27 березня 2009 року м. Ужгород
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Власова СО.,
суддів - Куцина М.М.. Фазикош Г.В..
при секретарі - Плавайко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, редакції газети '"Правозихист" про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди ,-
У жовтні 2007 року ОСОБА_2. звернувся в суд із вищевказаним позовом, в якому зазначав, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 газети "Правозахист" від 31 липня 2007 року в публікації '"Тихое рейдерство в центре Ужгорода или почему безмолвствуют власти и правоохранительные органи'7, підписана псевдонімом "ОСОБА_3", було наведено інформацію щодо нього, яка не відповідає дійсності, порочить честь, гідність та ділову репутацію, являється втручанням в його приватне життя. В даній публікації він - ОСОБА_4 був висвітлений в негативній ролі непорядної, зневажаючої закон та моральні принципи людини. В статті анонімний автор публічно, через засіб масової інформації поширив недостовірну інформацію про позивача, звинуватив його в протиправній поведінці, обмані та зловживаннях, чим причинив позивач- істотну моральну шкоду. При цьому, виділивши підзаголовки автор публічно, через засіб масової інформації, обізвав позивача " домоустроителем", "реконструктором" і "шантажистом".
На відповідь на адвокатський запит Закарпатська обласна організація "Правозахист", яка являється засновником і видавцем газети "Правозахист" повідомила, що автором вищевказаної статті є ОСОБА_1. При цьому "Правозахист" надав завірену копію оригіналу даної статті, підписану відповідачем ОСОБА_1 на кожній сторінці.
В статті вказується, зокрема, шо ОСОБА_2: " выселив из квартиры бывшею жену с двумя детьми, занялся обустройством личного быта. Определив, что в элитном многоквартирном доме проживают преимущественно престарелые пенсионеры и полагаясь на их правовую неграмотность, гр. Срункин тщательно спланировал свои рейдерские действия и взял на себя роль этакого домоустроителя; первое, что не понравилось ему, так это окна соседки по этажу, выходящие на общий с ним балкон убедив, что это пойдет на благо; в личных беседах, кого убедив, кого запугав, заставил оплатить установленную им на входе в дом кованою дверь с кодовым замком стоимостью 1000 долларов США наличными; два года выжав из каждого жильца разрешение на обустройство внутреннего дворика общего пользования за собственный счет, почти год проводил грязные бетонные работы, практически выведя из строя строительным мусором систему домовой канализации; Стункин не преминул выставить жильцам дома собственноручно составленный счет за ремонт прилегающих к внутреннему дворику стен и внутренних желобов в суме, превышающей 3000 долларов США.
Справа 22-472\09 Номер рядка статистичного звіту: 39
Головуючий у першій інстанції: Бисага Т.Ю. Доповідач: Власов СО.
Тогда впервые жильцы дома, собрав собранное, отказались выплачивать деньги обосновав, правда, это отсутствием средств. Убедившись, что выкачать из жильцов сразу и много денег у него не получится, Стрункин приостановил капитальный ремонт дома ограничившись внутренним двориком и прилегающими стенами- территорией, отгороженное им от остального дома ".
Крім того, стаття містить, як на думку позивача, ще ряд негативних, невиправданий моментів, які відображені ним у позовній заяві.
Із-за внутрішніх переживань , викликаних недостовірною інформацією, яку відповідач розповсюдив через засоби масової інформації, позивач був змушений звернутися за спеціалізованою медичною допомогою і йому 12.10.2007 р. був поставлений діагноз "посттравматичний стресовий розлад "- і він був направлений на лікування в Ужгородський психоневрологічний диспансер.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд зобов'язати автора статті спростувати недостовірну інформацію та стягнути з нього 15000 грн. моральної шкоди.
В ході розгляду справи позивач в порядку ст.31 ЦПК України уточнив свої вимоги, просив визнати надруковану інформацію в газеті такою, що принижує його честь, гідність ділову репутацію та редакцію газети "Правозахист" спростувати відомості, наведені публікації як такі, що не відповідають дійсності і принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Такими діями відповідачів нанесено шкоду його здоров'ю, просив відшкодувати моральну шкоду з автора публікації в сумі 15000 грн. та понесені ним судові витрати.
У серпні 2008 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 у якому просив зобов'язати ОСОБА_2 припинити зловживати своїм правом та стягнути з нього 1 грн. моральної шкоди та судові витрати \т. 1 а.с.153-155\.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17 вересня 2008 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено \т.1 а.с.215\.
