27 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання голови Солом'янського районного суду м. Києва про визначення підсудності кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2015 року за № 220 150 000 000 002 17, з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
20 лютого 2017 року до Апеляційного суду міста Києва надійшло подання голови Солом'янського районного суду м. Києва про визначення підсудності кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2015 року за № 220 150 000 000 002 17, з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369КК України.
Підставою для внесення подання стала ухвала підготовчого судового засідання Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2017 року, згідно з якою кримінальне провадження не підсудне цьому суду через те, що кримінальні правопорушення, які ставляться у вину ОСОБА_5 , вчиненні у невстановленому органом досудового розслідувань місці та у Дніпровському районі м. Києва, та оскільки досудове розслідування здійснювалося не в Солом'янському районі м. Києва.
Заслухавши суддю - доповідача, думку: прокурора ОСОБА_6 про те, що подання задоволенню не підлягає, оскільки кримінальне провадження повинно розглядатися Солом'янським районним судом м. Києва за відсутності відомостей про місце вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення з тих, що ставляться у вину ОСОБА_5 , однак через встановлення вчинення менш тяжкого із них саме в межах територіальної юрисдикції цього суду; захисника ОСОБА_7 , який просив направити кримінальне провадження на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, за місцем знаходження органу досудового розслідування; обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав думку свого захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження № 220 150 000 000 002 17 від 31 липня 2015 року, доводи подання, колегія суддів прийшла до висновку про те, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке кримінальне правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2015 року за № 220 150 000 000 002 17, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369 КК України.
Виходячи із положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України, є більш тяжким від того, що регламентоване ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369 КК України.
Відповідно до встановлених органом досудового розслідування фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369 КК України, та сформульованого в цій частині обвинувачення, ОСОБА_5 у кінці травня 2016 року в місті Києві, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, прийняв пропозицію неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
З наведеного видно, що органом досудового розслідування не встановлено місце вчинення кримінального правопорушення, яке є найбільш тяжким із тих, що ставляться у вину ОСОБА_5 .
Тому, за приписами ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження підлягає здійсненню судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, тобто за місцем розташування Головного слідчого управління Служби безпеки України, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.
Доводи прокурора в судовому засіданні апеляційного суду про те, що кримінальне провадження підлягає розгляду Солом'янським районним судом м. Києва, оскільки в межах його територіальної юрисдикції встановлено місце вчинення більш м'якого кримінального правопорушення, не ґрунтуються на вимогах ч. 1 ст. 32 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність задоволення подання голови Солом'янського районного суду м. Києва.
За таких підстав та керуючись ч. 1 ст. 32, ст. 34 КПК України, колегія суддів -
Подання голови Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2015 року за № 220 150 000 000 002 17, з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 369КК України, направити за підсудністю в Шевченківський районний суд м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3