Справа № 755/4155/17
"03" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Дудник В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: винести рішення про розірвання шлюбу, укладеного між нею та ОСОБА_2; судові витрати покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 вересня 2004 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження дитини, на протязі останніх шести років, сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має різні погляди на шлюб та сім'ю. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено та за її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Щодо заявлених вимог про покладення судових витрат на відповідача зазначила, що не заперечує проти стягнення судового збору з неї та відповідача порівну.
Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог про розірвання шлюбу не заперечував. Щодо стягнення з нього судових витрат заперечував, при цьому також погодився нести судові витрати порівну з позивачем.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 05 вересня 2004 року, про що у книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис за № 1335 (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не проживають тривалий час, з цього часу не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не відбудеться.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони проживають окремо, не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи, що розірвання шлюбу між сторонами можливо лише в судовому порядку, оскільки сторони мають від шлюбу малолітню дитину, при сторони погоджуються нести судові витрати - судовий збір, порівну, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 320 гривень, що становить ? частину від сплаченого при зверненні до суду судового збору позивачем.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. ст.ст. 10, 3, 4, 10, 11, 15, 57, 59-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 05 вересня 2004 року (актовий запис № 1335) - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: