Справа № 595/172/17
Номер рядка звіту 18
03.04.2017
м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі
головуючого судді Содомори Р.О.,
з участю секретаря Тарчинської Л.Я.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бучачі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу поліції ГУНП у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Теребовлянського відділу поліції ГУНП у Тернопільській області про скасування постанови серії ПС2 № 179669 від 09.09.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 09.09.2016 року інспектором патрульної поліції Теребовлянського відділу поліції ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ПС2 № 179669 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 255 грн. Вважає, що оскаржувана постанова складена з порушенням законодавства, оскільки він не їхав під знак «В'їзд заборонений». При винесенні даної постанови не доведено його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Просить позов задовольнити, поновити йому строк на оскарження, справу провадженням закрити.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що інспектор під час винесення постанови не встановив особу, яка керувала транспортним засобом, не належним чином проводив розгляд справи про адміністративне правопорушення. Інспектор не роз'яснив йому права та обов'язки. Крім того, його не було повідомлено про розгляд справи, а інспектор Свистун І.В. розглянув справу за його відсутності. Просить позов задоволити та поновити строк на оскарження постанови, оскільки пропустив його з поважних причин.
Відповідач - Теребовлянський відділ поліції ГУНП у Тернопільській області, не забезпечили явку представника в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до постанови серії ПС2 № 179669 від 09.09.2016 року, ОСОБА_1 09.09.2016 року о 07 год. 40 хв. в м.Бучач по вул.Підгаєцькій, порушив вимогу дорожнього знаку «В'їзд заборонено» на ділянці дороги з одностороннім рухом, чим порушив п.3.21 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що його притягнуто до відповідальності у виді штрафу в доход держави у розмірі 255 грн.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1 ст. 23 цього Закону визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом ст. 31 цього ж Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
У силу ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 3.21 Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється в'їзд усіх транспортних засобі з метою запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянці дороги з одностороннім рухом.
Згідно ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 цього Кодексу органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, ОСОБА_1 не погоджується з винесеною працівником поліції постановою серії ПС2 № 179669 від 09.09.2016 року, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно із вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зазначені норми приписують обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, а оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, саме відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Незважаючи на вимоги КАС України, відповідачем не представлено суду належних доказів вини позивача, які б підтверджували обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови, а також тих, які спростовували б твердження позивача.
У зв'язку з винесенням оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення за відсутності будь-яких доказів, а також недоведеності в суді відповідачем правомірності її складення, така є протиправною та підлягає до скасування, а позовні вимоги підлягають до задоволення.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП яка і передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, проте прийняття відповідного рішення про закриття провадження у справі відноситься відповідно до вимог ч. 1 ст. 222, п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП до компетенції органів, які уповноважені законом на розгляд даної категорії справ про адміністративні правопорушення, а не до компетенції суду при розгляді відповідно до вимог ст. 171-2 КАС України позовів з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки судом не вирішується питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності певної особи, а перевіряється лише законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд має право визнати незаконними і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити в цьому.
Зазначене свідчить про те, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження по справах про адміністративні правопорушення.
Також, суд вважає, пропуск строку на оскарження позивач пропустив з поважних причин, а тому його слід поновити.
З урахуванням наведених обставин, враховуючи, що суду не представлено достатніх належних і допустимих доказів порушення позивачем як водієм правил дорожнього руху, суд приходить до переконання, що в даному випадку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доведений належним чином, отже, заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9,11,69,71,86,159,162,163,167 КАС України, ст.ст. 251,252, 245, 256, 258, 268, 276, 277, 280, 283 КУпАП, ст. 19 Конституції України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 179669 від 09.09.2016 року.
Визнати дії старшого інспектора Бучацького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення неправомірними.
Скасувати постанову серії ПС2 № 179669, винесену 09 вересня 2016 року старшим інспектором Бучацького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області в порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: ОСОБА_3