06 квітня 2017 року Справа № 608/461/17
Номер провадження2-а/608/51/2017
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючого судді Яковець Н. В.
з участю секретаря Олійник О.С.
представника позивача Маньовського А.З.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити недоплачену грошову допомогу,-
В березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити недоплачену грошову допомогу.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України. Згідно із вимогами ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій повинна щорічно, до 05 травня, виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виплату якої здійснюють органи соціального захисту населення через відділення зв'язку, або через установи банків: пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Проте, відповідач у 2016 році неправомірно виплатив йому таку грошову допомогу в меншому розмірі, ніж визначено цим Законом. Тому 23.02.2017 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації із заявою про нарахування та виплату невиплаченої частини одноразової грошової допомоги в сумі 4 730 гривень. Листом № 09-02/1015 від 24.02.2017 року управління підтвердило, що в 2016 році ОСОБА_1 отримав 920 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги», і фактично відмовило йому у проведенні перерахунку.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що норми вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України звужують обсяг встановлених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” прав та пільг учасників бойових дій, а Закони України мають вищу юридичну силу в порівнянні з актами органів виконавчої влади, і тому ця постанова не може бути застосована при нарахуванні виплат щорічної одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій. За таких обставин просить визнати протиправними дії управління соціального захисту населення, сім'ї та праці Чортківської міської ради щодо недоплати йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік та зобов'язати здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити йому таку допомогу відповідно до Закону у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням проведених виплат в сумі 4730 гривень.
Представник позивача Маньовський А. З. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, з якого вбачається, що управління позову не визнає, просить відмовити в його задоволенні з огляду на наступне. Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачається щорічно до 5 травня виплачувати ветеранам війни, учасникам бойових дій та особам, на яких поширюється чинність цього Закону, разову грошову допомогу у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. У 2016 році порядок виплати такої грошової допомоги та її розміри визначено постановами Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України ««Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» і «Про жертви нацистських переслідувань» та від 29.04.2016 року № 320 «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян». ОСОБА_1 , будучи учасником бойових дій, як суб'єкт отримання вказаної допомоги одержав таку допомогу в 2016 році в сумі 920 гривень, а тому в управління не було підстав для її виплати у більшому розмірі.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 29.05.2015 року управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Згідно листа № 09-02/1015 від 24.02.2017 року управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_1 отримав разову грошову допомогу в 2016 році в розмірі 920 гривень, як це передбачено постановою КМУ від 02.03.2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги».
Виплата разової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій урегульована ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п'яту статті 12 вищевказаного Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наведені зміни були визнані неконституційними.
Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року, відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам бойових дій мав становити п'ять мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року, яким розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно із яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Визначаючи питання пріоритетності закону, який необхідно застосовувати до спірних правовідносин, суд виходить із Рішення Конституційного Суду України від 03.10.97 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, де зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» був прийнятий пізніше за Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та не визнавався Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Отже, виходячи з наведеного, до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин».
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 141) передбачено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920 гривень.
Щодо доводів позивача про те, що конституційні права та свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України, суд зазначає, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Така позиція узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
У рішенні Конституційного суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп (у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України) вказано, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
З наведеного видно, що Кабінет Міністрів України наділений правом регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування і виплату щорічної одноразової грошової допомоги позивачу до 5 травня 2016 року в належному розмірі, оскільки відповідач правомірно здійснив ОСОБА_2 виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році в розмірі, визначеному Постановою КМУ № 141.
Керуючись ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», ст.ст. 6, 17-19, 104, 161-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити за безпідставністю в позові ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат, в сумі 4 730 гривень.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Постанова набрала законної сили "___" ________________ 2017р.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи №608/461/17.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію постанови видано "____"________________2017 року.
Секретар: