10 листопада 2009 року. м. Ужгород.
Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В.,
за участю апелянта ОСОБА_1,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2009 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр. України, не одружений, тимчасово не працює,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Згідно постанови, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 30 серпня 2009 року о 20-й годині 50 хвилин, керуючи на 4 км. об'їзної дороги м. Ужгород автомобілем марки «ЗАЗ Дейво» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Дачія» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який рухався попереду, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконною. Вважає, що суддею при призначенні йому стягнення не враховані вимоги ст. 30 КУпАП, дані про його особу : повне визнання вини та щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, ступінь його вини, а також відвернення шкідливих наслідків. Просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши доводи апелянта ОСОБА_1, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції не має.
Обставини, за яких ОСОБА_1 допустив порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, в постанові місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ст. 124 КУпАП відповідає здобутим судом першої інстанції й перевіреним апеляційним судом доказам і така апелянтом не оспорюється. Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 підтвердив зазначені у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення час, місце та обставини, за яких скоїв проступок. Окрім цього, ОСОБА_1 підтвердив, що у скоєному щиро кається.
Доводи апеляційної скарги про пом'якшення призначеного ОСОБА_1 стягнення задоволенню не підлягають з таких підстав.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом першої інстанції враховані вимоги ст. ст. 33 - 35 КУпАП, зокрема характер вчиненого проступку, ступінь вини правопорушника, вимоги ст. 30 КУпАП, дані про його особу, в тому числі ті, на які він посилається в апеляції : повне визнання вини та щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, а також відвернення шкідливих наслідків.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує вищевказані вимоги закону, те, що в підтвердження доводів апеляції про пом'якшення стягнення ОСОБА_1 не надав апеляційному суду передбачені законом докази, в тому числі характеризуючі його особу дані, дані про склад сім'ї, про наявність на утриманні певних осіб, і т.п..
З урахуванням наведеного, суддя апеляційного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вимоги КУпАП при розгляді справи про скоєний ОСОБА_1 адміністративний проступок порушені не були, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, тому до скасування не підлягає.
Керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, суддя, -
постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану ним апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Закарпатської області І.В. Стан