Справа № 682/216/17
Провадження № 1-кп/682/31/2017
05 квітня 2017 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області, м. Славута, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 26.05.2016 Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України,
05 листопада 2016 року, близько 15 год. 40 хв., в с. Крупець, Славутського району, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_2 , тримаючи на руках свого сина ОСОБА_4 , умисно кулаком правої руки наніс останньому не менше як три удари по голові, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього.
Таким чином своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Злочини вчинено за наступних обставин.
Так, 05 листопада 2016 року, близько 15 год. 35 хв., в с. Крупець, Славутського району, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_2 , а саме в кімнаті де проживав із дружиною ОСОБА_4 та їх малолітніми синами - ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , на прохання дружини залишився доглядати свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час догляду, знаходячись на руках у батька - ОСОБА_6 , малолітній ОСОБА_4 почав плакати. ОСОБА_6 спробував заспокоїти малолітнього сина ОСОБА_9 , однак останній продовжував плакати, внаслідок чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Близько 15 год. 40 хв. реалізуючи свій злочинний умисел, тримаючи дитину на руках, ОСОБА_6 умисно кулаком правої руки наніс не менше як три удари по голові малолітньому сину ОСОБА_4 , а саме: в ділянку лоба справа, ділянку тімені зліва та потиличну ділянку голови, спричинивши йому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 86 від 26.12.2016 належать до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
Після заподіяння вказаних тілесних ушкоджень, не повідомляючи про факт травмування дитини дружину ОСОБА_4 , присутніх у будинку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які не бачили факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_6 поклав малолітнього ОСОБА_4 , який після нанесених ударів та отриманих тілесних ушкоджень припинив плакати, до дитячого візочка у кімнаті, а в подальшому, одягнувши ОСОБА_9 , вийшов з ним гуляти.
Повернувшись з прогулянки з дитиною, ОСОБА_6 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , близько 19 год. 30 хв. виявив, що його малолітній син ОСОБА_9 після нанесених тілесних ушкоджень не подає ознак життя. Намагаючись вжити заходів щодо порятунку життя дитини ОСОБА_4 , поклавши ОСОБА_13 собі на коліна, долонями рук близько 4-х разів натиснув на грудну клітину ОСОБА_4 , внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини з переломами 3,4,6 ребер зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 86 від 26.12.2016 мають ознаки ушкодження середнього ступеня тяжкості, однак в прямому причино-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Близько 19 год. 44 хв. малолітній ОСОБА_4 помер на місці події в будинку АДРЕСА_2 від нанесених йому тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми важкого ступеня - перелому кісток склепіння черепа із забоєм головного мозку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в нанесенні ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили його смерть, визнав, проте вказав, що в нього не було умислу вчинення такого злочину, все сталося випадково.
З даних показань обвинуваченого ОСОБА_6 слідує що 05.11.2016 року він перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки в обід та після обіду вживав алкогольні напої.
У післяобідній час жінка попросила подивилися до сина ОСОБА_9 який плакав та заспокоїти його. Зайшовши до кімнати де перебував син ОСОБА_9 , обвинувачений попробував його заспокоїти. Однак, ОСОБА_9 не вгамовувався, в зв'язку з чим він почав нервувати та наніс два-три удари рукою по голові, щоб заспокоїти його. Одразу після цього дитина перестала плакати. Злякавшись, що дружина помітить що він наносив удари сину, вирішив піти з ОСОБА_9 погуляти та зайти до магазину. Одягнувши та поклавши дитину до візочка, пішов з нею гуляти.
Повернувшись з прогулянки з дитиною додому, ОСОБА_6 , виявив, що його малолітній син ОСОБА_9 після нанесених тілесних ушкоджень не подає ознак життя. Намагаючись вжити заходів щодо порятунку життя дитини ОСОБА_6 поклавши ОСОБА_13 собі на коліна, долонями рук декілька разів натиснув на грудну клітину ОСОБА_4 , проте жодного результату це не дало. Зрозумівши, що дитина мертва, він поклав сина у візочок, а сам пішов до поліції. Прийшовши до Славутського відділку поліції він повідомив черговому про те, що необережно вбив свого сина. Після чого разом із слідчо-оперативною групою виїхав на місце події.
ОСОБА_6 також зазначав, що ніхто не бачив як він наносив дитині удари, намагався реанімувати шляхом натискання на грудну клітину. Наміру позбавляти життя дитини не мав, удари по голові наносив, щоб заспокоїти її.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_4 , підтверджується показами свідків та потерпілої.
