06 квітня 2017 року № 876/3820/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (тепер Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова) на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2017 року у справі № 466/233/17 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 27.07.2016 №7320/03-15 про відмову в призначенні йому пенсії за віком за Списком №2 та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 07.03.2016 - з моменту настання 55- річного віку, оскільки заява про призначення пенсії подана ним до Пенсійного фонду у встановлений законодавством 3-х місячний термін.
ОСОБА_3 Шевченківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 27.07.2016 № 7320/03-15 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 07.03.2016 - з моменту настання 55 річного віку.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 640,00 грн. судових витрат.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Посилається на те, що відповідно до поданих позивачем документів не підтверджується його пільговий стаж як шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, тому управлінням обґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 з 04.01.1982 по 01.02.2001 працював на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну на Львівському скляному ВО «Райдуга» (згодом акціонерне товариство закритого типу «Райдуга»).
23.05.2016 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. На момент звернення його загальний стаж становив 36 років 3 місяці 25 днів, (при необхідному 26 років), пільговий стаж на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну становив понад 18 років (при необхідному 12 років і 6 місяців).
Позивач до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова подав наступні документи: 1) трудову книжку, в якій зазначено що 04.01.1982 (наказ №231к від 28.12.1981) ОСОБА_1 переведено в цех художніх виробів учнем шліфувальника скловиробів ВО «Райдуга», 29.04.1982 (наказ №80к від 03.05.1982) присвоєно 4 розряд шліфувальника скловиробів, 09.04.1984 (наказ №79к від 09.04.1984) присвоєно 5 розряд шліфувальника скловиробів, 01.02.2001 (наказ №2к від 02.01.2001) звільнений з роботи за власною ініціативою ст.38 КЗпП України; 2) довідку уточнюючу особливий характер роботи № 16 від 11.04.2002, яка видана Акціонерним товариством закритого типу «Райдуга», в якій зазначено що позивач працював повний робочий день з 29.04.1982 по 01.02.2001 (18 років 9 місяців 2 дні) на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну; 3) копію наказу від 12.11.1996 №62 про проведення атестації робочих місць за умовами праці на АТЗТ «Райдуга», яким підтверджується право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2, зокрема, шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну; 4) архівні довідки від 14.03.2016 № 624/У-2, № 625/У-2, № 627/У-2, в яких вказано посади на яких позивач працював - шліфувальника, шліфувальника скловиробів вручну; 5) копії наказів про прийняття, присвоєння кваліфікації, надання відпусток, про звільнення, особова картка №2336, з яких видно, що позивач працював у Львівському скляному ВО «Райдуга» (AT закритого типу «Райдуга») шліфувальником скловиробів, шліфувальником скловиробів вручну та за період роботи з 04.01.1982 по 07.09.1990 надавались щорічні відпустки тривалістю 27 днів; 6) довідки про заробіток, видані Державним архівом Львівської області (від 14.03.2016 629/У-2, 630/У-2, № 631/У-2, № 632/У-2), де позивачу заробітна плата нараховувалась щомісяця з вересня 1981 року по серпень 2000 рік.
Згідно рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 27.07.2016 № 7320/03-15, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком №2. Рішення мотивоване тим, що відсутні правові підстави для призначення пільгової пенсії, оскільки пільговий стаж як шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, не підтверджується. Зазначено, що позивач дійсно з 29.04.1982 по 01.02.2001 працював шліфувальником скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну. Але при цьому посилання на постанову, якою передбачена ця професія, відсутнє.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що в позивача є необхідний стаж роботи для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, який належним чином підтверджений, тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №2 є протиправною.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (№ 1788-ХІІ) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах, у розділі 11 «фарфоро-фаянсове виробництво» вказана професія - «шліфувальник». У цьому списку не зазначено виконання таких робіт «вручну».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, де зазначено позицію № 2190100а-19669 - шліфувальники скловиробів, обдиральники, обдиральники заготовок відбивачів, шліфувальники-алмазники, шліфувальники-гранувальники, - зайняті шліфуванням скловиробів вручну.
Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 28 липня 2010 року № 327 визначено одну єдину професію під назвою «шліфувальник скловиробів» КОД КП (Класифікатора професій) 7322 9, КОД ЗКППТР (Загальносоюзний класифікатор професій, посад та тарифних розрядів. 186016. -М: Економіка. 1991) 19669, ВИПУСК ЄТКД (Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників) 44.
Інших посад з аналогічною назвою, в тому числі назвою «шліфувальник скловиробів, зайнятий шліфуванням скловиробів вручну» класифікатор не містить і не містив.
Варто зауважити, що Класифікатор містить вичерпний перелік найменувань посад в Україні, відповідно до якого вносяться записи у кадрові документи.
Характеристика професії шліфувальника скловиробів передбачає роботу саме вручну і іншого законодавцем не визначено.
В матеріалах справи містяться копії наказів за місцем роботи позивача від 15.03.1995 №11 та від 12.11.1996 №62 щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці працівників, які виходять на пільгову пенсію, в яких зазначено професію позивача - шліфувальник скловиробів, занятий шліфуванням виробів вручну .
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова № 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач працював на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну, що підтверджується копіями наказів від 15.03.1995 №11 від 12.11.1996 №62 про проведення атестації робочих місць за умовами праці на АТЗТ «Райдуга», якими підтверджується право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2. Тому посилання відповідача на те, що відсутнє посилання на постанову, якою передбачена професія шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну є безпідставним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року (№477/2598/14-а), від 10 вересня 2013 року (№ 21-183а13), 25 листопада 2014 року (21-519а14), 17 березня 2015 року (51-585а14).
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про протиправність та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком та правомірно зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 07 березня 2016 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції розглянув спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано задовольнив позов, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.
ОСОБА_3 Шевченківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2017 року у справі № 466/233/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
ОСОБА_4