03.04.2017 Справа №607/13564/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши в залі суду в місті Тернополі під час судового засідання обвинувальні акти в кримінальних провадженнях №12016210180000582, №12017210180000090 про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно вимог ст.89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,-
09 вересня 2016 року близько 14.00 год., в ОСОБА_7 , який перебував в гаражному приміщенні, що розташоване на території домогосподарства АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 09 вересня 2016 року близько 14.00 год., ОСОБА_7 , перебуваючи в гаражному приміщенні, що розташоване на території домогосподарства АДРЕСА_1 , переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрав набір торцевих головок у полімерному футлярі. Із викраденим майном ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 на суму 320,00 грн.
Крім того, 22 лютого 2017 року близько 11.30 год., в ОСОБА_7 , який перебував в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 22 лютого 2017 року близько 11.30 год., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрав ланцюжок з кулоном виготовлені із золота 585 проби вагою 7,03 грама вартістю 4322,00 грн. та золоту обручку 585 проби вагою 7,59 грама вартістю 4650,00 грн. Із викраденим майном ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на суму 8972,00 грн.
Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно 09 вересня 2016 року та 22 лютого 2017 року вчинив крадіжки чужого майна, а саме набору торцевих головок та золотих виробів, за обставин викладених в обвинувальних актах.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше не судимого, щиро розкаявся у скоєному, частково відшкодував заподіяну шкоду, що є обставинами, що пом'якшують покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, а тому покарання йому слід визначити в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано злочини, - за ч.1 ст.185 КК України у виді арешту, та за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі.
З обвинуваченого підлягають стягненню в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому за цими статтями покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України у виді арешту строком три місяці;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком один рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_7 визначити один рік обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави процесуальні витрати в розмірі 1364,38 грн. за проведення експертиз.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1 .