1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 22 березня 2017 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року, щодо
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Зимогір'я, Слов'яносербського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України
за участю: прокурорів захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_9 , погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 год. 25 хв. 06 квітня 2017 року із визначенням застави у розмірі 6 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 520 000 грн. у національній грошовій одиниці та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ухвалю, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, та той факт, що ОСОБА_5 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою з урахуванням характеристики підозрюваного, є недоцільним, у зв'язку з неефективністю таких запобіжних заходів.
На ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва скасувати та постановити нову ухвалу якою застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, а саме у період з 22-00 год. до 7-00 год.
На думку адвоката, слідчий суддя в порушення вимог п.п. 1 - 4 ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі зазначив лише відомості про запобіжний захід, який застосовано - тримання під вартою. Захист вважає, що застосування ст. 376 КПК України при винесенні слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу є незаконним та необґрунтованим і суттєво обмежує права підозрюваного на оскарження прийнятого рішення.
Сторона захисту стверджує, що суд постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , не встановив наявності обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доказів, які обґрунтовують вказані обставини.
Також на думку адвоката, суд не врахував обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам та посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
Крім того, на думку захисника, поза увагою слідчого судді залишилась інформація про те, що детективи у ході обшуку повідомили захисника ОСОБА_10 про те, що з ОСОБА_11 жодні слідчі дії проводитись не будуть, а лише йому буде вручено повістку до НАБУ. У подальшому в порушення права на захист ОСОБА_12 детективи НАБУ затримали його та, ігноруючи його законну вимогу на зустріч з захисником, доставили до м. Києва, де намагалися примусити його до дачі недостовірних показань за участі безоплатного адвоката.
В апеляційній скарзі зазначається і те, що розмір застави слідчим суддею визначено в порушення вимог ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, оскільки, він є завідомо непомірним для підозрюваного.
Окрім цього, захист зазначає, що в ухвалі слідчого судді є не правильною кваліфікація дій ОСОБА_12 , якому вручено письмове повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Суд же в ухвалі вказав, що ОСОБА_11 вчинено злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України без посилання на ст. 27 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурорів, кожен з яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 жовтня 2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32013110110000482, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
06 лютого 2017 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
08 лютого 2017 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_9 , за погодженням начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заході у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 6 575 прожиткових мінімумів, що становить 10 520 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З журналу судового засідання та ухвали судді вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_5 вислухана думка прокурорів та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Судом також правильно враховано вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до вказаного кримінального правопорушення, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, у зв'язку із чим наведені обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому на думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недоцільним, у зв'язку з неефективністю, з чим погоджується і колегія суддів.
При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Крім того, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин справи, а також виключного випадку, визначив заставу у розмірі 6 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 520 000 грн., що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Що стосується посилань в апеляційні скарзі на ті обставини, що слідчий суддя постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , не встановив наявності обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доказів, які обґрунтовують вказані обставини, то колегія суддів вважає їх непереконливими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Безпідставними вважає колегія суддів і доводи автора апеляційної скарги про те, що в порушення права на захист ОСОБА_12 детективи НАБУ затримали його та, ігноруючи його законну вимогу на зустріч з захисником, доставили до м. Києва, де намагалися примусити його до дачі недостовірних показів за участі безоплатного адвоката, оскільки дані твердження є голослівними та не підтверджуються жодними доказами.
Не може прийняти до уваги колегія судді посилання захисника в апеляційній скарзі і на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5 , так як на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, зокрема і відсутність посилання в ухвалі слідчого судді на ст. 27 КК України.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з визначенням застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_9 , погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 год. 25 хв. 06 квітня 2017 року із визначенням застави у розмірі 6 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 520 000 грн. у національній грошовій одиниці та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/1155/2017 Категорія: ст.183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1