Так, потерпіла ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_6 підтвердила те, що 05.11.2017р із самого ранку була вдома із дітьми з чоловіком, ОСОБА_6 . Матір та брат у ранковий час поїхали у м. Славута на місцевий ринок, звідки повернулись в обідню пору із сусідом ОСОБА_15 . В обідній час члени родини сіли обідати, мати, брат ОСОБА_16 та ОСОБА_17 випивали спиртні напої. Після обіду сусід ОСОБА_18 разом з чоловіком ОСОБА_6 та братом ОСОБА_16 на подвір'я будинку різали дрова, а коли закінчили, вона з подвір'я закликала чоловіка, який випивав пиво, до будинку доглянути за сином ОСОБА_9 , який плакав та попросила його заспокоїти. ОСОБА_6 , зайшовши до кімнати залишився із сином ОСОБА_9 , а дружина пішла в іншу кімнату годувати старшого сина ОСОБА_19 .
Годуючи ОСОБА_19 , потерпіла чула як її син ОСОБА_9 плакав та чоловік не міг його заспокоїти. Зайшовши у кімнату до чоловіка з сином попрохала його заспокоїти ОСОБА_9 та вийшла. Через якийсь час вона почула, що менший син заспокоївся та перестав плакати.
Невдовзі чоловік запропонував прогулятися з ОСОБА_9 у візочку до магазину. Вона заперечувала, однак, чоловік наполягав, а тому погодилася.
Коли ОСОБА_20 з ОСОБА_9 повернувся до будинку, вона вже лягла спати із старшим сином.
В нічний час, коли потерпіла прокинулась, то побачила, що чоловіка у кімнаті немає. Про те, що відбулося дізналася після приїзду швидкої, працівники якої оглянули ОСОБА_9 та сказали що дитина мертва.
На виклик лікарів швидкої допомоги приїхали працівники поліції та разом із ними її чоловік ОСОБА_17 . Коли зайшов на подвір'я ОСОБА_20 , вона запитала у нього, що він наробив, зрозумівши, що життя дитини позбавив він, оскільки саме чоловік упродовж всього вечора був з дитиною, однак, ОСОБА_6 нічого не пояснював.
Свідок ОСОБА_10 , матір потерпілої, вказала, 05.11.2016 у ранковий час вона із сином ОСОБА_16 та сусідом ОСОБА_15 поїхали в місто Славута на ринок. Додому повернулися близько 13.00 години дня. Після повернення вона, її син, сусід ОСОБА_15 та чоловік доньки - ОСОБА_17 сіли обідати, вживали спиртні напої. Після обіду до них прийшов ще один сусід ОСОБА_18 , який допоміг порізати дрова. Порізавши дрова її син ОСОБА_16 та ОСОБА_20 на подвір'ї будинку вживали пиво, а дочка ОСОБА_21 кликала ОСОБА_20 додому, щоб той пішов доглянути за сином ОСОБА_9 , який вередував.
Про обставини, які відбувалися дальше не знає, оскільки в кімнату, де проживали її донька та зять до кінця цього дня вона не заходила, однак у вечірній час через вікно бачила, як ОСОБА_20 із візочком ОСОБА_9 кудись ішов, при цьому на дворі вже було темно, але куди він йшов вона не знала. Коли ОСОБА_20 із ОСОБА_9 повернулися, вона не бачила, тому, що всі домашні лягли спати.
Прокинулась свідок від того, що у її будинку були лікарі швидкої допомоги, які сказали, що ОСОБА_9 мертвий. Після від'їзду лікарів приїхали працівники поліції, з якими був і ОСОБА_20 .
Свідок ОСОБА_22 повідомив, що 05.11.2016 чергував у відділі поліції. Близько 21:45 до вікна підійшов схвильований чоловік, яким виявився ОСОБА_6 , якій повідомив що доглядаючи за малолітньою дитиною випадково випустив її з рук і та впала на підлогу вниз головою, вдарилася та припинила дихати. ОСОБА_6 пояснив, що про факт смерті дитини нікому із родичів, які були в будинку не повідомляв, і виявивши, що дитини мертва, він пішки з с.Крупець пішов до відділку поліції, щоб про даний факт повідомити. Свідок одразу ж зателефонував до Центру екстреної медичної допомоги за телефоном 103 та викликав лікарів за вказаною ОСОБА_6 адресою.
Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в судовому засіданні вказали, що були у складі бригади швидкої допомоги, яка виїхала на виклик у с. Крупець та по приїзді констатували смерть дитини. З вигляду мами малолітньої дитини було зрозумілим, що про смерть дитини вона дізналася лише з повідомлення лікарів бригади швидкої допомоги. Вона була розгублена та пояснити, як сталося, що дитина померла, не могла. Вони повідомили про смерть дитини до відділку поліції по телефону.
Свідок ОСОБА_25 повідомив, що в складі слідчо-оперативної групи, разом із ОСОБА_6 виїзжав за місцем проживання останнього де виявили труп малолітньої дитини. Із спілкування з батьком дитини ОСОБА_6 , він дізнався, що ОСОБА_6 плачучу дитину вдарив два рази по голові щоб її заспокоїти.
Свідок ОСОБА_26 , який є сільським головою, вказав на те, що 05.11.2016 як свідок брав участь у огляді місця події. Огляд проводився із застосуванням відео зйомки. Бачив дитину в калясці з синяком під оком. Вказав, що жодних скарг на ОСОБА_27 до сільської ради не надходила.
Підтвердили факт перебування у стані алкогольного сп'яніння обвинуваченого інші свідки, ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , які 05.11.2016 року разом із ним вживали спиртні напої.
Свідок ОСОБА_30 , яка працює фельдшером за місцем проживання родини ОСОБА_27 повідомила, що неодноразово зауважувала синці біля рота дитини. ОСОБА_4 їй пояснила, що такі синці появлялися після того як дитина залишалася з чоловіком ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_31 , яка працює у службі у справах дітей вказала, що з родиною ОСОБА_27 знайома з 2015 року. Дану родину відвідувала майже кожного місяця. Проблем не виникало ніяких. Фактів насильства у сім'ї зафіксовано не було.
Крім показів свідків вина ОСОБА_6 доводиться також наступними письмовими доказами.
-протоколом огляду місця події від 05 листопада 2016 року, яким зафіксовано огляд будинку в АДРЕСА_2 , де виявлено труп малолітнього ОСОБА_4 ;
-лікарським свідоцтвом про смерть № 1138 від 06.11.2016, висновками судово-гістологічної експертизи № 1896, судово-криміналістичної експертизи № 144-мк та висновком судово-медичної експертизи №86 від 06.11.2016, згідно яких причиною смерті ОСОБА_4 є закрита черепно-мозкова травма важкого ступеня - перелом кісток склепіння черепа із забоєм головного мозку. Згідно з вказаним висновком експерта у ОСОБА_13 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - закритий вдавлений перелом лівої тім'яної кістки, множинні ділянки забоїв головного мозку в лівій тім'яній частці головного мозку, в ділянці базальної поверхні правої скроневої частки, забою базальної та внутрішньої поверхні правої потиличної частки головного мозку; субарахноїдальний крововилив правої тім'яної частки головного мозку; субарахноїдальний крововилив лобної частки головного мозку зліва; субарахноїдальний крововилив базальної поверхні головного мозку; субдуральна гематома середньої та задньої черепних ямок. Масивна підшкірна підапоневритична гематома склепіння черепа, а також закрита травма грудної клітини з переломами 3,4,6 ребер.
Властивості та локалізація черепно-мозкової травми відповідають механізму багаторазового, та не менше як тричі, ударного прикладання обмеженої травмуючої поверхні до голови дитини в ділянку лоба справа, в ділянку тімені зліва, в потиличну ділянку голови.
Черепно-мозкова травма була заподіяна в межах 4-6 годин і не більше 12 годин до настання смерті;
-висновок судово-медичного експерта №7 від 16 січня 2017 року, згідно з яким смерть малолітнього ОСОБА_4 настала в межах трьох годин до проведеного огляду тіла на місці виявлення - 05.11.2016р. 22:44-22:57;
-висновок судово-медичного експерта №8 від 16 січня 2017 року, згідно з яким тілесні ушкодження у малолітнього ОСОБА_4 , зазначені у висновках експерта №86 від 06.11.2016р., як черепно-мозкова травма, так і закрита травма грудної клітини з переломами ребер, не могло виникнути внаслідок його одноразового падіння з рук сторонньої особи.
Механізм виникнення та місця прикладання травмуючої поверхні для виникнення тілесних ушкоджень малолітнім ОСОБА_4 у вигляді черепно-мозкової травми, підшкірної гематоми верхівкової ділянки склепіння черепа, підшкірної гематоми потиличної ділянки голови зліва, підшкірної гематоми лобної ділянки голови справа, синця лобної ділянки голови, підшкірної гематоми лівої лобно-тім'яної ділянки, підшкірної гематоми верхньої повіки лівого ока, можуть відповідати обставинам та способу продемонстрованого підозрюваним ОСОБА_6 під час його допиту із застосуванням відеозйомки 06.11.2016р. від дії тильної частини долоні руки чи кулака руки.
Виникнення закритої травми грудної клітини в малолітнього ОСОБА_4 пов'язано з конструктивним механізмом - здавлення грудної клітини в передньо-задньому напрямку, що може відповідати здавлення руками підозрюваного ОСОБА_6 за обставин вказаних ним у допиті із застосуванням відеозйомки 06.11.2016р;
-висновок експерта № 13 від 23 січня 2017 року, згідно з яким малолітній ОСОБА_4 міг отримати тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, підшкірної гематоми верхівкової ділянки склепіння черепа, підшкірної гематоми потиличної ділянки голови зліва, підшкірної гематоми лобної ділянки голови справа, синця любної ділянки голови, підшкірної гематоми лівої лобно-тім'яної ділянки, підшкірної гематоми верхньої повіки лівого ока, внаслідок нанесення йому ударів кулаком руки за обставин вказаних та в спосіб продемонстрований підозрюваним ОСОБА_6 під час його додаткового допиту та під час слідчого експерименту із застосуванням відео зйомки, що були проведені 19.01.2017р.
Малолітній ОСОБА_4 міг отримати тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, під час перебування його у лежачому положенні на спині, на колінах ОСОБА_6 , в результаті його здавлення ногами ОСОБА_6 чи під час натискання ним долонями рук на грудну клітину потерпілого ОСОБА_4 , за обставин вказаних та в спосіб продемонстрований підозрюваним ОСОБА_6 під час його додаткового допиту та під час слідчого експерименту із застосуванням відео зйомки, що були проведені 19.01.2017р. при умові здавлювання грудної клітини дитини в передньо-задньому напрямку.
Не виключається можливість збереження життя ОСОБА_4 після спричинення йому закритої черепно-мозкової травми за умови надання своєчасної, кваліфікованої медичної допомоги.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив повністю обставини зазначені ним під час додаткового допиту та проведення слідчого експерименту від 19.01.2017.
Крім того суд враховує, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта №635 від 19.11.2016р. ОСОБА_6 на момент скоєння кримінального правопорушення будь-якою душевною хворобою чи психічним розладом не страждав. На даний час підозрюваний ОСОБА_6 душевною хворобою чи психічним розладом не страждає. Підозрюваний ОСОБА_6 в момент вчинення кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Суд не бере до уваги доводи обвинуваченого про відсутність у нього умислу на завдання смерті дитини, оскільки зібраними по справі доказами доведено умисел на завдання тяжких тілесних наслідків.
Зокрема, такий умисел підтверджується висновками експертів про кількість, характер, локалізація заподіяних тяжких тілесних ушкоджень, причини настання смерті малолітнього ОСОБА_13 , яка перебуває у прямому причинному зв'язку між нанесенням тілесних ушкоджень у ділянки голови малолітньої дитини, свідчать про те, що обвинувачений усвідомлював, що заподіює тяжку шкоду здоров'ю, та мав би передбачати, що така може призвести до настання смерті малолітньої дитини.
З наведеного видно, що злочин ОСОБА_6 хоч і вчинений з непрямим умислом, проте аналіз зібраних у справі доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Таким чином, його дії повністю охоплюються диспозицією ч.2 ст. 121 КК України та вірно кваліфіковані органами досудового розслідування.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_6 згідно ст.67 КК України, є рецидив злочинів, вчинення злочину щодо малолітнього, вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 згідно ст.66 КК України, є з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того суд враховує, що зібрані по справі докази, зокрема висновки експертиз, повністю ґрунтуються на даних у добровільному порядку показах обвинуваченого. Також суд враховує, що у обвинуваченого залишається малолітня дитина та те, що потерпіла жодних претензій до обвинуваченого не має.
Оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статі, що йому інкриміновані, та в силу ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за новим вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити покарання в межах санкції статті у вигляді 7 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Баришівського районного суду Київської області від 26.05.2016 та остаточно призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день за 2 дні позбавлення волі з 06.11.2016 до моменту постановлення вироку судом першої інстанції.
Речові докази - СД диски із відеозаписами ОМП, допиту підозрюваного, додаткового допиту підозрюваного та слідчого експерименту залишити в матеріалах кримінального провадження.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід обвинуваченому залишити попередній - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів після його проголошення через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1