22 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
при секретарі: Горак Ю.М.
за участю осіб:
заявника ОСОБА_1
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борисова Вікторія Анатоліївна про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борисова В.А. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до невірного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову про відкриття провадження у справі за її заявою.
Справа №755/1518/17
№ апеляційного провадження № 22-ц/796/4020/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Н.Д. Ластовка
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. Поливач
В обґрунтування зазначила, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за її заявою, всупереч вимогам ст. 210 ЦПК України суд не зазначив будь - яких підстав з чого вбачав спір про право. Такий висновок суду вважає помилковим, оскільки відсутні будь-які відомості щодо існування претензій або заперечень інших осіб, які б свідчили про наявність спору про право.
У судовому засіданні апеляційної інстанції заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити з викладених підстав.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борисова В.А. у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялася у відповідності до вимог закону, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за її відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення заявника та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Так, у січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до судув порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що з 10.06.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_6, вони були пов'язані спільним побутом, однак не реєстрували шлюб між собою.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. 17.10.2016 року на підставі листа прокурора Київської міської прокуратури № 4 їй було видано тіло померлого і на підставі укладених договорів на проведення поховання було здійснено поховання ОСОБА_6
10.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борисової В.А. із заявою про прийняття спадщини, у чому їй було відмовлено з підстав не встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю як чоловіка та жінки.
З підстав вищевикладеного, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу для одержання у подальшому свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви вбачається спір про право.
Колегія суддів вважає такий висновок суду передчасним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелічені у частині першій цієї статті, в тому числі проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Відповідно до ч.1,2 ст. 235 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази, а згідно ч. 4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Частиною 6 ст. 235 ЦПК України передбачено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, передбачені ст. 143 ЦПК, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.
Однак, судом першої інстанції в протиріч роз'ясненням, викладеним в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не з'ясовано, які фізичні особи та організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, та відповідно до ч. 4 ст. 235 ЦПК України мають право бути залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_6 для одержання у подальшому свідоцтва про право на спадщину та з метою оформлення спадкового майна. В суді апеляційної інстанції вона вказала на відсутність заповіту померлого та спадкоємців першої, другої та третьої черг спадкування. Зацікавленою особою заявник визначила приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Борисову В.А.
В апеляційному суді заявник та її представник не спростували відсутність чи наявність інших спадкоємців ОСОБА_6
Для об'єктивного з'ясування обставин справи суду за власною ініціативою відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦПК України належить витребувати необхідні докази, а саме копію спадкової справи померлого ОСОБА_6, вирішити питання про залучення до участі у справі в якості заінтересованих осіб спадкоємців померлого за заповітом або за законом, а в разі відсутності інших спадкоємців залучити до участі у справі в якості заінтересованої особи відповідну територіальну громаду, в даному випадку в особі Київської міської ради, оскільки у випадку відсутності спадкоємців спадщина може бути визнана відумерлою і переходить до відповідної територіальної громади.
Отже, залучивши до участі у справі у якості заінтересованої особи відповідну територіальну громаду або осіб, які у відповідності до вимог закону є спадкоємцями померлого, при цьому встановивши, що такі особи не визнають заявлені ОСОБА_1 в порядку окремого провадження вимоги та заперечують проти їх задоволення, суд першої інстанції лише в цьому разі може прийти до висновку про те, що даний спір є спором про право ОСОБА_1 на спадкове майно померлого ОСОБА_6
Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку відмовивши у відкритті провадження у справі з наведених підстав, суд порушив порядок встановлений законом для вирішення цього питання, що у відповідності з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та передачі питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції, а не постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про що просить заявник у апеляційній скарзі. За таких обставин, суд частково задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, п.3 ч.1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: