73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 березня 2017 року Справа № 923/120/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області
до: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Генічеського РЕЗ і ЕМ, м. Генічеськ Херсонської області
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача - не прибули
від відповідача - уповноважена особа Пащекун А.М., довір. від 22.12.2016
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Генічеського РЕЗ і ЕМ (відповідач) про визнання недійсним рішення комісії ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі структурного підрозділу Генічеського РЕЗ і ЕМ, оформлене протоколом № 8 від 20.01.2017 р. та скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахувань вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 8404,92 грн.
Ухвалою від 16.03.2017 розгляд справи відкладався.
Позивач в засідання суду не прибув, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку неможливістю прибуття його представника.
Відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи, але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що розгляд справи вже відкладався за клопотанням позивача. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд
10.09.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі його структурного підрозділу Генічеського РЕЗ і ЕМ та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) було укладено договір №4215 про постачання електричної енергії. Додатковою угодою від 30.07.2009 у зв'язку з необхідністю приведення у відповідність до Правил користування електричною енергією зазначений договір викладено в новій редакції.
Найменування Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" було змінено відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".
Згідно з умовами договору, відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб його електроустановок, а позивач - оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.
Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - Правилами).
Відповідно до п. 3.1 Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживання електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Згідно з положеннями підпункту 16 пункту 8.1. Правил постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електроенергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Порядок складання акту порушення Правил визначний п. 6.41 Правил користування електроенергією, а саме: у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж 3 уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.
Матеріалами справи підтверджується, що 01.03.2016 представниками відповідача на об'єкті спорт-клуб по АДРЕСА_1, Генічеського району, Херсонської області було здійснено перевірку дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією. За результатами перевірки складено акт №130426, яким зазначено, що позивач порушив вимоги ПКЕЕ, а саме самовільно внесено конструктивні зміни в електролічильник, які дозволяють відключати обліковий механізм.
Акт складено і підписано трьома представниками енергопостачальної організації.
В графі "з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" міститься позначка "от подписи отказ ОСОБА_3". В акті зазначено, що споживачу повідомлено про його право внести зауваження та заперечення в акт порушення ПКЕЕ.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що акт про порушення №130246 від 01.03.2016 р. складено з грубим порушенням, оскільки сам споживач при складанні вищевказаного акту був відсутній. Вказав, що ОСОБА_3, який вказаний у акті, ніякого відношення до об'єкту ФОП ОСОБА_1 не має.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_3, хоча і не є повноправним представником позивача, втім, він і не є представником відповідача, а тому не мав підстав сприяти останньому. Суд розцінює відмову від підпису ОСОБА_3, як відмову незацікавленої особи, яка підтверджує правильність фіксації в акті про порушення фактів. Також слід вказати, що представникам відповідача не було підстав сумніватися в повноваженнях ОСОБА_3, оскільки він допустив їх до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа.
Вищевказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2012 р. № 7/5005/4580/2012.
Крім того суд зазначає, що нормативне положення пункту 6.41 Правил передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника. Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення Правил споживачем (якщо представник не називає свого прізвища та посади, не надає доказів своїх повноважень), як підпису акт про порушення Правил трьома особами.
Вищевказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.02.2015 № 902/598/14.
Також відхиляються посилання позивача на те, що відсутній підпис представника відповідача ОСОБА_4, яким завіряється запис про відмову споживача від підписання акту, оскільки в графі акта № 130426 "Представники постачальника електричної енергії" містяться підписи трьох представників відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що акт перевірки №130426 від 01.03.2016 відповідає вимогам пункту 6.41 Правил.
Відповідно до вимог ст. 235 ГК України за порушення господарського зобов'язання до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно - господарські санкції передбачені договором заходи оперативного впливу на порушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання.
Застосування до позивача оперативно-господарської санкції передбачено пунктом 4.2.3 договору №4215 від 10.09.2002.
Так, відповідно до п. 4.2.3 договору №4215 споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених в додатку № 4, та кількості годин їх використання відповідно до ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менш ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомленим про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначення дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Пунктом 6.40 Правил встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Відповідно до пункту 1.2 ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ станом на 14.10.2010року №1338) ця ОСОБА_3 застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Саме п. 2.5 ОСОБА_3 керувався відповідач, приймаючи рішення на засіданні комісії 20.01.2017 (протокол №8) та при розрахунку нарахування вартості електричної енергії на підставі акту №130426 від 01.03.2016.
В протоколі № 8 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 20.01.2017 зазначено, що споживач на засідання комісії не з'явився, 16.01.2017 до Генічеського РЕЗ і ЕМ надійшла заява від ОСОБА_3 з проханням розглянути матеріали по акту без його участі.
Відповідачем надано суду копію зазначеної заяви ОСОБА_3 від 16.01.2017, якою він просить розглянути акт про порушення № 130426 за його відсутності та зазначає, що він діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої Новоолексіївською сільською радою.
Також відповідачем надано суду копію заяви ОСОБА_3, як представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за довіреністю, якою він просив відповідача перенести засідання комісії по розгляду акта на 20.01.2017.
Отже, позивач був обізнаний про засідання 20.01.2017 комісії відповідача по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 130426.
За результатами засідання комісії, відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 4215 по акту № 130426 на суму 8404,92 грн. та рахунок за проведення експертизи на суму 2250,24 грн.
Відповідач надіслав листом від 23.01.2017 вих № 45/07-003258 позивачу копію протоколу засідання, розрахунок по акту № 130426, рахунок для сплати на суму 8404,92грн, рахунок за проведення експертизи 2250,24 грн, який отримано позивачем 28.01.2017 відповідно до поштового повідомлення про вручення.
Позивач вважає, що проведена експертиза лічильника не довела, що позивач самовільно вніс конструктивні зміни в лічильник, які дозволяють відключати обліковий механізм.
Відповідно до Акту про заміну приладів обліку і акту про опломбування від 12.07.2010 позивачу було встановлено електролічильник № 0335473 на об'єкті спорт-клуб по АДРЕСА_1. Акт підписаний позивачем та відповідачем. В даному акті зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них покладається на споживача.
До того ж, пунктом 3.3 та п.п. 26 п. 10.2 Правил користування електричної енергії передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальність за збереження і цілісність електролічильника № 0335473 згідно акту про заміну приладів обліку і акту про опломбування від 12.07.2010 покладено на позивача.
Крім того, згідно акту від 12.07.2010 споживачу було повідомлено, що у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, несправності в роботі розрахункових засобів обліку, при порушенні герметичності корпусу чи скла лічильника або у випадку якщо на лічильнику не змінюються покази, споживач зобов'язаний оперативно повідомити про це енергопостачальника (п. 10.3 ПКЕЕ).
Однак, позивач до моменту складання акта про порушення ПКЕЕ не повідомляв відповідача про пошкодження приладу обліку.
В акті про порушення ПКЕЕ № 130426 від 01.03.2016 зазначено, що прилад обліку № 0335473 знятий та вилучений представниками енергопостачальника для проведення експертизи.
Відповідно до п. 3.30 Правил користування електричною енергією, експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.
З метою виявлення всіх пошкоджень, електролічильник було передано на дослідження до Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
У висновку експертного дослідження № 1377-К від 16.12.2016 зазначено, що електролічильник містить механічні пошкодження (наведено їх перелік), які утворені внаслідок прикладення механічного зусилля на клемову колодку, в результаті чого виступи під пази корпусу та торцева поверхня верхньої сторони деформувались та руйнувались, що обумовлено крихкістю полімерного матеріалу з якого виготовлена клемова колодка. В подальшому клемна колодка повторно встановлювалась на електролічильник та прикручувалась за допомогою дроту сріблястого кольору через висвердлювані отвори на задній стінці корпуса.
Відповідно до Закону України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ, наказу МВС України "Про затвердження Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України" від 03.11.2015 №1343 та постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг" від 26 жовтня 2011 р. № 1098 Херсонський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України має право проводити судові експертизи в цивільних та господарських справах, досліджень та оцінки на замовлення, а саме експертиза, дослідження трасологічні та інші.
З огляду на викладене, висновок експертного дослідження № 1377-К від 16.12.2016 Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України є належним та допустимим доказом пошкодження приладу обліку.
Враховуючи вищезазначене, відсутність належних та допустимих доказів пошкодження приладу обліку не з вини позивача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 05.04.2017.
Суддя В.П.Ярошенко