05.04.2017 Справа №607/9362/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210180000431 від 25 липня 2016 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород, українця, громадянина України, без освіти, неодруженого, непрацюючого, не навчається, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 11 травня 2016 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
законного представника
обвинуваченої - ОСОБА_3
представника служби
у справах неповнолітніх та
дітей Тернопільської міської
ради - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
інспектора Тернопільського відділу поліції
ГУНП в Тернопільській
області - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
25 липня 2016 близько 12.30 год. обвинувачений ОСОБА_3 шляхом вільного доступу, через незачинені двері, зайшов в приміщенні літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_3 , де перебуваючи на кухні, яка розташована з - правої сторони, переконався, що за ним ніхто не спостерігає, а також те, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, з поверхні холодильника, таємно викрав, належний ОСОБА_10 чоловічий гаманець коричневого кольору із написом «Yuniao is bombination of function. Goes from sport», вартістю 43 гривні, в якому знаходились грошові кошти в сумі 850 гривень, фотокартка онуки потерпілої, яка для останньої матеріальної цінності не представляє. Із викраденим майном неповнолітній ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 893 гривні.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що дійсно 25 липня 2016 року близько 12.30 год. він жебракував в смт. В Березовиця Тернопільського району, де зайшов через незачинену хвіртку в одне із домогосподарств та почав кликати господарів. Оскільки на його поклики ніхто не вийшов, він відчинив двері літньої кухні та знову почав кликати господарів. В подальшому він зайшовши в середину літньої кухні з метою віднайти господарів будинковолодіння, побачив там на холодильнику гаманець, який викрав. Із викраденим гаманцем він втік та в подальшому виявив, що в ньому знаходилось 850 грн., які забрав собі, а гаманець викинув. Обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаюється у вчиненому та просить суд суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, те, що він раніше судимий за вчинення злочину у сфері приватної власності, на шлях виправлення не встав та знову вчинив умисний корисливий злочин, обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання. Зокрема до обставин, що пом'якшують покарання суд відносить вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілій. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.
При цьому, судом також враховується те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України в межах строку звільнення його від відбування покарання з випробуванням, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства є неможливим та йому слід призначити покарання в межах санкцій частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі.
Крім цього суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 засуджений вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном 2 роки. Оскільки кримінальне правопорушення, за яке обвинувачений ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності було вчинено під час іспитового строку, остаточне покарання йому слід призначити у відповідності до вимог ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання за даним вироком невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року у виді 1 /одного/ місяця позбавлення волі. Призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання та буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з часу його затримання з 25 липня 2016 року.
Окрім цього на підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_3 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 25 липня 2016 року по дату ухвалення вироку включно, тобто по 05 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_12 , продовжений судом до 30 квітня 2017 року, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 червня 2017 року.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-525/16 від 02 серпня 2016 року в сумі 351,84 грн.; трасологічної експертизи №1.4-871/16 від 27 лютого 2016 року в сумі 660,30 грн.; трасологічної експертизи №1.4-872/16 від 27 лютого 2016 року в сумі 660,30 грн., всього на загальну суму 1672,44 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз речових доказів.
Речові докази в даному кримінальному провадженні, а саме гаманець коричневого кольору та гроші в сумі 557 грн., які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_10 , після набрання вироку законної сили, слід залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_10 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 ( три) роки 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з часу його затримання з 25 липня 2016 року.
Зарахувати ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання термін його попереднього ув'язнення з 25 липня 2016 року по дату ухвалення вироку включно, тобто по 05 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , продовжений судом до 30 квітня 2017 року, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 червня 2017 року.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-525/16 від 02 серпня 2016 року в сумі 351,84 грн.; трасологічної експертизи №1.4-871/16 від 27 лютого 2016 року в сумі 660,30 грн.; трасологічної експертизи №1.4-872/16 від 27 лютого 2016 року в сумі 660,30 грн., всього на загальну суму 1672, 44 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дві гривні сорок чотири копійки) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).
Речові докази: гаманець коричневого кольору та гроші в сумі 557 грн., які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_10 - залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_10 , після набрання вироку законної сили
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1