05.04.2017 Справа №607/11461/15-к
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210010001587 від 15.06.2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого:
- 02.06.2016 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора- ОСОБА_4
потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого- ОСОБА_3
захисника- ОСОБА_7
Обвинувачений ОСОБА_3 15 червня 2015 року, близько 12 год. 20 хв., перебуваючи на одній із алей парку «Національного Відродження» у м. Тернополі у напрямку вул. Коновальця, з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_5 , здійснив на неї напад в ході чого, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для здоров'я потерпілої, що виразилось у ривку за мочки обох вух ОСОБА_5 та спричинило їй тілесні ушкодження у вигляді ран мочок вушних раковин, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я, з корисливих мотивів викрав дві сережки, у вигляді круглого вінка із каменем червоного кольору, виготовлені із золота 585 проби, загальною вагою 16 гр., з яких вага чистого золота 12 гр. вартістю 10 200 гривень та камінцями вагою 4 гр., які матеріальної цінності для ОСОБА_5 не становлять.
Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 10 200 гривень.
Крім цього, 17 червня 2015 року, близько 12 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Морозенка, 7 в м. Тернополі, шляхом ривка із правого вуха потерпілої ОСОБА_6 , відкрито, з корисливих мотивів, викрав сережку круглої форми, виготовлену із золота 585 проби, вагою 1,5 гр., вартістю 1 275 гривень.
Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 275 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України не визнав та суду пояснив, що нападу на потерпілу ОСОБА_5 він не міг здійснити, оскільки на момент вчинення вказаного злочину, а саме 15.06.2015 року знаходився за місцем свого проживання та перебував під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю і браслет-передавач знаходився на ньому. Правила носіння електронного засобу контролю він не порушував, потерпілі йому незнайомі, під час досудового розслідування проводилось впізнання лише з потерпілою ОСОБА_5 , потерпілу ОСОБА_6 він не бачив і дана особа йому невідома. Під час досудового розслідування кримінального провадження на нього чинився тиск працівниками правоохоронних органів.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України, його винність у вчиненні вказаних злочинів повністю доводиться сукупністю доказів, що були зібрані під час досудового розслідування та судового розгляду, були проаналізовані та оцінені судом у судовому засіданні та повністю спростовують його показання:
-показаннями потерпілої ОСОБА_5 у судовому засіданні підтверджується, що 15 червня 2015 року, близько 12 год. 20 хв., вона поверталась із ринку додому та вийшла із маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту по вул. Злуки у м. Тернополі, після чого вирушила в бік парку «Національного Відродження», маючи намір перейти через парк на вул. Коновальця за місцем свого проживання. Коли вона проходила повз церкву, що знаходиться неподалік від зупинки, назустріч їй пройшов молодий чоловік, віком 25-30 років, середньої тілобудови, на зріст 170-180см, одягнутий у спортивний костюм темно-синього кольору, яким виявився обвинувачений ОСОБА_3 . Через декілька метрів вона звернула в парк та пішла по стежці, що проходить повз огорожу церкви. Коли вона пройшла 20-25 метрів, до неї непомітно підійшов ОСОБА_3 , який з-за спини, різким рухом вниз двома руками зірвав у неї з вух золоті сережки у формі вінка із камінцями червоного кольору. Вона відчула біль, відразу повернулася та побачила як ОСОБА_3 побіг в бік проїзної частини вул. Злуки. Вона намагалась його наздогнати, бігла за ним та кричала, вимагаючи щоб він зупинився та повернув її речі, однак ОСОБА_3 перебіг через дорогу і вона втратила його з поля зору. Очевидців даного злочину не було, вона вирушила додому та викликала працівників міліції. В ході досудового розслідування під час проведення впізнання вона впізнала ОСОБА_3 , як особу, яка здійснила на неї напад 15.06.2015 року, а саме за рисами обличчя-худорляве, видовжене та статурою. Злочином їй завдано матеріальну шкоду на загальну суму 10 200 гривень, яка на даний час не відшкодована. Вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати сувору міру покарання;
-показаннями потерпілої ОСОБА_6 у судовому засіданні підтверджується, що 17.06.2015 року близько 12 год. вона із дитиною, яка знаходилась у колясці, поверталась додому з поліклініки та проходила повз будинок АДРЕСА_2 . В цей час їй назустріч йшов молодий чоловік, одягнутий у темно-синю куртку та джинси темного кольору, віком 30-35 років, середньої тілобудови, на зріст 160-165 см, з видовженим обличчям, темним волоссям, в якого з правої сторони був відсутній один або два зуби та один надщерблений. Вона пройшла повз нього та через кілька метрів побачила, що цей чоловік зупинився і розвернувся в її сторону. Вона продовжила рух, а потім зупинилась і нахилилась до дитини у колясці, в цей час вона відчула як хтось схопив її за вуха та зі всієї сили шарпнув, зірвавши з правого вуха золоту сережку у формі круга. Вона відчула біль, закричала, а повернувши голову побачила чоловіка, який раніше пройшов повз неї, а тепер втікав в бік поліклініки. Під час досудового розслідування за рисами обличчя-худорляве, статурою та відсутністю одного із зубів вона впізнала ОСОБА_3 як особу, яка 17.06.2015 року по вул. Морозенка вирвала у неї з правого вуха золоту сережку. Викрадену сережку їй повернуто, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, відносно міри покарання покладається на думку суду.
Дані показання потерпілих є чіткими, послідовними та незмінними протягом судового розгляду і не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.
Крім цього винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується іншими перевіреними та дослідженими у судовому засіданні доказами:
-карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону № НОМЕР_1 та протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення(або таке, що готується) від 15.06.2015 року підтверджується, що 15.06.2015 року о 12 год. 20 хв. невідома особа у парку «Національного Відродження» по вул. Злуки у м. Тернополі, застосовуючи насильство, шляхом ривка, зірвала з вух та відкрито викрала у ОСОБА_5 пару золотих сережок, спричинивши матеріальну шкоду
(а.м.к.п.11,14);
-протоколом огляду місця події від 15.06.2015 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_5 вказала місце у парку «Національного Відродження» у м. Тернополі, а саме на стежці, яка проходить від тротуарної доріжки по вул. Злуки повз церкву у напрямку вул. Коновальця, де 15.06.2015 року близько 12 год. 20 хв. невідома особа, шляхом ривка з вух, відкрито викрала у неї золоті сережки
(а.м.к.п.15-17);
-письмовою заявою ОСОБА_5 від 26.06.2015 року підтверджується, що нею надано фотознімок, на якому зображені золоті сережки у вигляді круглого вінка із каменем червоного кольору, які були відкрито викрадені у неї 15.06.2015 року близько 12 год. 20 хв. у парку «Національного Відродження» у м. Тернополі
(а.м.к.п. 26-27);
-висновком судово-медичної експертизи № 862 від 17.06.2015 року підтверджується, що при судово-медичній експертизі у потерпілої ОСОБА_5 виявлені рани мочок вушних раковин, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів приблизно за 1-2 доби до експертизи, що підтверджується їх характером та властивостями. Утворення вказаних тілесних ушкоджень в термін і за обставин, вказаних ОСОБА_5 не виключається
(а.м.к.п. 29-30);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.06.2015 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_5 в присутності понятих в особі під №4 за рисами обличчя та статурою впізнала обвинуваченого ОСОБА_3 , як особу, яка 15.06.2015 року близько 12 год. 20 хв. у парку «Національного Відродження» в м. Тернополі шляхом ривка з вух, відкрито виклала у неї золоті сережки
(а.м.к.п.31-35);
-довідками ФОП ОСОБА_8 підтверджується, що вартість одного грама золота у виробі 585 проби станом на 15.06.2015 року та 17.06.2015 року становила 850 гривень
(а.м.к.п.45, 84);
-карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону № НОМЕР_2 та протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення(або таке, що готується) від 17.06.2015 року підтверджується, що 17.06.2015 року о 12 год. 00 хв. поблизу будинку № 7 по вул. Морозенка у м. Тернополі невідома особа, шляхом ривка з вуха, відкрито викрала золоту сережку у ОСОБА_6 , спричинивши матеріальну шкоду
(а.м.к.п.53, 56-57);
-протоколом огляду місця події від 17.06.2015 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_6 вказала на ділянку дороги біля третього під'їзду будинку № 7 про вул. Морозенка у м. Тернополі, де 17.06.2015 року близько 12 год. 00 хв. невідома особа, шляхом ривка з вуха, відкрито викрала у неї золоту сережку
(а.м.к.п. 58-61);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.06.2015 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_6 в присутності понятих в особі під №4 за статурою, одягом, рисами обличчя та відсутністю зубів з правої сторони впізнала обвинуваченого ОСОБА_3 , як особу, яка 17.06.2015 року близько 12 год. 00 хв. по вул. Морозенка,7 у м. Тернополі шляхом ривка з вух, відкрито викрала у неї золоту сережку
(а.м.к.п.68-72);
-протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 20.06.2016 року підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно видав золоту жіночу сережку у формі кола, частково деформовану
(а.м.к.п.73);
-протоколом пред'явлення речей для впізнання від 20.06.2015 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_6 у присутності понятих під №1 впізнала золоту сережку круглої форми діаметром 4 см виготовлену із металу жовтого кольору, деформовану по боках, як сережку, яка була у неї відкрито викрадена 17.06.2015 року близько 12 год. 00 хв. по вул. Морозенка,7 у м. Тернополі
(а.м.к.п.74-75);
-протоколом огляду від 23.06.2015 року підтверджується, що оглядом сережки, виготовленої із металу жовтого кольору у формі кола, на застібці виявлено напис «585» та клеймо заводу виробника та встановлено, що даний виріб виготовлено із золота 585 проби, вага виробу становить 1,5 грама
(а.м.к.п.76-77);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 26.06.2015 року підтверджується, що в ході проведення слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 у присутності понятих та за участю захисника, перебуваючи по вул. Морозенка,7 у м. Тернополі, вказав місце на торці будинку, де 17.06.2015 року близько 12 год. побачив жінку, яка схилилась над дитиною у колясці, пояснивши, що він підійшов до неї ззаду та шляхом ривка донизу зірвав із правого вуха золоту сережку після чого втік у напрямку вул. Симоненка.
Також, перебуваючи у парку «Національного відродження» у м. Тернополі, вказав на алею парку, де 15.06.2015 року близько 12 год. 20 хв. зустрів жінку віком 60-70 років, на зріст 170 см у якої побачив у вухах золоті сережки, пояснивши, що вирушив за даною жінкою та, підійшовши ззаду, ривком донизу зірвав у неї з обох вух сережки, після чого втік у напрямку вул. Злуки
(а.м.к.п. 144-149);
-інформацією Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 22.12.2015 року підтверджується, що відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.05.2015 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати своє місце проживання цілодобово терміном до 23 год. 05.07.2015 року із застосуванням електронного засобу контролю. Під час здійснення контролю за дотриманням правил домашнього арешту було виявлено порушення вимог вказаної ухвали суду, зокрема 02.06.2015 року о 08 год. 56 хв. зафіксовано порушення «Порушення приписної зони»; 05.06.2015 року о 15 год. 22 хв. та 17.06.2015 року о 10 год. 14 хв. виявлено порушення «Передавач відсутній» у зв'язку із чим було проведено перевірку, складено відповідні висновки, якими підтверджено факт неодноразових порушень з боку ОСОБА_3 та не виключається можливість вчинення ним інкримінованих злочинів у вказаний період
(т. 1 а.м.к.п. 81)
Вказаними доказами повністю спростовуються показання обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні та підтверджується його винність у вчиненні інкримінованих злочинів.
Щодо тверджень сторони захисту про недопустимість доказів, суд бажає зазначити наступне.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив про те, що щодо нього здійснюється досудове розслідування за вчинення кримінального правопорушення. Влітку 2015 року він був в приміщенні міського відділу міліції, водночас не брав участі як понятий при проведенні будь-яких слідчих дій. ОСОБА_3 бачить вперше. Водночас стверджує що підписи в процесуальних документах здійснені ним. Будучи в міліції підписував якість документи, які саме пригадати не може.
Водночас свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона як слідча здійснювала досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 . Нею проводилося ряд слідчих дій за участю понятого ОСОБА_9 . Жодних зауважень щодо проведених процесуальних дій від учасників не надходило. 20.06.2015 року ОСОБА_9 був у відділі міліції, про що свідчать записи в журналі запрошених та доставлених до ТМВ.
Отже суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_9 надані в судовому засіданні, а отже клопотання сторони захисту щодо визнання доказів недопустимими до задоволення не підлягає.
Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, які слід кваліфікувати:
-за ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна(грабіж),вчинене повторно;
-за ч.1 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу(розбій).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до статей 50, 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та вважає, що йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд враховує часткове відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих щодо міри покарання, наявність постійного місця проживання та позитивні характеристики, його сімейний стан та стан його здоров"я. Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 351 від 23.06.2015 року обвинувачений ОСОБА_3 в період інкримінованих йому діянь та на даний час страждає на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, що не досягає рівня психозу чи вираженого недоумства, тому міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Остаточне покарання слід призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Окрім того вироком, Збаразького районного суду Тернопільської області від 02 червня 2016 року, ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 185 КК України, засуджено до остаточного покарання до позбавлення волі на строк 3 роки, яке засуджений не почав відбувати. З огляду на наведене, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком суду від 02.06.2016 року та даним вироком слід визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою слід залишити без змін, продовживши його дію до 60 днів.
У відповідності до ч.5 ст. 72 КК України слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк остаточно призначеного покарання строк попереднього ув'язнення, починаючи з моменту затримання, а саме з 20 червня 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілими не заявлявся.
Керуючись статтями ч.1 ст. 369, ст.ст. 373, 374, п.1 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання:
-за ч.2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки 6 (шести) місяців позбавлення волі;
-за ч.1 ст. 187 КК України - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 02 червня 2016 року, за ч. 1, 2 ст. 185 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, більш суворим призначеним за даним вироком, остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з часу затримання - з 20 червня 2015 року, зарахувавши йому в строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 -тримання під вартою залишити без змін, продовжити термін дії запобіжного заходу строком - до 31 травня 2017 року.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1