АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 755/11168/16-ц Головуючий в 1 інстанції - Савлук Т.В.
апеляційне провадження № 22-ц/796/2715/2017 Доповідач - Заришняк Г.М.
30 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс», на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ТОВ «Акважитлосервіс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позову Товариство вказувало, що 15 грудня 2007 р. між ТОВ «Акважитлосервіс» та ОСОБА_2 було укладено договір №7-НЖ/01 про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1, перший поверх, приміщення, загальною площею 197, 21 кв.м.
Відповідач неналежно виконував умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за наданні житлово-комунальні послуги в розмірі 40 367,94 грн., яку Товариство просило стягнути з відповідача, а також стягнути інфляційну складову боргу в сумі 14 786,01 грн. та 3 % річних в сумі 1 097,22 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року у задоволенні даного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Акважитлосервіс», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Акважитлосервіс», суд першої інстанції виходив з того, що позов є не обґрунтованим.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.
Згідно акту приймання-передачі нежитлових вбудованих приміщень житлового будинку від 12.08.2008 року, вбудовані нежитлові приміщення будинку АДРЕСА_1 з місцями загального користування згідно переліку були передані з обліку балансоутримувача ТОВ «Аквапарк» на облік балансоутримувача ТОВ «Акважитлосервіс» для подальшого обслуговування(т.1 а.с. 138-141). За період виникнення заборгованості відповідача будинок по АДРЕСА_1 в тому числі нежилі приміщення знаходились у фактичному віданні та утриманні позивача, як балансоутримувача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19, п. 1 ч. 3 ст. 20, п. 3 ч. 2 ст. 21, пп. 4, 13 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками сфери житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 15 грудня 2007 року між ОСОБА_2, як замовником, та ТОВ «Акважитлосервіс», як виконавцем, було укладено Договір №7-НЖ/01обслуговування нежитлових приміщень (далі Договір) (а.с.7-9), згідно з п.1.1. якого Замовник покладає на Виконавця здійснення функцій по обслуговуванню будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1, де на першому поверсі знаходяться належні Замовнику нежитлові приміщення, загальною площею 197,21 кв.м, та наданню послуг, обумовлених п.п.1.2 даного договору.
Відповідно до п.п.1.2 договору Виконавець забезпечує обслуговування, експлуатацію, ремонт будинку та його інженерних мереж за адресою: АДРЕСА_1, утримання прибудинкової території та внутрішньо будинкових місць загального користування, а Замовник здійснює оплату витрат Виконавця на виконання вказаних робіт.
Вартість послуг у відповідності з п.п.1.2 даного Договору складає 910,00 грн. щомісячно, в т.ч. ПДВ - 151,67 грн. Договір укладено на один календарний рік (365 днів), і його дія розпочинається з 15 грудня 2007 року.
16 грудня 2007 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №7-НЖ/01 від 15 грудня 2007 року, в якій сторони домовились, що Замовник оплачує отримані послуги згідно п.1.4 Договору №7-НЖ/01 від 15 грудня 2007 року за період з 15 грудня 2007 року по 31 березня 2008 року в сумі 3 229,03 грн., в т.ч. ПДВ=538,17 грн., до 30 квітня 2008 року. В подальшому відшкодування витрат, передбачених п.4.1 Договору №7-НЖ/01 від 15 грудня 2007 року проводиться Замовником не пізніше 25 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених Виконавцем (а.с.10).
В укладеній між сторонами Додатковій угоді №2 до Договору №7-НЖ/01 від 15 грудня 2007 року, сторони домовились про те, що з 15 квітня 2009 року призупиняється дія Договору №7-НЖ/01 від 15 грудня 2007 року на обслуговування нежитлових приміщень, в зв'язку з передачею Замовником належного йому приміщення в орендне користування АКБ «Форум», на термін дії договору оренди від 31.03.2009 року. У разі відновлення дії Договору №7-НЖ/01 від 15 грудня 2007 року на обслуговування нежитлових приміщень, істотні умови цього договору залишаються незмінними (а.с.11).
Додатковою угодою до договору №13 НЖ-Д1 від 09.04.2012 р., укладеною між ТОВ «Акважитлосервіс» та ПАТ «Форум», було розірвано договір оренди спірного нежитлового приміщення. Дані обставини належним чином представником відповідача не спростовані.
ОСОБА_2 набув права власності на нежитлові приміщення з №1 по №13, офіс загальною площею 191,00 кв.м, які розташовані в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 31 липня 2009 року, виданим на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 31 липня 2009 року №591-В, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, записаним у реєстрову книгу №166п-171, за реєстровим №8801п 25 вересня 2009 року.
Відповідно до вимог ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житло-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Звертаючись з цим позовом до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 40 367,94 грн., яка виникла за період з жовтня 2013 року по травень 2016 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, який приєднаний до матеріалів справи (а.с. 6).
Даний розрахунок заборгованості сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки підтверджується зібраними по справі доказами й не спростований відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
Статтею ст. 18 вказаного Закону передбачено оформлення претензій споживачів до виконавців: 1. У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо; 2. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором; 3. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі; 4. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. 5. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 р. № 970 затверджено Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі (далі Порядок). Цей Порядок визначає механізм проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі.
Порядок не лише визначає механізм здійснення підприємствами житлового господарства перерахунку, а й реалізує право споживачів на зменшення розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій при настанні згаданих умов.
Відповідно до ст. 22 Закону «Про житлово-комунальні послуги» у разі надання послуг не в повному обсязі або зниження якості послуг, постачальник зобов'язаний здійснити перерахунок їх вартості в сторону зменшення.
Факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору в розумінні ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, так як є невиконанням зобов'язання) повинен бути зафіксований належним чином.
У разі, якщо від виконавця надійде відмова в задоволенні акта-претензії, споживач має право зобов'язати виконавця здійснити перерахунок в судовому порядку (п. 5 ст. 18 Закону «Про житлово-комунальні послуги» та п. 39 Правил).
Доводи представника відповідача про те, що позивачем в розрахунок заборгованості наданих послуг включені послуги, які не надавалися й не передбачені укладеним між сторонами договором, зокрема, компенсація витрат по утриманні та обслуговуванні електромереж, технічне обслуговування електропостачання, опалення-тепловентиляція, не заслуговують на увагу, оскільки п.2.1.1. Договору виконавець зобов'язався забезпечити, технічне обслуговування електропостачання, обслуговування кабельних мереж, обслуговування теплопункту, опалення, усунення неполадок в системі електропостачання.
Як видно з пояснень представника позивача, надання послуг з обслуговування кабельних мереж в будинку здійснюється АЕПК «Київенерго» на підставі укладеного між енергопостачальною компанією та ТОВ «Акважитлосервіс» договору №1148/16 на оперативно-технічне обслуговування від 01.04.2009 р., який приєднано до матеріалів справи, дані послуги оплачувалися АЕПК «Київенерго» позивачем. Інші послуги з технічного обслуговування електропостачання, усунення неполадок в системі електропостачання надавалися відповідачеві електриком Товариства.
Окрім того, із Розрахунку заборгованості наданих послуг(т.1 а.с.6) вбачається, що ОСОБА_2 фактично визнавав надання йому вказаних послуг в повному обсязі й періодично їх сплачував, претензій щодо ненадання послуги або зниження якості наданої послуги у відповідності з вимогами ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивачу не пред'являв й складених у відповідності із законом актів-претензій суду не надав.
Не є підставою для відмови в задоволенні позову ТОВ «Акважитлосервіс» про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги посилання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що позивач безпідставно перевищив вартість наданих послуг, яка згідно з п.1.3. Договору мала складати лише 910 грн.
Дійсно, вартість послуг в п.1.3. Договору визначена сторонами в сумі 910 грн. Разом з тим, в п.1.4 Договору сторони встановили, що вартість послуг може бути відкоригована, згідно з фактично понесеними витратами Виконавця. Крім того, в додатковій угоді №1 від 16.12.2007 р. до Договору сторони обумовили, що в подальшому з 30 квітня 2008 р. відшкодування витрат, передбачених п.4.1. Договору, проводиться Замовником не пізніше 25 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених Виконавцем. Вказані умови додаткової угоди дотримувалися сторонами, відповідачем періодично оплачувалися надані послуги на підставі рахунків позивача.
Та обставина, що з квітня 2014 р. послуги щодо опалення, опалення тепловентиляцій, централізованого постачання гарячої води відповідно до ч.4 ст.19 Закону України мали надаватися суб'єктом господарювання з постачання теплової енергії, не є підставою для відмови в позові, оскільки відповідачем не надано суду належних та переконливих доказів того, що ці послуги йому надавалися не позивачем, а теплопостачальною організацією на підставі укладеного договору. Разом з тим, із наданих представником позивача доказів: копій актів звірки взаєморозрахунків з ПАТ «Київенерго» про постачання теплової енергії у гарячій воді для нежитлових приміщень будинку по АДРЕСА_1, копій актів приймання -передачі товарної продукції-теплової енергії у гарячій воді для вказаних нежитлових приміщень, копій облікових карток за даними споживання теплової енергії та інших, видно, що позивачем у спірний період надавалися послуги щодо опалення, опалення тепловентиляцій, централізованого постачання гарячої води.
Судом також встановлено, що 05 грудня 2015 року проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 які оформлено Протоколом №1 та прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та затверджено назву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа» (а.с.56-60).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Спільна справа» від 27 лютого 2016 року (протокол №1) було постановлено, що управління багатоквартирним будинком з нежитловими приміщеннями (нежилими приміщеннями, офісами) і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 здійснювати Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Спільна справа». ОСББ «Спільна справа» прийняти об'єкт в управління відповідно до п.п.2-1-2.3 Правил утримання будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та розпочати з 01.04.2016 р. управління і забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку з нежитловими приміщеннями і підземним паркінгом, припинивши отримання всіх послуг, в тому числі управління від ТОВ «Акважитлосервіс» з 01.04.2016 р. Встановлено, що договори, укладені між ТОВ «Акважитлосервіс» та власниками квартир, нежитлових приміщень (нежилих приміщень, офісів), власниками машиномісць у підземному паркінгу втрачають чинність з 01.04.2016 р. ( т.1 а.с.62-69).
Як видно із наявної у справі довідки ОСББ «Спільна справа», відповідач ОСОБА_2 з 01.04.2016 р. є членом Об»єднання та сплачує внески на утримання будинку та прибудинкової території (т.1 а.с. 107).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу заборгованість за фактично отримані ним житлово -комунальні послуги за період з жовтня 2013 р. по 01.04.2016 р. в сумі 40 367 грн. 97 коп. ( 44 599, 70 -2115, 87 -2115, 86=40 367 грн. 97 коп. ).
Окрім того, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань щодо оплати наданих йому щомісячно житлово-комунальних послуг, він мусить сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Між тим, згідно п. 2.2.4.укладеного між сторонами Договору Замовник зобов'язується вносити оплату за утримання та обслуговування будинку на рахунок Виконавця, який відкритий в АКБ «ФОРУМ».
Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року №135 ПАТ"БАНК ФОРУМ" (яке є правонаступником АКБ «ФОРУМ») віднесено до категорії неплатоспроможних, тому Банк припинив обслуговування клієнтів з 13 березня 2014 року, проте позивач у встановленому порядку не повідомив відповідача про відкриття нового рахунку в іншому банку. Як видно з доводів представника відповідача, вказані обставини створили певні перешкоди ОСОБА_2 для належної та своєчасної оплати послуг за Договором, в зв'язку із чим відповідач з незалежних від нього причин порушив строки оплати послуг за Договором в період з лютого по серпень 2014р. Відповідач проявив власну ініціативу та самостійно з'ясував нові банківські реквізити Товариства, в зв'язку із чим з вини позивача, який не повідомив відповідача про зміну банківських реквізитів, вартість послуг за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2014 року відповідачу вдалось оплатити лише у вересні 2014 року.
Дані доводи представника відповідача представником ТОВ «Акважитлосервіс» належним чином не спростовані, а тому заслуговують на увагу.
Згідно ч. 1 ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Оскільки позивач не вчинивдій щодо повідомлення відповідача про зміну розрахункового рахунку, що встановлений договором, в наслідок чого відповідач не міг своєчасно виконати свого обов'язку по сплаті наданих послуг, тому невиконання ОСОБА_2 грошового зобов'язанняв період з лютого по серпень 2014 року включно мало місце через прострочення кредитора,в зв'язку з чим відповідач має бути звільнений від відповідальності, яка передбачена ст. 625 ЦКУкраїни, за вказаний період.
Враховуючи вказані обставини, слід відмовити позивачу у стягненні інфляційних та 3% річних за прострочення сплати відповідачем послуг за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2014 року.
Виходячи з наявного у справі Розрахунку заборгованості наданих послуг, який відповідає дійсності і сумнівів у колегії суддів не викликає, з відповідача на корить позивача належить стягнути інфляційну складову боргу та три відсотки річних за період з жовтня 2013 р. по січень 2014 р., а також з вересня 2014 р. по 01 квітня 2016 р., що становить відповідно 7614 грн. 66 коп. та 914 грн. 91 коп.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов ТОВ «Акважитлосервіс» задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані жилово-комунальні послуги в розмірі 40 367 грн. 94 коп., інфляційну складову боргу - 7614 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 914 грн. 91 коп.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в сумі 1 378 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс», задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року - скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 40 367 грн. 94 коп., інфляційну складову боргу - 7614 грн. 66 коп., 3% річних в сумі 914 грн. 91 коп. та судовий збір в сумі 1 378 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нимзаконної сили, шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: