Справа № 509/12/17
05 квітня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Кириченко П.Л.
при секретарі - Осадченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
30 грудня 2016 року, представник позивача звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив суд, зобов'язати відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про виділення йому земельної ділянки, надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, орієнтовною площею до 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах смт. Таїрове Одеської обл. в порядку і строки, передбачені ст. 118 ЗК України з наданням позивачу мотивованого рішення за результатами розгляду його клопотання.
В судове засідання позивач не з'явився, надіславши до суду своє письмове клопотання, в якому повністю підтримав свій адміністративний позов, просив його задовольнити та слухати справу за його відсутності (а.с. 18).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому направив заперечення з яких видно, що з позовними вимогами не погоджуються, просять в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 12,39 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Використання земель житлової та громадської забудови - здійснюється відповідно до Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до ст. 159 ЗК України передбачено, що земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви.
Відповідно ст. 33 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів. Реєстрація суб'єктів права власності на землю, реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі, видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею. Організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.
Згідно ст. 34 цього ж Закону передбачає - виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Як вбачається зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Згідно із ст. 70 КАСУ, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Приписами ст. 71 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так судом встановлено, що 15 жовтня 2016 р. представник позивача звернувся до відповідача з клопотанням, в якому просив суд, в порядку реалізації права позивача на отримання безоплатного права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити їй без погодження з нею та виділити ОСОБА_1 земельну ділянку орієнтовною площею до 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах с. Таїрове, надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в порядку і строки, передбачені ст. 118 ЗК України з наданням позивачці мотивованого рішення за результатами розгляду її клопотання (а.с. 6-7).
Вказана заява подана від імені ОСОБА_1 (вх. № В-595 від 15.10.2016 р. ) «про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» без конкретизації місця розташування земельної ділянки, була розглянута 16 грудня 2016 року на 14 -ої сесії селищної ради, що підтверджується копією рішення № 506 від 16.12.2016 року, яким було прийнято рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність.
У зв'язку з чим, з адміністративного позову не вбачається, в чому саме полягає бездіяльність відповідача з огляду на те, що селищна рада у відповідності до приписів вищевказаних норм Законів України у встановлені порядку та у строки, передбачені статтею 118 ЗК України розглянули клопотання позивача і винесли законне і обґрунтоване рішення, наведене вище, а тому у задоволенні безпідставного і необґрунтованого адміністративного позову слід відмовити повністю.
При поданні позову позивач сплатив судовий збір в повному обсягу, суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтований, а тому відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71,128,158,159,160,161,162,163 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Овідіопольський райсуд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя: Кириченко П.Л.