06 квітня 2017 року Справа № 876/145/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,
та за участі осіб:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Вуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Вуд» до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В квітні 2014 року позивач товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Вуд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 21.11.2013.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить таку скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що податкові ревізори в результаті неповного дослідження документів та суб'єктивно сформованої думки, яка ґрунтується на неправомірній оцінці первинних та інших документів, описують в акті перевірки обставини та факти без врахування їх реального стану речей. Таким чином, судом першої інстанції враховані висновки перевіряючих податкових ревізорів, які ґрунтуються тільки на припущеннях, а не на точних даних податкової та фінансової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Вуд».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ “Джі Ес Вуд” з питань достовірності відображення в податковій декларації з податку на додану вартість залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2013 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 12.11.2013 року № 482/15-1009/38326350, згідно якого встановлено порушення вимог п. 185.1 “б” ст.185, п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п.208.3. ст.208 Податкового кодексу України ТОВ “Джі Ес Вуд” завищено р.19 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року на суму 46 893 грн., завищено р. 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року на суму 108951 грн., та заниження податного зобов'язання на суму 601 327,00 грн.
На підставі зазначеного Акта перевірки та з врахуванням результатів адміністративного оскарження відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 22.11.2013 року: № НОМЕР_1, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 46 893 грн.; №0007881510, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 108 951 грн.; № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 751 659,00 грн. (за основним платежем 601 327,00 грн. та штрафними(фінансовими) санкціями 150 332,00 грн.
Колегія суддів погоджується із такими висновками податкового органу, виходячи із наступного.
Між ТзОВ “Джі Ес Вуд” (Україна) та компанією “Гренеер с.р.о.” (Чеська республіка) укладено Договір оперативного лізингу від 03 квітня 2013 року, за умовами якого Лізингодавець (компанія “Гренеер с.р.о.”) надає Лізингоодержувачу (ТзОВ “Джі Ес Вуд”) в платне користування на умовах оперативного лізингу обладнання (предмет лізингу, найменування, модель і кількість якого на момент укладення Договору наведена в специфікації, що складає Додаток №1 цього Договору) для наповнення підприємницьких цілей у рамках власної господарської діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умовами цього Договору.
На виконання умов договору оперативного лізингу від 03.04.2013 року згідно вантажно-митної декларації (ВМД) від 09.04.2013 року № 810939, міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) № 1040573 від 09.04.2013 року на територію України ввезено промислове дереводробильне обладнання - дробарка ВАNDІТ Веаst Rесусlеr 3680, вартістю 347414,0 євро (3616330,99грн.) в режимі тимчасового ввезення (на термін використання 6 місяців) з умовним частковим звільненням від оподаткуванням в порядку, визначеному статтею 106 Митного кодексу України.
Так, при ввезенні даного обладнання на територію України митними органами нараховано митні платежі, зокрема податок на додану вартість (ПДВ) в сумі 132791,67 грн., розрахований у розмірі 18 % (3 % за кожен місяць перебування обладнання на митній території України, в даному випадку заявлено 6 місяців) від суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цього обладнання у вільний обіг на митній території України, тобто 18 % від суми ПДВ 737731,52 грн., що і зафіксовано у графі 17 “нарахування платежів” ВМД від 09.04.2013 року № 810939.
Податок на додану вартість в сумі 132791,67 грн., сплачений ТОВ „Джі Ес Вуд" при розмитненні вказаного обладнання, включено до складу податкового кредиту за період квітень 2013 року та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року в графі 12.1 даної декларації “обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам”.
Таким чином, до операції із ввезення промислового дереводробильного обладнання - дробарка ВАNDІТ Веаst Rесусlеr 3680 на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовано умовне часткове звільнення від оподаткування митними платежами (мито, ПДВ), встановлене ст. 106 Митного кодексу України.
Водночас, як зазначено в Акті перевірки операцію по отриманню вказаного вище орендованого обладнання згідно з договором оперативного лізингу від 03.04.2013 року в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ „Джі Ес Вуд" не відображено.
Згідно з матеріалами справи, ТзОВ „Джі Ес Вуд" представлено листи (повідомлення, заяви тощо), скеровані у відповідні інстанції, якими у відповідності до умов договору оперативного лізингу повідомлено про зміни стану обладнання, зокрема, про факт зникнення 18.06.2013 року орендованого обладнання промисловового дереводробильного обладнання - дробарки ВАNDІТ Веаst Rесусlеr 3680.
Листом від 08.08.2013 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області повідомлено про початок досудового розслідування та внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150050002731 від 08.08.2013 року відомостей про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст. 214 КПК України по заяві директора ТзОВ “Джі Ес Вуд” про викрадення деревообробного обладнання.
Апелянт посилається на те, що ТзОВ “Джі Ес Вуд” було позбавлене можливості вивезти обладнання в строк до 30 вересня 2013 року, яке перебувало на території України у режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткуванням в порядку, визначеному статтею 106 Митного кодексу України, у зв'язку з обставинами непереборної сили, які не залежали від ТзОВ “Джі Ес Вуд”, а саме: обладнання було незаконно вилучено у ТзОВ “Джі Ес Вуд” 18 червня 2013 року Лізингодавцем.
Відтак, ТзОВ “Джі Ес Вуд” звернулося із заявами 14.08.2014 року та 11.12.2014 року до Львівської митниці Міндоходів про припинення митного режиму - дробарки ВАNDІТ Веаst Rесусlеr 3680 у зв'язку із настанням обставин непереборної сили у вигляді злочинних дій третіх осіб, що призвели до втрати вищенаведеного обладнання з 18 червня 2013 року.
Листом від 23.12.2014 року № 10/13-70-24/46-598 Львівська митниця Міндоходів повідомила про відсутність правових підстав для прийняття рішення про припинення (завершення) митного режиму тимчасового ввезення щодо товару “дробарка ВАNDІТ Веаst Rесусlеr 3680” у зв'язку із настанням обставин непереборної сили, зокрема, злочинних дій третіх осіб, оскільки факт вчинення злочинного діяння підтверджується лише вироком суду, що набув законної сили.
З урахуванням зазначеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом правомірно зроблено висновок про порушення ТзОВ “Джі Ес Вуд” вимог п. 198.5 ст.198, п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України про заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість у вересні 2013 року на суму 723266,20 грн.
Також згідно з Актом перевірки, в результаті проведення ДПІ у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області перевірки операцій з постачання (експорту, імпорту) послуг встановлено проведення господарських операцій ТзОВ “Джі Ес Вуд” з фірмами - нерезидентами відповідно до укладених договорів, а саме: оперативного лізингу від 03.04.2013 року, укладеного з нерезидентом - Greener s.r.o. (Чеська Республіка-Лізингодавець), вантажно-митної декларації від 09.04.2013 року №810939, CMR №1040573 від 09.04.2013 року на територію України ввезено обладнання промислове дереводробильне: дробарка ВАNDІТ Веаst Rесусlеr 3680, фактурна вартість 3616330,99 грн. Згідно з умовами договору оперативного лізингу від 03.04.2013 року мінімальна ціна за використання обладнання складає 2436 євро за кожний календарний день від отримання і до дати повернення обладнання; про надання послуг від 18.09.2013 року, укладеного з нерезидентом - Holomac s.r.o. (Чеська Республіка), вантажно-митної декларації від 27.09.2013 року № 017721 на територію України ввезено обладнання - моторний транспортний засіб спеціального призначення, фактурна вартість 1262400,87 грн. Згідно з умовами договору про надання послуг від 18.09.2013 року вартість однієї мотогодини роботи обладнання складає 175 євро.
Вказане обладнання ввезено з метою його використання для переробки відходів деревини на деревну тріску білу хвойної породи, яка у періоді, охопленому перевіркою, реалізовувалась покупцю - ТОВ “Шкала-Енерджі”. Поставка даного товару здійснювалась на умовах DDU за адресою ТОВ “Шкала-Енерджі” - Закарпатська область, м. Тячів.
Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 „Розрахунки з іноземними постачальниками" за січень 2013 року - вересень 2013 року, розрахунки між ТОВ „Джі Ес Вуд" (Лізингоодержувач, Замовник) та фірмами-нерезидентами: Greener s.r.o. (Чеська Республіка-Лізингодавець) та Holomac s.r.o. (Чеська Республіка-Виконавець) за отримані послуги по оренді обладнання, ввезеного на територію України з метою переробки деревини на деревну тріску, не проводились.
Також за інформацією, наданою ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в листі від 23.11.13 № 6843/15-1020 щодо наведеного аргументу про проведені розрахунки на сум 10000 євро на підставі додатку до договору між компанією-нерезидентом „Ронделен" Чеська Республіка та ТзОВ „Джі Ес Вуд", згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за січень 2013 року - вересень 2013 року, представленої ТзОВ „Джі Ес Вуд" до перевірки, не відображено розрахунки ТзОВ „Джі Ес Вуд" з контрагентами-нерезидентами (постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи тощо).
Згідно з Актом перевірки відповідно до представлених до перевірки документів: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, надані перевізниками щодо транспортуванню тріски на адресу ТОВ “Шкала-Енерджі”, дані оборотно-сальдової відомості по pax. 361, картки рахунку 361 за квітень 2013 року - вересень 2013 року по контрагенту ТзОВ “Шкала- Енерджі” у періоді з 30.05.2013 по 30.09.2013 року, встановлено проведення реалізації тріски білої хвойної породи (дана тріска результат обробки відходів деревини, придбаної у ТзОВ “Руно”), а саме у періоди: 30.05.2013 року, 10.06.2013 року, 11.06.2013 року, 12.06.2013 року, 13.06.2013 року, 14.06.2013 року, 30.09.2013 року. Встановлено використання даного обладнання у періодах: 30.05.2013 року, 10.06.2013 року, 11.06.2013 року, 12.06.2013 року, 13.06.2013 року, 14.06.2013 року, 30.09.2013 року, отже у вказані дні нерезидентами надавались послуги по переробці деревини, тобто постачання послуг на митній території України, які у відповідності до чинного законодавства підлягають оподаткуванню відповідно до статей 180 та 190 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, в порушення вимог п.185.1 “б” ст.185, п.208.2., п.208.3. ст.208 Податкового кодексу України ТзОВ “Джі Ес Вуд” занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 33905 грн., в тому числі: в травні 2013 року - 5044,0 грн., червні 2013 року - 25831,0 грн., вересні 2013 року - 3030,0 грн.
Пунктом 14.1.97. Податкового кодексу України визначено лізингову (орендну) операцію - це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Підпунктом п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до абзацу “ґ” п. 186.3 ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг, а саме: надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Відповідно до ст.103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до вимог п.2 ст.105 Митного кодексу України у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог п.7 ст.106 Митного кодексу України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п. 189.1 ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, а у разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті має від'ємне значення то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх періодах постачальникам таких товарів/послуг. б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.206.7 ст.207 Податкового кодексу України до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України: умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 105 Митного кодексу України; умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.
Згідно з п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.
Стаття 208 Податкового кодексу України встановлює правила оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п.208.1 ст.208 Податкового кодексу України встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.
Відповідно до п.208.2 ст.208 Податкового Кодексу України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.
Згідно з п. 190.2 ст.190 Податкового кодексу України для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
Відповідно до п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку.
Відповідно до п.208.3 ст.208 Податкового кодексу України, якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.
Відповідно до п.208.5 ст.208 Податкового кодексу України, якщо отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення винесено з дотриманням вимог закону, відтак позовні вимоги є безпідставними, з огляду на що у задоволення позову слід відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Вуд» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі № 813/3084/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
повний текст ухвали виготовлений 07.04.2017