOYOTA LANDKRUSER, р/н НОМЕР_4, № кузова JTMHX05J704041301;
- скасувати державну реєстрацію транспортних засобів: HYNDAIH р/н НОМЕР_2 на ім»я ОСОБА_4О; MANL 2000 р/н НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_3; MANTGL12.10 р/н НОМЕР_3 на ім»я ОСОБА_3; TOYOTA LANDKRUSER, р/н НОМЕР_4 на ім»я ОСОБА_4;
-визнати спільним майном подружжя - його, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а також визнати право власності по ? частині за кожним на наступне майно: два укомплектованих набори кухонних меблів з вмонтованою технікою, шкіряний диван, телевізор Samsung (діагональ монітору 54 см), три люстри, два кондиціонера Deawoo, спальні меблі, два телевізори Samsung (діагональ монітору 46 см), спальні меблі, люстру, джакузі, меблі для ванни, пральну машину Electrolux, капітальний тепличний комплекс з водяним опалюванням, автотранспортні засоби: HYNDAIH р/н НОМЕР_2, MANL 2000 р/н НОМЕР_1, MANTGL12.10 р/н НОМЕР_3, TOYOTA LANDKRUSER, р/н НОМЕР_4, VOLSWAGEN CRAFTER 2EKE2, р/н ВН 6590СО, житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку площею 0,143 га, які розташовані за адресою: Одеська область Біляївський район с. Усатове вул. Больнична, 13.
Свої вимоги мотивує тим, що він знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 У теперішній час шлюб між ними розірвано, у зв»язку з чим виникла необхідність у поділі майна, яке було нажите за час сумісного проживання. Ними було придбано два укомплектованих набори кухонних меблів з вмонтованою технікою, шкіряний диван, телевізор Samsung (діагональ 54 см), три люстри, два кондиціонери Deawoo, спальні меблі, два телевізори Samsung (діагональ монітору 46 см), спальні меблі, люстра, джакузі, меблі для ванни, пральна машина Electrolux, капітальний тепличний комплекс з водяним опаленням. Крім того, було придбано вищевказані транспортні засоби, відчуження яких ОСОБА_1 здійснила без його згоди, чим порушила його право власності. Крім того, 21 червня 2011 року ОСОБА_1 була обдарована житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: Одеська область Біляївський район с. Усатове вул. Больнична, 13. З часу отримання нею житлового будинку в дар ними разом було зроблено добудову до житлового будинку, його перебудову, внаслідок чого істотно збільшилася його вартість. Також він своєю працею, коштами брав участь в утриманні майна. Вважає, що його права порушені, внаслідок чого звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 19 липня 2016 року справи об»єднані в одне провадження.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на задоволенні позову наполягав, при цьому пояснив, що вартість телевізору складає 5000 грн., холодильнику - 5000 грн., мотоблоку - 2500 грн., просив виділити ОСОБА_1 телевізор, а ОСОБА_5 - холодильник і мотоблок. У задоволенні позову ОСОБА_5 просив відмовити, оскільки не надано суду доказів про придбання вказаного ним майна за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1, а також не підтверджено наявність у ОСОБА_5 грошових коштів для придбання цього майна. Крім того, пояснив, що площа житлового будинку за час перебування сторін у шлюбі не змінилася, поточний ремонт не свідчить про істотне збільшення вартості будинку, а тому просив у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.
ОСОБА_5 у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, на поданому ним позові наполягав і пояснив, що вартість телевізору складає 8000 грн., холодильнику - 2500 грн., мотоблоку - 5000 грн., мотоблок він придбав за час шлюбу, але за свої особисті кошти. Також пояснив, що у будинку був проведений ремонт всередині, зовні, поставлений паркан, котельня і вбиральня знесені, побудована літня кухня. Також пояснив, що площа житлового будинку не змінилася, але вважає, що вартість будинку і земельної ділянки за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 істотно збільшилася.
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 пояснив, що проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує, позов ОСОБА_5 підтримує, вважає, що наявні підстави для його задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, позовна заява ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Як встановлено у судовому засіданні, 24 червня 2011 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15 грудня 2015 року шлюб між ними розірвано, рішення набрало законної сили 12 травня 2016 року, згідно ухвали апеляційного суду Одеської області (т. 1 а.с. 4, 10-12).
За час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_5 придбали телевізор Samsung марки LED40HD500U вартістю 6499 грн., що підтверджується квитанцією про його придбання (т.1 а.с. 16), а також холодильник Samsung марки GR-N389SQF75E00110 вартістю 2500 грн.
Обставину щодо придбання холодильнику Samsung марки GR-N389SQF75E00110 в період шлюбу з ОСОБА_1, а також його вартість, підтвердив ОСОБА_5, а тому ця обставина відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині поділу холодильника та телевізора. Холодильник вартістю 2500 грн. підлягає виділу ОСОБА_5, телевізор - ОСОБА_1 зі стягненням з останньої на користь ОСОБА_5 грошової компенсації за різницю в частках у розмірі 1999,50 грн. (6499-2500/2=1999,50).
В частині поділу мотоблока WEMA900, 2013 року випуску позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки нею не надано доказів на підтвердження придбання цього майна у період шлюбу з ОСОБА_5 Натомість ОСОБА_5 у судовому засіданні наполягав на тому, що мотоблок придбаний за його особисті кошти, але ця обставина також не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.
Позовна заява ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За час спільного проживання, а саме: у 2013 році ОСОБА_1 і ОСОБА_5 придбали наступні транспортні засобі: TOYOTA LANDKRUSER, р/н НОМЕР_4, VOLSWAGEN CRAFTER 2EKE2, у 2014 році - HYNDAIH р/н НОМЕР_2, MANL 2000 р/н НОМЕР_1, у 2015 році - MANTGL12.10 р/н НОМЕР_3, які були зареєстровані за ОСОБА_1, згідно листа Регіонального сервісного центру в Одеській області № 31/5-34аз від 15.03.2016 року (т.2 а.с. 8).
16.09.2015 року транспортний засіб MANL 2000 р/н НОМЕР_1, № шасі WMAL33ZZZ117398 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ № 378634 від 16.09.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» відчужений ОСОБА_3; транспортний засіб HYNDAIH р/н НОМЕР_2, № кузова NLJWVH7HP6Z073617 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ № 378631 від 16.06.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» відчужений ОСОБА_4; транспортний засіб MANTGL12.10 р/н НОМЕР_3 № шасі WMAN15ZZ97Y175072 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ від 16.09.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» відчужений ОСОБА_3; транспортний засіб TOYOTA LANDKRUSER, р/н НОМЕР_4, № кузова JTMHX05J704041301 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ № 378629 від 16.09.2015 року, виданої ПП «Лидер-К» відчужений ОСОБА_4
Відчуження вказаних транспортних засобів відбулося без згоди ОСОБА_5
Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладання одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. При цьому відчуження транспортного засобу може бути проведено одним із таких способів: відчуження за цивільно-правовими договорами через нотаріуса; продаж через довідку-рахунок.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок), визначено механізм провадження торгівельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів ,марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 12 Порядку суб'єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки.
Усі графи довідки-рахунка, акта приймання-передачі та біржової угоди заповнюються друкарським способом або від руки одним почерком, підписуються відповідальною особою суб'єкта господарювання та скріплюються круглою печаткою. У графу "вартість" вноситься вартість продажу транспортного засобу або складової частини, що має ідентифікаційний номер, у грошовій одиниці України (п. 14 Порядку).
Згідно із п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух"), а також транспортні засоби, зібрані (складені) із складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог зазначеного Закону.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, є довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
З огляду на положення зазначених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, тобто перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.
Але сама по собі довідка-рахунок без відповідних позовних вимог не може бути визнана договором відчуження транспортного засобу, тому на її укладення не потребується згода другого з подружжя, відповідно до ст. 65 СК України. Позовних вимог ОСОБА_5 про визнання правочинів, за якими були видані довідки-рахунки, договором відчуження автомобілю, не було заявлено.
Крім того, за змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.
Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України в разі вчинення одним зі співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв'язку вбачається, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року (справа № 6-1912цс15).
Матеріали справи не містять докази того,що відповідач ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяли недобросовісно.
Згідно з абз. 2 п. 30 Постанови пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Натомість ОСОБА_5 не позбавлений права на відповідну компенсацію вартості відчужених не в інтересах сім'ї спірних автомобілів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання недійсними довідок-рахунків на транспортні засоби від 16.09.2015 року; скасування державної реєстрації транспортних засобів; визнання транспортних засобів спільним сумісним майном подружжя та визнання права власності на них по ? частині за ОСОБА_5 і ОСОБА_1
Згідно п.1.ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу.
Судом встановлено, що транспортний засіб VOLSWAGEN CRAFTER 2EKE2, р/н ВН 6590СО був придбаний ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, а саме: 15.03.2010 року, що він підтвердив у судовому засіданні, а тому виходячи з положень п.1 ч.1 ст. 57 СК України, позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання вказаного автомобілю об»єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на нього задоволенню не підлягають.
Крім того, в частині визнання спільною сумісною власністю наступного майна, а саме: двох укомплектованих наборів кухонних меблів з вмонтованою технікою, шкіряного дивану, телевізору Samsung (діагональ монітору 54 см), трьох люстр, двох кондиціонерів Deawoo, спальних меблів, двох телевізорів Samsung (діагональ монітору 46 см), спальних меблів, люстри, джакузі, меблів для ванни, пральної машину Electrolux, капітального тепличного комплексу з водяним опалюванням, а також визнання права власності на нього позовна заява ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, оскільки він не надав суду відомостей про наявність цього майна, не надано жодного доказу на підтвердження придбання цього майна в період шлюбу з ОСОБА_1
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 21 червня 2011 року відповідно до договору дарування ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар житловий будинок з надвірними спорудами: гараж, вбиральня, душ, котельня, огорожа, цистерна, а також земельну ділянку площею 0,143 га, кадастровий номер 5121085200:02:001:0640, що розташовані за адресою: Одеська область Біляївський район с. Усатове вул. Больнична, 13, відповідно до договорів дарування (т. 2 а.с. 10-11, 12-13).
Згідно ч.1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4939 від 13 січня 2017 року фактичні об»ємно-планувальні рішення житлового будинку «літ. А», що розташований по вул. Больничній, 13 в с. Усатове Біляївського району Одеської області, відповідають даним технічного паспорту від 02.06.2011 року; на поверхових планах не позначені вікна в деяких приміщеннях та перегородка в приміщенні 1-6; покрівля житлового будинку виконана з метало черепиці, в технічному паспорті зазначено шифер; фактичні об»ємно-планувальні рішення гаражу літ. «Б» відповідають даним технічного паспорту від 02.06.2011 року; покрівля гаражу виконана з метало черепиці, в технічному паспорті зазначено шифер; вбиральня літ. «В» та душ літ. «Г» демонтовані, на їх місці збудовано барбекю; збудована літня кухня таким чином, що котельня вбудована в літню кухню (т.1 а.с. 72-87).
У судовому засіданні було встановлено, що у будинку був проведений поточний ремонт, площа будинку не змінилася, що підтверджується висновком експерта, лише у підвальному приміщенні встановлені вікна та добудована літня кухня.
На думку суду, та обставина, що площа будинку не змінилася (згідно даних технічного паспорту станом на 2011 рік вона складала 225,60 кв.м. загальної площі та 69,40 кв.м. житлової площі, ця ж площа відображена у висновку експерта від 13.01.2017 року), свідчить про те, що вартість житлового будинку не змінилася істотно. Проведення поточного косметичного ремонту також не свідчить про істотне збільшення його вартості.
Для застосування передбачених зазначеною нормою правил, збільшення вартості майна повинно відбуватися внаслідок затрат подружжя, незалежно від інших факторів, зокрема незалежно від загального подорожчання конкретного майна, і суттєвою ознакою повинно бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик.
Окрім того, ОСОБА_5 у судовому засіданні не довів, за рахунок яких коштів, фінансових витрат та трудових затрат вартість спірного будинку збільшилась, що зазначене поліпшення виникло не за рахунок тенденції до загального подорожчання об»єктів нерухомості.
Істотне збільшення вартості земельної ділянки ОСОБА_5 у судовому засіданні обґрунтував тим, що він за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 обробляв її, удобрив. Але ці обставини, на думку суду, не свідчать про істотне збільшення вартості земельної ділянки, у зв»язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_5 не знайшла свого підтвердження, а тому підставі для її задоволення відсутні.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 62, 68-72 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 телевізор Samsung марки LED40HD500U вартістю 6499 грн., ОСОБА_5 виділити холодильник марки Samsung GR-N389SQF75E00110 вартістю 2500 грн.
В частині поділу мотоблоку WEMA900, 2013 року випуску, позовну заяву залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за різницю в частках у розмірі 1999,50 грн.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними довідок-рахунків; скасування державної реєстрації транспортних засобів; визнання майна спільним майном подружжя; визнання права власності на рухоме майно, транспортні засоби, житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані в с. Усатове Біляївського району Одеської області по вул. Больничній, 13 - залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області: ОСОБА_9