Провадження № 2-а/760/1130/16
в справі №760/13160/16-а
іменем України
14листопада 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, -
28.07.2016 позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плата, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01 серпня 2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку у Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік (1197, 91 грн.).
Вважає, що відповідачем неправомірно застосовано вказаний показник при переведенні його з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому було призначено вперше, а тому при визначенні розміру пенсій застосуванню підлягав інший показник, а саме за три календарні роки, що передують року звернення. Листом відповідача від 18.07.2016 №16927/07 йому повідомлено про відсутність підстав для застосування такого показника.
Ухвалою суду від 05.09.2016 року у справі відкрито скорочено провадження. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія ухвали направлена відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.
Станом на 14.11.2016 заперечення відповідача проти позову, до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в органах ПФ України, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 p. № 2262-XII.
Досягнувши пенсійного віку, позивач 04.07.2016 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, яка передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058-IV.
Як вбачається із матеріалів справи, з 01.08.2016 позивач отримує пенсію за віком.
При цьому, при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії відповідачем був застосований показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.
Листом від 18.07.2016 №16927/07 відповідач повідомив позивача про те, що підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2013-2015 роки та здійснення відповідних виплат відсутні.
Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 1-1 Закону № 2262-XII установлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
За приписами статті 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Із наведеного випливає, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Водночас, у даній правовій ситуації позивачу первісно було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, оскільки основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Разом з цим за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше.
За таких обставин відповідач не мав законних підстав для застосування частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV. Відповідно у відповідача були відсутні підстави для застосування показника заробітної плати за 2007 рік на підставі постанову КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 року № 327.
Згідно з частиною другою статті 72 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
На підставі пункту 1 частини першої статті 256 КАС постанова суду в частині виплати позивачу пенсії у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 18, 104-106, 128, 158, 159, 161-163, 183-2, 256 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 04.02.2016 р. перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її отримання до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя