Справа № 599/456/17
н.п.1-кп/599/36/2017
06 квітня 2017 року Зборівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритоу судовому засіданні у місті Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду кримінальне провадження №12016210100000256 від 22 вересня 2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, місце роботи: ТОВ «Укрполь 2005», ветлікар, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимий, -
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_4 , 19 вересня 2016 року близько 15 год., керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21093» р.н. НОМЕР_1 , без пасажирів, рухався автодорогою «Львів - Тернопіль» Н-02, що в с. Озерна Зборівського району в сторону м. Львова. Продовжуючи рух, водій ОСОБА_6 перебуваючи навпроти магазину «Продукти», що на вул. Б. Хмельницького, 32, в с. Озерна Зборівського району, перед яким встановлено «Пункт зупинки автобуса», що позначений дорожнім знаком 5.41.1. ПДР України, зупинив керований ним автомобіль в межах посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, перпендикулярно краям дороги, чим порушив п.15.9. «е» вказаних Правил, відповідно до якого забороняється зупинку транспортног о засобу ближче 30 метрів від посадочного майданчика.
Після чого, водій ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля «ВАЗ- 21093» р.н. НОМЕР_1 та розпочав його рух заднім ходом в напрямку проїзної частини автодороги «Львів - Тернопіль, Н-02». Однак, перед початком руху ОСОБА_6 не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а під час руху заднім ходом із швидкістю біля 5 км/год., не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів ч. 1, 2.3 (б, д), 10.1 ПДР України, які зобов'язували його не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
В процесі руху заднім ходом ОСОБА_6 в порушення вимог п. 10.9 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху не звернувся за допомогою до інших осіб, хоча мав таку можливість, створивши своїми діями небезпеку чи перешкоду іншим учасникам руху.
Внаслідок порушення вказаних вимог ПДР України, ОСОБА_6 не забезпечив безпеку дорожнього руху та під час руху заднім ходом допустив наїзд задньою лівою частиною керованого ним автомобіля «BA3-21093» р.н. на велосипедиста ОСОБА_5 , яка рухалась проїзною частиною дороги «Львів - Тернопіль, Н-02».
У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта за ознакою тривалого, понад 3 тижні, розладу здоров'я, належать до середнього ступеня тяжкості.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_6 надав показання про те, що 19 вересня 2016 року близько 15 год. він їхав автомобілем «ВАЗ-21093» р.н. НОМЕР_1 та зупинився в с. Озерна Зборівського району біля магазину і вийшов з машини. Повернувшись, він сів за кермо, переконався, що машин позаду не має та почав рухатися назад, так як на зупинці були маршрутні автобуси. В цей час позаду побачив жінку на велосипеді, але зупинити автомобіль не встиг та збив її. Вийшовши з автомобіля він допоміг жінці піднятися, а почувши, що у неї болить нога, відвіз потерпілу в лікарню у м. Зборів.
Обвинувачений щиро розкаявся, шкодує про вчинене, вказав, що збитки потерпілій відшкодував.
Обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, не заперечував фактичних обставин справи.
Прокурор, інші особи не оспорюють фактичних обставини провадження. Тому суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Учасники провадження не заперечують проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України і судом встановлено, що учасники, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.
Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною.
Підходячи до кваліфікації дій ОСОБА_6 , суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення особою, яка керувала транспортним засобом, правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження
ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за дієвим каяттям.
Потерпіла ОСОБА_5 претензій до обвинуваченого не має, збитки їй відшкодовано, не заперечує щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і закриття справи.
Відповідно до ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Обвинувачений, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував заподіяні збитки, потерпіла претензій до нього не має.
Суд враховує особу потерпілого, який раніше не судимий; за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.
Тому суд приходить до висновку, що каяття підсудного є дієвим і його слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Керуючись п.1 ч.2 ст.284 КПК України, ст.ст.12, 45 КК України, суд-
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України в зв'язку із дієвим каяттям.
Кримінальне провадження 12016210100000256 від 22 вересня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України закрити.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Тернопільської області через Зборівський районний суд на протязі 7 діб з дня її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.
Суддя підпис З оригіналом згідно:
Суддя Зборівського
районного суду ОСОБА_1