Справа № 753/18263/16
(заочне рішення)
"03" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Дудник В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_2
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він власник квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2016 року. Відповідно до вищезазначеного договору купівлі-продажу, продавцями являються треті особи по справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 На даний момент у квартирі, що перебуває у його приватній власності відповідно до договору купівлі-продажу, зареєстрований відповідач по справі - ОСОБА_2 На момент набуття ним права власності на зазначену квартиру відповідач уже був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 Реєстрація ОСОБА_2 спричиняє для нього суттєві незручності, оскільки порушує його право власності. Під час підписання договору, попередні власники зобов'язувались зняти із реєстрації усіх зареєстрованих осіб у квартирі, але враховуючи ту обставину, що фактичне місце знаходження відповідача невідоме, його заява про зняття з місця реєстрації відсутня дана дія не була виконана. Він особисто жодного разу не бачив відповідача та зі слів продавців він ніколи не проживав у квартирі та реєстрація мала формальний характер. Згоду на реєстрацію відповідача, він як власник квартири не надавав, у зв'язку з чим останній підлягає зняттю із реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала. Пояснила суду, що відповідач являється далеким родичем третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та був зареєстрований у квартирі на момент її придбання позивачем. При цьому, відповідач ніколи не проживав та не проживає у квартирі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Уповноважений представник третьої особи - Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
Уповноважений представник третьої особи - Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без участі представника райдержадміністрації та прийняти рішення згідно чинного законодавства України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, третіх осіб та представників третіх осіб, та за згодою представника позивача ухвалити заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 11 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За вимог ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як вбачається з довідки № 754 від 31 березня 2017 року, виданої Комунальним концерном «Центр комунального сервісу», з 13 січня 2005 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 Власником квартири є ОСОБА_1
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 до моменту набуття позивачем вказаної квартири у приватну власність. При цьому, судом встановлено, що позивач не знає та ніколи не бачив відповідача, відповідач н є членом сім'ї нового власника спірної квартири, а за умовами п. 13 договору купівлі-продажу квартири продавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язувалися зняти з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих в квартирі осіб до 11 липня 2016 року.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав власника житлового приміщення, в даному випадку шляхом визнання втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
На підставі викладеного та керуючись ст. 319, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: