Унікальний номер № 7565/1792,17-ц Головуючий у суді першої інстанції - Тітов М.Ю.
Апеляційне провадження № 22ц/796/4791/2017 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Шахова О.В.
05 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів Болотова Є.В., Поливач Л.Д.
при секретарі - Горак Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про визнання договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою його представником ОСОБА_4, на ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2017 року,
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про визнання договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2017 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 115 ЦПК України у зв'язку із непідсудністю справи цьому суду.
Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів, зокрема, вказує зокрема, що суду першої інстанції не було законних підстав для повернення позовної заяви на підставі ст. 115 ЦПК України у зв'язку із непідсудністю справи Оболонському районному суду м. Києва.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити,
Інші особи в судове засідання не з'явились.
Перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції виходив з того, що спір стосується нерухомого майна, оскільки нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, не знаходяться на території Оболонського району м. Києва.
З такими висновками колегія суддів погоджується.
Як вбачається з позовної заяви 19 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.
Також з матеріалів позовної заяви вбачається, що в подальшому, 28 листопада 2012 року, право вимоги за зазначеним іпотечним договором було відступлене зокрема ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», яке в свою чергу, в той же день, відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи».
Відповідно до ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ст.115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.
Підставою для визначення підсудності позовної заяви відповідному суду є висновок суду за наслідками попереднього правового аналізу змісту позовної заяви.
Так, для визначення підсудності позовної заяви відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України є наявність заявлених позивачем вимог, які б стосувались нерухомого майна. Якщо позовна заява не містить вимог, які вказували б на виключну підсудність, питання про підсудність позовної заяви встановлюється на підставі інших правил.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 42 Постанови від 01.03.2013 року №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», визначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, спори, що пов'язані з визнанням частково недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, повинні пред'являються до суду за місцезнаходженням майна.
Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції керувався зазначеним роз'ясненням та дійшов обґрунтованого висновку про непідсудність справи Оболонському районному суду м. Києва, ураховуючи, що нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1, знаходиться на території Подільського району м. Києва.
Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312 п. 1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4,відхилити.
Ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді