27 жовтня 2009 р. м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі :
судді - Вотьканича Ф.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Міжгірського районного суду від 29 вересня 2009 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючу директором приватного підприємства «Ломи», мешканку АДРЕСА_1,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 грн. в доход держави.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_1 працюючи директором приватного підприємства «Ломи» допустила порушення трудового законодавства, а саме :
• при звільненні з роботи ОСОБА_1 1.06.2008 р. за п.2 ст.36 КЗпП України, згідно наказу №2 від 1.06.2008 р. не провела нарахування та виплату компенсації за невикористані календарні дні відпустки за відпрацьований період з 1.04.2008 р. по 1.06.2008 р.;
• виплату заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_1 проводила один раз на місяць.
Такі дії ОСОБА_1 за висновком судді підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляції ОСОБА_1 вважаючи наведену вище постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності необґрунтованою й такою, що винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно строків накладення адміністративних стягнень, просить апеляційний суд скасувати цю постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та викладені апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляція є обґрунтованою і підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, на час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП, передбачений законодавством строк для накладення адміністративного стягнення сплив.
Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи.
Так, з матеріалів справи видно, що порушення вимог трудового законодавства ОСОБА_1 допустила 1.06.2008 р.
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено на правопорушника не пізніш як через два місяці з дня вчинення ним правопорушення, тобто виключно в межах цього строку давності для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення зазначеного у ст.38 цього ж Кодексу строку є обставиною, що виключає провадження в такій справі, а якщо провадження розпочате, то вказана обставина є безумовною підставою для його закриття.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа щодо ОСОБА_1 закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Міжгірського районного суду від 29 вересня 2009 року у справі щодо ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП с к а с у в а т и, а справу щодо ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП за спливом строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області Ф.А.Вотьканич