На ухвалу про відмову в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 лютого 2009 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11 вересня. 2008 року \т. 2 а.с.22\.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано надруковану інформацію в газеті "Правозахист" на сторінці № 8 під назвою "Тихое рейдерство в центре Ужгорода " в ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 липня 2007 року такою, що принижує честь і гідність та ділову репутацію громадянина ОСОБА_2
Зобов'язано редакцію газети "Правозахист" спростувати завідомо неправдиві відомості, надруковані на сторінці № 8 в газеті "Правозахист" під назвою "Тихое рейдерство в центре Ужгорода", щодо ОСОБА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 липня 2007 року в цілому.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, як незаконне і ухвалити нове рішення, яким визнати його неналежним відповідачем у справі та відмовити позивачу ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Другий відповідач -редакція газети " Правозахист" судове рішення не оскаржила і таке відносно неї набуло законної сили.
Судова колегія , заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Приймаючи рішення про захист честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2, на час вирішення спору, міськрайонний суд правильно виходив з вимог ст.277 ЦК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.17 постанови від 28 вересня 1990 р. № 7 із змінами " Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій ", про те. що обов'язок довести відповідність розповсюджених відомостей дійсності покладається на відповідача, а на позивача - обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, саме тією особою, до якої пред'явлено позов. Проте позивач має право додати й докази невідповідності дійсності таких відомостей.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково міськрайонний суд дійшов висновку, що відповідачі у даній справі не довели відповідність жодної дійсності з поширених у зазначеній статті відомостей щодо ОСОБА_2
Щодо розміру стягнутої судом з відповідача ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 10000 грн. моральної шкоди, то такий розмір моральної шкоди на думку колегії не є завищеним, оскільки викладена в статті недостовірна інформація спричинила "посттравматичний стресовий розлад " діагностований у ОСОБА_2. що підтверджується довідкою Ужгородського міського психоневрологічного диспансеру від 16.10.2007 р., консультацією від 12.10.2007 р.. довідкою Головного лікаря Ужгородської міської поліклініки від 29.10.2007 р. та іншою наявною у матеріалах справи медичною документацією \ т.1 а.с. 15. 16,20, 42, 87-99\. що призвело до потреби відновлення попереднього стану здоров'я позивача, його соціального становища та вжиття для цього ним значних зусиль протягом тривалого часу.
Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 зазначає, що всі викладені в публікаціях та поширені в пресі відомості відповідають дійсності, проте в матеріалах справи відсутні жодні будь які належні, допустимі, докази того, що зазначені в публікації газети "Правозахист" відомості щодо позивача відповідають дійсності.
У суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він особисто передав підписаний ним матеріал Голові ЗОО ВГО "Правозахист" М. Темнову для друку в газеті під псевдонімом.
Дана обставина також стверджується письмовим повідомленням Голови ЗОО ВГО "Правозахист" М. Темпова \а.с.13\.
Апеляційним судом встановлено, що міськрайонний суд при розгляді справи правильно встановив сторони по справі зобов'язавши їх спростувати зазначені у судовому рішенні неправдиві відомості та відшкодувати завдану моральну шкоду.
Щодо доводів апелянта про незалучення до справи газети "Правозахист", яка надрукувала статтю, то такі спростовуються ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.08.2008 р. про залучення до справи в якості співвідповідача редакцію газети "Правозахист" \т.1 а.с. 150\.
Твердження апелянта про те, що суд стягуючи з відповідача моральну \немайнову шкоду порушив вимоги матеріального закону не грунтуються на законі, оскільки позивач визначаючи розмір моральної (немайнової шкоди), мотивував чим він керувався та з чого виходив визначаючи саме такий розмір моральної \ немайнової \ шкоди, а від стягнення такої позивач не відмовився.
В той же час, слід зазначити, що визначаючи розмір стягнення моральної шкоди, суд врахував суть та зміст позовних вимог, характер дій, якими позивачу було заподіяно моральну шкоду та спричинено страждання, а також те, що поширення неправдивих відомостей призводить до підриву репутації позивача.
Доводи апеляційної скарги про неповноту з'ясування дійсних обставин справи, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи, позбавлені правового обгрунтування, оскільки не були підтверджені при розгляді справи відповідними доказами.
Таким чином, суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив докази, яким дав правильну оцінку та прийняв законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 304. п.1 ч.І ст. 307, 308 , 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя;
Судді колегії: