Справа № 522/6719/17
Провадження № 2-а/522/1389/17
07 квітня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі - Довгань Ж.А.
розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, -
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України.
Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення цільових профілактичних заходів щодо нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері 21.03.2017 року на території 13-станції Великого Фонтану у м. Одесі було виявлено без документів громадянку Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Соціалістичної Республіки В'єтнам, місто Ханой, постійно проживаючу за адресою: Соціалістична Республіка В'єтнам, місто Ханой.
Для вирішення питання щодо законності перебування на території України вищезазначена громадянка була запрошена до Київського РВ у місті Одесі ГУ ДМС України в Одеській області.
Перевіркою встановлено, що громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в грудні 2015 року прибула на територію України з території Російської Федерації нелегально (поза пунктом пропуску) через сухопутну ділянку Державного кордону України. На територію Російської Федерації вона потрапила повітряним шляхом Соціалістична Республіка В'єтнам (м. Ханой) - Російська Федерація (м. Москва).
На території України, в м. Харкові ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2016 року нелегально працювала на проминку «Барбашово». В лютому 2016 року вона переїхала до м.Одеси, де стала працювати реалізатором промислових товарів на промринку «7-й кілометр».
Там же в 2016 році вона втратила паспорт громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам. В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до посольства СВР в Україні з проханням про відновлення документів. 09 березня 2017 року їй було видано документ на повернення в Соціалістичну Республіку В'єтнам № НОМЕР_1 терміном дії з 09.03.2017 року по 09.09.2017 року. Весь цей час громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 проживала у випадкових людей та в контейнерах на промринку «7-й кілометр».
З грудня 2015 року громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 на території України знаходилася незаконно, на територію України вона потрапила поза пунктом пропуску через державний кордон України, проживала за рахунок коштів, які заробила працюючи без відповідного дозволу на проминках «Барбашово» та «7-й кілометр». Також, на території України вона не має законного джерела існування та не має власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ (Далі - Закон № 3773), рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.
Проте, громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не зверталася, відповідного бажання під час опитування не виявила, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.
Крім цього, 21.03.2017 року Київським РВ у місті Одесі ГУ ДМС України в Одеській області по відношенню до вищевказаної іноземки було прийнято рішення №22 про примусове повернення в країну походження та зобов'язано її покинути територію України у термін до 01.04.2017 року.
У визначений термін громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 з території України не виїхала.
21.03.2017 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося в порушенні відповідачем правил перебування в Україні, тобто в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування, по відношенню до ОСОБА_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою від 21.03.2017 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
У зв'язку з чим просить примусово видворити з України громадянку В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та затримати громадянку В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців.
Представник позивача звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у письмовому проваджені та зазначила, що позов підтримує у повному обсязі. Ця заява приєднана судом до матеріалів справи.
Відповідач, також, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи в письмовому провадженні та зазначила, що позов визнає. Ця заява приєднана судом до матеріалів справи.
Дослідивши надані докази та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Судом установлено, що громадянка В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з грудня 2015 року перебуває на території України незаконно, з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI до ГУ ДМС України в Одеській області не зверталася.
Частиною 3 статті 3 розділу I Закону № 3773 передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно до п. 14 ст. 1 Закону № 3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до ч. 1 статті 23 розділу III Закону № 3773, нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» «іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України)…».
Відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Частиною 1 статті 16 розділу II зазначеного вище Закону передбачено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.
Частиною 15 стаття 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, не передбачених частинами 2 - 14 цієї статті, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Пунктом 2 статті 25 цього Закону передбачено, що «…іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій».
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».
Відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статті 3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», Постанови №1 Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 25.06.2009 року, ГУ ДМС України в Одеській області розглянуло всю належну інформацію, яка була доступна та переконані, що виконання рішення про примусове видворення не буде означати для іноземця чи особи без громадянства реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському чи принизливому поводженню з боку влади країни, куди він видворяється.
Частиною 2 статті 263 КУпАП передбачено, що осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушили прикордонний режим, режим в пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Згідно пункту 27 частини 1 статті Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:
стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення;
- стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
- затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України;
- затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Частиною 2 статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень:
1) взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації;
2) зобов'язати іноземця або особу без громадянства внести заставу;
3) затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 183-7 строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
Відповідно до ч.1ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1ст. 71 КАС України), за згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, встановлені судом обставини, а саме: незаконність перетинання державного кордону України, відсутність у громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 близьких родичів на території України, власного житла, постійного джерела існування свідчать про те, що остання порушила вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону підлягає видворенню.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідач ухиляється від виїзду за межі України після закінчення терміну перебування, ухиляється від виконання рішення про примусове повернення в країну походження. Тому вимогу про видворення та затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення суд вважає обґрунтованою та приймає рішення про її задоволення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи, може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.11, 158-163, 167, 183-7, п.5 ч.2 ст. 256 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд -
Адміністративний позов Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.
Примусово видворити з України громадянку В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Затримати громадянку В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців.
Допустити негайне виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.А. Ільченко
07.04.2017