Справа №503/525/14-к
Провадження №1-кп/505/21/2017
06.04.2017 року колегія суддів Котовського міськрайонного суду Одеської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
захисників ОСОБА_11
ОСОБА_12
ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12013170320000874, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кукули Піщанського району Вінницької області, громадянина України, не одруженого, працюючого за наймом, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Кукули Піщанського району Вінницької області, громадянина України, не одруженого, працюючого за наймом, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.198, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Серби Кодимського району Одеської області, громадянина України, працюючого, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт.Слобідка Кодимського району, Одеської області, громадянина України, працюючого, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України,
16.12.2013 року, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, являючись приватним підприємцем та займаючись переробкою деревини, будучи в неприязних стосунках з директором ДП "Кодимське лісове господарство" Одеської області ОСОБА_6 , маючи умисел на спричинення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень з метою змусити його послабити контроль за поставками деревини для переробки на його підприємство, заздалегідь заготовивши дві металевих труби, дерев'яну биту, дві шапки з прорізами для очей та робочі рукавиці, надав вказівку ОСОБА_10 про відшукання виконавців для вчинення зазначеного злочину відносно ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_10 , виконуючи вказівки особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, отримавши від останнього дві металевих труби, дерев'яну биту, дві шапки з прорізами для очей та робочі рукавиці, знайшов виконавця - неповнолітнього ОСОБА_9 , який, в свою чергу, знайшов ще двох виконавців, а саме, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Після цього, 17.12.2013 року ОСОБА_10 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , в денний час доби, передав ОСОБА_9 отриманні від особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, дві металевих труби, дерев'яну биту, дві шапки з прорізами для очей, робочі рукавиці та розповів, що потрібно побити ОСОБА_6 щоб останній декілька тижнів перебував на лікарняному.
Через деякий час, 17.12.2013 року, в темний час доби, перед виконанням злочинних посягань, в автомобілі марки "Ауді-А6", який належить особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, неповнолітній ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали від особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, інформацію про розташування гаражу ОСОБА_6 , про автомобіль, на якому останній приїде, де його чекати, а також отримали вказівку наносити удари ОСОБА_6 в різні частини тіла, щоб останній декілька тижнів знаходився на лікарняному.
Після цього неповнолітній ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою виконання замовлення на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , прибули до місця проживання потерпілого за адресою: АДРЕСА_4 , де почали чекати на нього навпроти його будинку .
Через деякий час, біля 20.00 - 20.30 годин, ОСОБА_6 на власному автомобілі марки "ГАЗ-ВОЛГА 3110" приїхав до свого місця проживання, залишив автомобіль в гаражі та направився до будинку. В цей момент, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з особистих мотивів добровільно відмовились наносити тілесні ушкодження ОСОБА_6 та залишились навпроти будинку потерпілого.
В цей час, реалізуючи злочинний умисел на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підбіг до потерпілого та використовуючи заздалегідь підготовлений для спричинення тілесних ушкоджень предмет - дерев'яну биту, наніс удар ОСОБА_6 в область голови. Після цього, намагаючись захиститись від нападника, ОСОБА_6 почав тікати, але ОСОБА_7 наздогнав його та знову почав наносити ОСОБА_6 удари по різним частинам тіла, внаслідок чого спричинив останньому згідно висновку СМЕ №-83 від 15.01.2014р. тяжкі тілесні ушкодження у вигляді синців і саден обличчя, відкритої черепно-мозкової травми у формі забиття головного мозку важкого ступеня, лінійного перелому правої тім'яної та скроневої кістки з переходом на основу черепа.
Під час побиття ОСОБА_6 , ОСОБА_9 помітив, що у потерпілого з рук випала барсетка, якою він умисно, відкрито, з корисливих мотивів заволодів, в якій знаходилось належне потерпілому майно, а саме:
- носова хустинка, б/в, вартістю 5 гривень;
- записник, б/в, вартістю 10 гривень;
- шкіряний чохол для замкових ключів, б/в, вартістю 20 гривень;
- грошові кошти в сумі 4 100 гривень;
- мобільний телефон «Нокіа 105», б/в, вартістю 150 гривень;
- сім-картою мобільного оператора «МТС», б/в, вартістю 10 гривень;
- замковими ключами в кількості 9 штук;
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Балтським РВ УМВС України в Одеській області 04.06.1996 року на ім'я ОСОБА_6 ;
- водійське посвідчення серії НОМЕР_2 видане 25.12.2002 року Котовським РЕО, категорії «В, С» виданим на імя ОСОБА_6 ;
- службове посвідченням серії ЛГ №-001 виданим ДП «Кодимське лісове господарство» 21.09.2012 року на ім'я ОСОБА_6 ;
- пластикова картка «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 .
- шкіряна чоловіча барсетка, вартістю 150 гривень.
Після побиття потерпілого, неповнолітній ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникли, через деякий час перевірили вміст викраденої ОСОБА_9 барсетки, де виявили 4100 гривень, які в подальшому розділили між собою, завідомо знаючи, що грошові кошти викрадені ОСОБА_9 під час побиття ОСОБА_7 потерпілого.
Через деякий час в м.Кодима вони зустрілися з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_10 , повернули їм знаряддя злочину, а викраденою барсеткою розпорядилися на власний розсуд.
18.12.2013 року ОСОБА_7 запропонував неповнолітньому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 здійснити крадіжку грошових коштів з рахунку ОСОБА_6 , використовуючи належну останньому пластикову зарплатну картку "Приватбанку", якою неповнолітній ОСОБА_9 заволодів під час побиття потерпілого.
В подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_9 за попередньою змовою, реалізовуючи злочинний намір направлений на викрадення чужого майна, на автомобілі служби таксі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_9 прибули в м.Кодима Одеської області, де по вул.Кривєнцова, умисно, з корисливих мотивів, шляхом підбору комбінації цифр намагались викрасти грошові кошти, які знаходились на рахунку пластикової картки «Приватбанк», що належить ОСОБА_6 , однак, довести злочин до кінця не змогли, з причин що не залежали від їх волі, так як по технічним причинам не змогли зняти грошові кошти з вказаної пластикової картки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, після зміни правової кваліфікації та обсягу обвинувачення прокурором під час судового розгляду, визнав повністю, та пояснив суду, що 16.12.2013 року біля 10 годині ранку подзвонив до нього ОСОБА_14 та сказав що є робота. На другій день біля 14 годині на таксі він разом з своїм братом ОСОБА_15 та ОСОБА_16 поїхали в м.Кодиму. По приїзду в місто ОСОБА_9 дістав із схованки коричневу сумку. Після чого вони разом пішли в бар пити каву. Потім ОСОБА_17 повів їх та показав де проживає потерпілий. Через деякій час ОСОБА_9 подзвонили на телефон. Приблизно біля 17.00-17.30 під'їхав на машині ОСОБА_18 разом з ОСОБА_19 , та сказав їм, що треба поговорити з потерпілим, та поставити пару синців. Розмова повинна йти проте щоб потерпілий ОСОБА_6 не мішав, та не ліз куди не треба, а якщо той не пойме, поставити йому пару синяків, так щоби той відлежав в лікарні неділю, другу. ОСОБА_18 в той час показував де працює потерпілий та показав машину потерпілого.
Потім разом, тобто він його брат ОСОБА_20 та ОСОБА_17 поїхали к ОСОБА_19 пити каву, а ОСОБА_18 уїхав.
Через деякій час приїхав ОСОБА_18 , та він, його брат ОСОБА_20 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 поїхали до місця проживання потерпілого ОСОБА_6 . Проїзджая біля відділу міліції ОСОБА_21 зупинив машину, вийшов та став розмовляти з робітниками міліції. Потім рухаючись далі до провулку де проживає потерпілий, ОСОБА_18 знов нагадав, щоб тільки поставити пару синяків, щоб неділю другу полежав в лікарні. Крім того сказав, що в нас на все є хвилин двадцять, двадцять п'ять.
Приїхавши до провулку, де мешкає потерпілий, почали чекати. ОСОБА_17 та його брат ОСОБА_20 пішли в магазин. Біля 20.00-20.30 години потерпілий на власному автомобілі приїхав до свого місця мешкання, поставив автомобіль в гараж направився до будинку. В цей час він рушив до ОСОБА_6 , при цьому не біг, щоб не злякати потерпілого, підійшовши до потерпілого він хотів нанести удар битою зроблену з пластмаси по плечах, але удар прийшовся в інше місце. Після чого потерпілий почав тікати, але він наздогнав його та знову завдав декілька ударів по тілу битою. Після побиття вони зникли та знаходились в умовному місці. При цьому коли вбігали то ОСОБА_17 підняв барсетку, яку з рук вронив ОСОБА_6 . Після цього зателефонували ОСОБА_19 , якій разом з ОСОБА_22 приїхали за ними. Після чого ОСОБА_18 їх розвіз до домах. Коли ОСОБА_18 від них взнав, що вони взяли барсетку, став на них кричати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, після зміни правової кваліфікації та обсягу обвинувачення прокурором під час судового розгляду, визнав повністю, та пояснив суду, що 16.12.2013р. він знаходився у брата ОСОБА_23 на квартирі. В цей час прийшов ОСОБА_17 та сказав що треба допомогти його знайомим. Наступного дня він, його брат ОСОБА_23 та ОСОБА_17 на таксі приїхали до м.Кодима, де ОСОБА_17 в старому будинку біля училища взяв сумку, в якій знаходилась біта, дві пластикові труби, дві маски фабричного виробництва та рукавиці. Після чого вони разом пішли пити каву в кафе назву якого не пам'ятає. Потім всі разом пішли до будинку потерпілого. Через деякій час під'їхала машина із раніше незнайомими їм ОСОБА_10 та ОСОБА_22 , якій їм сказав, що необхідно зробити, а саме, що необхідно дати по ребрам та поставити потерпілому пару синяків щоби той полежав на лікарняному місяць, другий. Після чого вони поїхали до ОСОБА_19 попити каву, а ОСОБА_18 уїхав. Через хвилин двадцять на своєї машині приїхав ОСОБА_18 та вони всі разом поїхали спочатку до лісництва, де ОСОБА_18 показав машину потерпілого, а потім ОСОБА_18 став біля міліції, де говорив з робітником міліції на ім'я ОСОБА_24 , потім вони поїхали до дому потерпілого. В машині ОСОБА_18 їм передав слова ОСОБА_25 , про те, що після зробленого у нас є хвилин двадцять, двадцять п'ять щоби уїхати з міста, після чого ОСОБА_18 підвіз їх до будинку потерпілого.
Вони стали очікувати потерпілого. Після того як потерпілий приїхав та поставив свою машину в гараж, його брат ОСОБА_7 підійшов до потерпілого та вдарив його битою. Потерпілий став бігти. Брат його наздогнав та вдарив ще декілька разів, після чого потерпілий впав. В цей час він та ОСОБА_17 знаходились в стороні, потерпілого вони не били. Після побиття, коли вони бігли, ОСОБА_17 помітивши барсетку потерпілого на землі, підняв її. Знаходячись біля училища до них під'їхав ОСОБА_18 із ОСОБА_19 , та розвіз їх по домах. За те, що ОСОБА_17 взяв барсетку, ОСОБА_18 на них насварився.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, після зміни правової кваліфікації та обсягу обвинувачення прокурором під час судового розгляду, визнав повністю, та пояснив суду, що дійсно до нього звернувся його знайомий ОСОБА_10 , та запропонував, щоб він знайшов ще декількох осіб, та необхідно йому допомогти. Він знайшов братів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , - розповів їм, що треба допомогти, та останні погодились. Він отримав від ОСОБА_19 сумку, в якій знаходилися фабричного виробництва маски з прорізями, рукавиці, бита та дві палиці. Сумку він залишив у схованці, а після він із братами ОСОБА_26 забрали цю сумку. Він був присутнім при розмові, як ОСОБА_18 давав вказівки кого бити, а також, що потрібно побити потерпілого щоби той відлежав в лікарні та не мішав робити. Потім ОСОБА_18 показував на місці де потерпілого чекати, на якій машині він під'їде. Коли під'їхав вказаний автомобіль, потерпілий поставив авто в гараж, та направлявся додому, - ОСОБА_7 підбіг та почав його бити. Сам він не бив, тільки підбіг та забрав барсетку, яка випала в ході побиття у потерпілого. ОСОБА_8 , також не бив. Після побиття вони знаходились в умовленому місці, після дзвінка до ОСОБА_27 - під'їхав на своєму авто ОСОБА_18 із ОСОБА_19 , та розвіз їх по домах. Змістом барсетки він поділився з братами ОСОБА_26 . На другий день він з братами ОСОБА_26 хотіли зняти кошти із зарплатної картки потерпілого, але не змогли підібрати пін-код.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, після зміни правової кваліфікації та обсягу обвинувачення прокурором під час судового розгляду, визнав повністю, та пояснив суду, що ОСОБА_18 являється його родичем, та 16.12.2013р. попросив його знайти хлопців, щоб помогти, але він не знав в чому. Він знайшов свого знайомого ОСОБА_28 , а той в свою чергу ОСОБА_8 , ОСОБА_7 . Після цього він подзвонив ОСОБА_29 та сказав, що є хлопці. Через деякій час до нього приїхав ОСОБА_18 з яким вони поїхали на вул.Червоноармійську м.Кодима, де ОСОБА_18 зустрівся з працівником міліції ОСОБА_30 з якім вони розмовляли за відеокамери, а працівник міліції ОСОБА_31 дав ОСОБА_29 фабричну маску чорного кольору. Після чого вони під'їхали до ОСОБА_32 додому, де з дому він виніс ще одну маску.
Біля його будинку ОСОБА_18 дав йому сумку коричневого кольору, та наказав передати наступного дня її ОСОБА_33 , коли він спитав для чого, ОСОБА_18 відповів, що треба, - «порозмовляти з одним дядьком, щоби той не сунув носа куди не треба і ні мішав працювати».
На другій день, 17.12.2013р. біля 11 годині він передав ОСОБА_33 сумку, та сказав щоби ОСОБА_17 та брати Кирики чекали ОСОБА_34 в умовному місті біля 16 годині. На цю годину ОСОБА_18 не приїхав, та він хлопців запросив до себе додому.
Через деякій час приїхав ОСОБА_18 та сказав хлопцям що треба їхати, а йому також наказав їхати з ними. Вони з початку під'їхали до райвідділу міліції, де ОСОБА_18 вийшов з машини та розмовляв з робітником міліції ОСОБА_35 , і було чути в машині як ОСОБА_36 казав ОСОБА_29 що в нього є хвилин двадцять, двадцять п'ять щоби уїхати. Після чого вони поїхали до повороту, де залишили хлопців, та знов вернулися до відділу міліції, де ОСОБА_18 вже став розмовляти з ОСОБА_37 та ОСОБА_38 . Коли він почув що це побити треба директора лісгоспу ОСОБА_6 , він зателефонував ОСОБА_33 та сказав щоби вони звідти тікали. Через хвилин двадцять йому зателефонував ОСОБА_17 та сказав приїхати та їх забрати. Після побиття вони всі зустрілися. Від ОСОБА_28 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 дізнався, що вони, крім того, заволоділи барсеткою потерпілого, та її вмістом. На слідуючий день десь о дев'ятої годині він з ОСОБА_22 під'їхали до бензинової заправки «Мавекс», в цей час до них під'їхав автомобіль «жигулі» червоного кольору сьомої моделі, з якої вийшов робітник міліції, а ОСОБА_18 з багажника свої машини достав сумку коричневого кольору та передав її цьому міліціонеру.
Крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своєї вини, вина ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, вина ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,вина ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, вина ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України, у повному обсязі підтверджується показаннями потерпілого, свідків, матеріалами кримінального провадження, іншими об'єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 - пояснив суду, що він працював директором підприємства ДП “Кодимське лісове господарство” Одеської області.
17 грудня 2013 року о дев'ятій годині вечора, він повертався додому після роботи, поставив автомобіль в гараж, та на шляху до будинку, де знаходиться його квартира, - на відстані 5-6 метрів із-за будинку він помітив людину, яка стала бігти йому назустріч, виставивши якийсь блискучий предмет, і його зненацька вдарили по голові, а коли він присів від удару, то помітив ще двох або трьох чоловіків, зрозумів що треба тікати, коли вибіг на світло, то його збили з ніг, і також стали наносити удари, від чого він впустив барсетку. Коли вони перестали наносити удари та втекли, він піднявся до себе в квартиру, повідомив міліцію, визвав швидку допомогу, та заблокував зарплатну картку по телефону, а також підтвердив зміст барсетки, який наведений вище.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_39 дав покази суду, що він працював таксистом, о другій годині ночі 18 грудня 2013 року, через оператора надійшло замовлення - виклик в с.Серби до стадіону. Він приїхав, в авто сіли втрьох, одного з них він впізнає на лаві підсудних. Приїхали вони в м. Кодима, та під'їхали до декількох банкоматів, він чув, що грошей нема, потім один пасажир вийшов, розрахувався з ним, та пояснив, що останніх необхідно завезти в зворотному напрямку, тотбто в с.Серби, що він і зробив. Дані свідчення в судовому засіданні підтвердили обвинувачувані.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 дав покази суду, що при обшуку в будинку ОСОБА_19 він був у якості понятого. В ході обшуку нічого не вилучалося.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 суду пояснила, що при обшуку в будинку ОСОБА_19 вона була у якості понятого. В ході обшуку нічого не вилучалося.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 дала покази суду, що вона проживає разом з ОСОБА_19 вісім років. В ході обшуку їх житла нічого не вилучалося.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_43 дала покази суду, що вона знає ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В грудні 2013 року, точної дати не пам'ятає, до неї в кафе «Левада» зайшли ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у них була спортивна сумка, вони пили каву, що підтвердили в судовому засіданні самі обвинувачувані, - пояснивши, що це було в день нападу на потерпілого, а в сумці знаходились знаряддя нападу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_44 дав покази суду, що 16.12.2013 року біля 20 годині коли він знаходився в свого знайомого, йому зателефонував ОСОБА_18 та спитав чи є в нього спортивні маски. Відповівши йому що є, ОСОБА_18 через деякій час на своєму авто приїхав за ним. Потім вони разом під'їхали до його будинку та він виніс свої особисті дві спортивні маски «Балаклави». ОСОБА_18 сказав йому що маски потрібні на полювання. В цей час в машині знаходився ОСОБА_45 . Після того як він взнав про скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_6 він доповів своєму керівництву про те що він дав маски ОСОБА_29 , хоча як йому потім стало відомо, вони не застосовувались. На той час він працював оперативним уповноваженим карного розшуку Кодимського РВ.
Згідно з даними, які містить досліджений в судовому засіданні протокол огляду місця події від 17.12.2013 року та ілюстрованої таблиці до протоколу огляду місця події, під час огляду прибудинкової території в АДРЕСА_4 відобразились сліди шин автомобілів та сліди взуття.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку судово-медичної експертизи №-83 від 15.01.2014 року, у потерпілого ОСОБА_6 на тілі було виявлено синці та садна обличчя, садна правої кисті, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а також відкрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку важкого ступеня з геморагічним проникненням в лобно-базальних відділах більше зліва. Епі,-субдуральні крововиливи. Лінійний перелом правої тім'яної та скроневої кістки з переходом на основу черепа. Перелом стінки правої гайморової пазухи. Правобічний гемісінусіт, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Наведені вище висновки експерта, повністю узгоджуються не тільки з показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 про характер нанесених ним тілесних ушкоджень, а й з наведеними вище показаннями потерпілого.
Сторони захисту та обвинувачення не оспорювали вказані і встановлені висновком експерта фактичні обставини кримінального провадження.
Заявою ОСОБА_9 про долучення до матеріалів кримінального провадження грошових коштів в сумі 1400 грн., якими він заволодів в ході розбійного нападу в якості речових доказів (т.1 а.с.163).
Речовими доказами, а саме: шкіряною чоловічою барсеткою; носовою хустинкою, записником, шкіряним чохлом для замкових ключів, з ключами, грошові кошти в сумі 1400 гривень; мобільним телефоном «Нокіа 105», сім-карткою мобільного оператора «МТС», паспортом громадянина України, водійським та службовим посвідченням, пластиковою карткою «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 (т.1 а.с.208).
Оцінюючи в сукупності всі обставини у кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що спричиненні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 пов'язані з його професійною діяльністю.
На підставі досліджених судом доказів, які колегія суддів визнає як належні та допустимі, вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.121, ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, як заздалегідь не обіцяне отримання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, та як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого: раніше не судимий, визнав вину у скоєних злочинах, за місцем проживання характеризується задовільно, працює за наймом, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце мешкання, думку потерпілого, якій вважає за необхідне призначити йому покарання на розсуд суду.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному злочині.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.121, ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,як заздалегідь не обіцяне отримання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, та як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює за наймом, характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце мешкання, думку потерпілого, якій вважає за необхідне призначити йому покарання на розсуд суду.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному злочині.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), та як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, має на утриманні малолітню дитину - доньку 2017 року народження, характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце мешкання, думку потерпілого, якій вважає за необхідне призначити йому покарання на розсуд суду.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному злочині, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_9 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_10 , вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України, як пособництво у спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце мешкання, має на утриманні малолітню дитину, думку потерпілого, якій вважає за необхідне призначити йому покарання на розсуд суду.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному злочин.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_10 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Потерпілий під час досудового розслідування звернувся до суду із цивільним позовом до обвинувачених, стверджуючи, що вчиненим злочином йому завдана майнова шкода в сумі 55050 гривень та моральна шкода, пов'язана із заподіянням йому моральних страждань - 3000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_7 визнав заявлений цивільний позов і не оспорював його розмір, іншими учасниками судового провадження розмір цивільного позову також не оспорювався.
Викладеними вище доказами підтверджується розмір цивільного позову і підстави для його задоволення.
Цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 55050 грн. підлягає до повного задоволення, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 позов визнав повністю, а також спричинення матеріальної шкоди підтверджується обставинами справи, що потерпілому було спричинено тілесні ушкодження, яки вимагали лікування і потерпілим було витрачені кошти на лікування.
Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до повного задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, який переніс під час вчинення злочину та в результаті лікування отриманих тілесних ушкоджень, тому виходячи із вимог розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди слід задовольнити повністю в сумі 3000 гривень, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 .
Судових витрат у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років;
-за ст.198 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік;
-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі ( з 18.12.2013р. по 03.03.2017р.).
Звільнити ОСОБА_7 від подальшого відбуття покарання у виді позбавлення волі у зв'язку з його повним відбуттям.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 - домашній арешт - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 - 55050 гривень матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.198, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:
-за ст.198 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік;
-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі ( з 19.12.2013р. по 23.12.2016р.).
Звільнити ОСОБА_8 від подальшого відбуття покарання у виді позбавлення волі у зв'язку з його повним відбуттям.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 - домашній арешт - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки;
-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 6 місяців.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_9 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (з 18.08.2014р. по 06.11.2015р.).
Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 - домашній арешт - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №-838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_9 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (з 18.12.2013р. по 06.11.2015р.).
Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 - домашній арешт - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Речові докази - шкіряна чоловіча барсетка; носова хустинка; записник; шкіряний чохол з ключами; грошові кошти в сумі 1400 гривень; мобільний телефон «Нокіа 105»; сім-картка мобільного оператора «МТС»; паспорт громадянина України; водійське та службове посвідчення; пластикова картка «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 згідно розписки (т.1 а.с.209) залишити за належністю, - ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3