Іменем України
30 жовтня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцин М. М., суддів: Власова С. О., Кондора Р. Ю., при секретарі : Медяник Л. В., за участю : ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області на ухвалу Берегівського районного суду від 12 серпня 2009 року по справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця,
У червні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця.
У скарзі зазначав, що постановою ДВС ГУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 від 25 травня 2009 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-200 від 8 травня 2008 року закінчено у зв'язку з смертю боржника ОСОБА_6. Дану постанову вважає незаконною. А дії державного виконавця неправомірними, оскільки боржник був одружений з ОСОБА_5, борг використав для потреб сім»ї, а саме набуте майно, яке, відповідно до ст. 60 СК України, є спільною сумісною власністю. Таким чином, відповідно до ст.1261 ЦК України, дружина ОСОБА_5 являється спадкоємцем першої черги, зобов'язана відповідати за борги спадкодавця перед кредитором і є правонаступником.
Скаржник, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та з підстав, передбачених ст.ст. 386-388 ЦПК України, ст. 1261 ЦК України, ст.60 СК України та ст. 37 Закону України « Про виконавче провадження», просив задовольнити скаргу у повному обсязі.
Ухвалою Берегівського районного суду від 12 серпня 2009 року скаргу задоволено.
Визнано дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 неправомірними.
Постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 від 25 травня 2009 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-200, виданого Берегівським районним судом від 8 травня 2008 року, у зв'язку з смертю боржника ОСОБА_6- незаконно.
Стягнуто підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Закарпатській області в користь держави збір в розмірі 8 грн.50 коп. та інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 13 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги представник підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали, і ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовити.
В суді апеляційної інстанції представник підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Скаржник та його представник у суді апеляційної інстанції вважають апеляційну скаргу безпідставною а у хвалу місцевого суду законною та обґрунтованою.
Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
У суді апеляційної інстанції встановлено, що Берегівським районним судом 8 травня 2008 року видано виконавчий лист №2-200 на виконання ухвали Берегівського районного суду від 28 лютого 2008 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 І.181,800 гривень.
13 квітня 2009 року постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ Закарпатській області передано для подальшого виконання державному виконавцю ОСОБА_7
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 від 25 травня 2009 року виконавче провадження з примусового виконання вищезначеного виконавчого листа закінчено у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_6
Судами встановлено, що боржник ОСОБА_6 був одружений з ОСОБА_5 Перебуваючи у шлюбові вони спільно набули майно, яке, згідно з довідкою БТІ, зареєстроване за ОСОБА_5 і яке, згідно з ст.60 Сімейного Кодексу України, є спільною власністю подружжя.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги і є правонаступником боргових зобов'язань спадкодавця, тому вона зобов'язана виконати обов'язки, які були покладені на спадкодавця.
У відповідності до правил ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив , та батьки.
Відповідно до ч.3 ст.11, у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії вчинені до його вступу у виконавче провадження обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з п.3 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження» підлягає закінченню у випадку смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи- сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Так, ст.378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що місцевий суд визнав скаргу правильно обґрунтованою та визнав постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 від 25 травня 2009 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-200, виданого Берегівським районним судом від 8 травня 2008 року, у зв'язку з смертю боржника ОСОБА_6- незаконною, оскільки ця постанова була постановлена цим державним виконавцем передчасно, до вирішення правонаступництва у виконавчому провадженні, тобто виконання вимог ст. ст. 11,37 Закону України « Про виконавче провадження»
Керуючись ст. ст. 386-388 Закону України « Про виконавче провадження» 312,313 ЦПК України, судова колегія,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області відхилити.
Ухвалу Берегівського районного суду від 12 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: