29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"21" березня 2017 р.Справа № 924/34/17
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" смт. Підволочиськ Тернопільської області
до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО”, смт. Ярмолинці Ярмолинецького району Хмельницької області
про стягнення 460129,10 грн. заборгованості, з яких 370000,00 грн. - основний борг, 42029,10 грн. - інфляційні втрати, 11100,00 грн. - проценти за користування коштами, 37000,00 грн. - штраф
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - довіреність №02/10 від 02.10.15р.
відповідача: не з'явився
Повне рішення складено 21.03.2017р.
Суть спору: позивач (сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Терра") звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 370000,00 грн. основного боргу, 42029,10 грн. інфляційних втрат, 11100,00 грн. процентів за користування коштами, 37000,00 грн. штрафу відповідно до договору надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.12.2015р.
В обґрунтування позову посилається на те, що 02.12.2015р. між СГТОВ „Терра” (позикодавець) та приватним підприємством сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО” (позичальник) укладено договір надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, згідно з п. 1 якого позичальник отримує від позикодавця, а позикодавець передає у власність позичальникові кошти в сумі 370000,00 грн.
Свої зобов'язання згідно вищевказаного договору СГТОВ „Терра” виконало належним чином, у повному обсязі і у термін, який було відведено на їх виконання, що підтверджується належним чином складеним первинним бухгалтерським документом, а саме банківською випискою за 03.12.2015р., згідно якої СГТОВ „Терра” перерахувало 03.12.2015р. на рахунок приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО” 370000,00 грн. безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 02.12.2015р.
Відповідно до п. 2 договору сторони за цим договором домовились про те, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 31.12.2015р. Виконання зобов'язання за договором має бути здійснено готівкою у межах смт. Підволочиськ Тернопільської області за місцем знаходження позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем.
Згідно п. 4 цього договору при неповерненні суми позики своєчасно (тобто вказаного у п. 2 цього договору остаточного повернення всієї суми позички до 31.12.2015р.) позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення всієї суми позики або її частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох відсотків від простроченої суми та штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми позички, визначеної у п. 1 цього договору. Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО” своїх зобов'язань за вищевказаним договором не виконало. Таким чином заборгованість приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО” перед позивачем згідно договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.12.2015р. становить 370000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився на задоволені позову наполягає в повному об'ємі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини суду не повідомив, його представники в попередніх судових засіданнях проти позову заперечили, проте обгрунтувань заперечень не надали. Ухвала суду від 10.03.2017 р. надіслана на юридичну адресу відповідача та повернута за зворотною адресою, про що свідчить виписка з УДП поштового зв'язку "Укрпошта".
При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Розглядом матеріалів справи встановлено:
02.12.2015р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Терра” (позикодавець) та приватним підприємством сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО” (позичальник) укладено договір надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, згідно з п. 1 якого позичальник отримує від позикодавця, а позикодавець передає у власність позичальникові кошти в сумі 370000,00 грн. Передачу грошей позикодавець повинен здійснити позичальнику до 05.12.2015р.
Відповідно до п. 2 договору сторони за цим договором домовились про те, що: 1) остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 31 грудня 2015 року; 2) виконання зобов'язання за договором має бути здійснено як шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок позичальника так і готівкою у межах смт. Підволочиськ Тернопільської області за місцем знаходження позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем.
Згідно п. 3 договору позичальник вправі повернути повну суму фінансової допомоги, а позикодавець зобов'язується прийняти повернуті грошові кошти і раніше визначеного у п. 2 цього договору кінцевого терміну.
Як передбачено п. 4 договору при неповерненні суми фінансової допомоги своєчасно (тобто вказаного у п.п. а п. 2 цього договору щомісячного платежу та/або остаточного повернення всієї суми фінансової допомоги до 31 грудня 2015 року) позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення всієї суми фінансової допомоги або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох відсотків від простроченої суми та штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми фінансової допомоги, визначеної у п. 1 цього договору, в тому числі і за кожен факт прострочення щомісячного повернення частини суми коштів.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
Згідно банківської виписки за 03.12.2015р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" перерахувало 03.12.2015р. на рахунок приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО” 370000,00 грн. безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 02.12.2015р.
У зв'язку з тим, що відповідач не оплатив 370000,00 грн. безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 02.12.2015р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього цієї вартості, а також стягнення 42029,10 грн. інфляційних втрат, 11100,00 грн. процентів за користування коштами, 37000,00 грн. штрафу.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів позики. Так, між сторонами було укладено договір надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, згідно з п. 1 якого позичальник отримує від позикодавця, а позикодавець передає у власність позичальникові кошти в сумі 370000,00 грн. Передачу грошей позикодавець повинен здійснити позичальнику до 05.12.2015р.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 03.12.2015р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти (позику) у розмірі 370000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, належним чином засвідчена копія якої долучена до позову.
Втім, відповідач не повернув позивачу позику у розмірі 370000,00 грн. у строк до 31.12.2015р., що не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 370000,00 грн. (платіжного доручення, банківської виписки, тощо).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 370000,00 грн. згідно договору надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.12.2015р. за банківською випискою від 03.12.2015р. підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.
Позивач також просить стягнути з відповідача 42029,10 грн. інфляційних втрат за період січень 2016р. - листопад 2016р. нараховані на суму 370000,00 грн. та 11100,00 грн. 3% річних за період з 31.12.2015р. по 29.12.2016р. нараховані на суму 370000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Як передбачено п. 4 договору надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.12.2015р. при неповерненні суми фінансової допомоги своєчасно (тобто вказаного у п.п. а п. 2 цього договору щомісячного платежу та/або остаточного повернення всієї суми фінансової допомоги до 31 грудня 2015 року) позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення всієї суми фінансової допомоги або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох відсотків від простроченої суми та штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми фінансової допомоги, визначеної у п. 1 цього договору, в тому числі і за кожен факт прострочення щомісячного повернення частини суми коштів.
Суд, перевіривши у системі „Законодавство” правильність здійснених позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку, що сума інфляційних втрат є правомірною та підлягає стягненню, а щодо стягнення 3% річних за період з 31.12.2015р. по 29.12.2016р. на суму 370000,00 грн., то правомірною до стягнення буде сума у розмірі 11069,76 грн.
У зв'язку з цим у позові про стягнення 30,24 грн. 3% річних слід відмовити.
Крім того, позивачем нараховано 37000,00 грн. штрафу.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 договору надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.12.2015р. передбачено, що при неповерненні суми фінансової допомоги своєчасно (тобто вказаного у п.п. а п. 2 цього договору щомісячного платежу та/або остаточного повернення всієї суми фінансової допомоги до 31 грудня 2015 року) позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення всієї суми фінансової допомоги або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми фінансової допомоги, визначеної у п. 1 цього договору, в тому числі і за кожен факт прострочення щомісячного повернення частини суми коштів.
Позивачем правомірно здійснено розрахунок штрафу в сумі 37000,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 460098,86 грн., з яких 370000,00 грн. - основний борг, 37000,00 грн. - штраф, 11069,76 грн. - проценти за користування коштами, 42029,10 - інфляційні втрати. В решті частині позову щодо стягнення 30,24 грн. процентів за користування коштами суд відмовляє.
У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам (99,99 %).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 13, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" смт. Підволочиськ Тернопільської області до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО”, смт. Ярмолинці Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 460129,10 грн. заборгованості, з яких 370000,00 грн. - основний борг, 42029,10 грн. - інфляційні втрати, 11100,00 грн. - проценти за користування коштами, 37000,00 грн. - штраф задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ВІД-АГРО” (Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, 6, ідентифікаційний код 38884757) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (Тернопільська область, смт. Підволочиськ, вул. 22 Січня, 7а, іден. код 30915955) 370000,00 грн. (триста сімдесят тисяч 00 коп.) основного боргу, 42029,10 грн. (сорок дві тисячі двадцять дев'ять гривень 10 коп.) інфляційних втрат, 11069,76 грн. (одинадцять тисяч шістдесят дев'ять гривень 76 коп.) процентів за користування коштами, 37000,00 грн. (тридцять сім тисяч 00 коп.) штрафу, 6901,48 грн. (шість тисяч дев'ятсот одну гривню 48 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
В решті частині позову щодо стягнення 30,24 грн. процентів за користування коштами відмовити.
Повне рішення складено 21.03.2017р.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу (Тернопільська область, смт. Підволочиськ, вул. 22 Січня, 7а);
3 - відповідачу (Хмельницька область, Яромолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, буд. 6).