33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"05" квітня 2017 р. № 918/226/17
Господарський суд Рівненської області в складі судді Марач В.В. розглянувши матеріали
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент"
про розірвання договору оренди нерухомого державного майна
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент" про розірвання договору оренди від 27.06.2012 року нерухомого державного майна № 98- нежитлового приміщення площею 10,3 кв. м, яке розміщене на цокольному поверсі 2- поверхової будівлі за адресою Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 54, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент".
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, одночасно в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з тим, що у кошторисі витрат регіонального відділення відсутні достатні кошти на сплату судового збору при зверненні із даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані документи до клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Разом з тим, зазначені положення закону дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Однак, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору. Дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін.
Таким чином, позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із проханням про відстрочення сплати судового збору, має належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.
Позивачем в обгрунтування скрутного матеріального становища, що унеможливлює сплату судового збору, надано суду лише лист Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області №07.1-11/2370 від 27.03.2017 про те, що на реєстраційному рахунку позивач №35217084000840 (90757084000840) за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за програмою 6611010 "Керівництво та управління у сфері державного майна" відкриті асигнування відсутні.
Однак один лише вищезазначений лист не є безумовним підтвердженням скрутного матеріального становища, що унеможливлює сплату судового збору.
Крім того, як уже зазначалося вище самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не подано належних та допустимих доказів наявності обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище та про неможливість, у зв"язку з цим, оплати судового збору у встановленому Законом розмірі, а тому клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що ухвалами господарського суду Рівненської області № 918/125/17 від 21.02.2017 року та №918/124/17 від 22.02.2017р. вже було відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто позовні заяви та додані до них документи без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України. У зазначених ухвалах позивачу було зазначено, що і якими доказами він зобов"язаний довести наявність обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище та про неможливість, у зв"язку з цим, оплати судового збору у встановленому Законом розмірі. Однак позивач рекомендацій суду не врахував і в даному випадку звернувся до суду з тим же безпідставним та необгрунтованим клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно з частиною 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент" про розірвання договору оренди нерухомого державного майна відмовити.
2. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області № 14-11-02109 від 28.03.2017 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагент" про розірвання договору оренди нерухомого державного майна та додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя Марач В.В.