36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.03.2017 р. Справа №917/214/17
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул.Л.Толстого, 87, м.Лубни, 37500
до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул.Чкалова, 17, м.Лубни, 37500
про стягнення 2 805 764, 06 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 дов. №2 від 03.01.2017р.
від відповідача: ОСОБА_2 дов. №1-17/2661 від 29.12.2016р.
В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення з Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" 2 805 764,06 грн., з яких 2 798 633,29 грн. - основний борг, 6 440,70 грн., пеня, 690,07 грн. - 3% річних відповідно до укладеного публічного договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 1-Т-Е від 14.01.2016 р. до умов Типового договору розподілу природного газу, затв. постановою НКПЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.
Позивачем неодноразово, а саме: 28.02.2017р. за вх. канцелярії суду № 2894, 23.03.2017р. вх. №3976, 30.03.2017р. вх. №4293 до суду від позивача надійшли клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення. У вказаних клопотаннях позивач зменшує розмір в частині стягнення сум основного боргу, в зв"язку зі сплатою та збільшує в частині стягнення пені та 3% річних. В останній редакції заяви 30.03.2017р. вх. №4293 ПАТ "Лубнигаз" просить суд стягнути з ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" за період з 10.02.2017р. по 29.03.2017р. основний борг в розмірі 2 414 600,08 грн., 89 170,66 грн. - пеню, 9 554,00 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд розцінює дані заяви як зменшення розміру позовних вимог та приймає їх до розгляду в даному позовному провадженні як такі, що подані відповідно до чинних процесуальних норм. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції заяви 30.03.2017р. вх. №4293 про стягнення з ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" за період з 10.02.2017р. по 29.03.2017р. основний борг в розмірі 2 414 600,08 грн., 89 170,66 грн. - пеню, 9 554,00 грн. - 3% річних.
При цьому судом враховано рекомендації п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
30.03.2017р. за вх. канцелярії суду №4301 від ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" надійшла заява про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України.
Згідно ст. 27 ГПК України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено наступне: Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Розглянувши подане клопотання та з огляду на наведені у клопотанні обставини, предмет даного позову, суд не вбачає, як прийняття судового рішення з даної справи може наділити новими правами Кабінет Міністрів України чи покласти на нього нові обов'язки, змінити його наявні права та/або обов'язки, або позбавити певних прав та/або обов'язків у майбутньому, а тому відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.
30.03.2017р. за вх. канцелярії суду №4302 від ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" надійшло клопотання про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення суду.
За текстом заяви відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 90 %. Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого, оскільки відповідач не вказав виняткових підстав для зменшення суми пені та не довів, що заявлена позивачем до стягнення пеня є надмірно великою.
Крім цього, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду, оскільки згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відстрочення чи розстрочення виконання рішення при його прийняті є правом суду, а не обов"язком. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про розстрочку виконання рішення відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (оператор ГРМ) та ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" (споживач) перебувають у договірних відносинах згідно заяви - приєднання останнього № 1-Т-Е від 14.01.2016 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року (далі -Договір).
За умовами Договору, цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи
Відповідно до п.1.3 Договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку у встановленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3);
Пунктом 2.1 визначено, що оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором (п. 3.1).
Відповідно до п. 3.2, за наявності підтвердженого обсягу природного газу Споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу
Пунктом 6.1 визначено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ (п. 6.3., п. 6.4.Договору);
У відповідності до п. 8.2 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов Договору, позивач направляв відповідачу рахунки - зобов"язання на послуги з розподілу природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води.
Позивач взяті на себе за умовами договору зобов"язання виконав у повному обсязі, що підтверджується актами надання послуг розподілу природного газу, які підписані сторонами без застережень.
В порушення умов договору та заяви-приєднання відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконав частково, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення за період з 10.02.2017р. по 29.03.2017р. основного боргу в розмірі 2 414 600,08 грн., 89 170,66 грн. - пені, 9 554,00 грн. - 3% річних (заява вх. №4293 від 30.03.2017 року).
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв послугу з розподілу природного газу. Факт виконання позивачем договірних зобов'язань та факт отримання послуги відповідачем підтверджується актами:
№ 176 від 31.01.2017 року, за яким відповідачем спожито у січні 2017 року 2760,149 тис. куб. м. природного газу на суму 2 315 875, 42 грн. ;
№ 177 від 31.01.2017 року, за яким відповідачем спожито у січні 2017 року 481,826 тис. куб. м. природного газу на суму 404 271,29грн.;
№ 178 від 31.01.2017 року, за яким відповідачем спожито у січні 2017 року 128,761 тис. куб. м. природного газу на суму 108 035,63грн.
На оплату вартості послуг з розподілу природного газу позивач направив відповідачу рахунки №348 від 21.12.2016 року, №349 від 21.12.2016 року, №350 від 21.12.2016 року.
За умовами п.п. 6.3,6.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості послуг здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Однак, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, залишок заборгованості по актам №176, №177, №178 складає 2 414 600,08 грн.
Дана обставина відповідачем не спростовується.
З урахуванням викладених обставин заборгованість є доведеною належними доказами та підлягає стягненню з боржника в розмірі 2 414 600,08 грн. (відповідно до заяви від 30.03.2017р.)
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 8.2 Договору сторони обумовили, що у разі прострочення покупцем строку виконання своїх грошових зобов'язань, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.
На підставі вищевикладеного та з урахуванням положень статті ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" судом було здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені за допомогою калькулятору "ЛІГА: Закон" та встановлено, що нарахована позивачем пеня в сумі 89 170,66 грн. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за періоди вказані позивачем в розрахунку, не порушує приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу до стягнення 9 554,00 грн. 3% річних.
Здійснивши перевірку наданих прозивачем розрахунків, суд прийшов до висновку про задоволення вимог в частині стягнення 9 554,00 грн. 3% річних (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_4 9.1.3").
За приписами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 414 600,08 грн. основного боргу, 89 170,66 грн. - пені та 9 554,00 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення судом залишено без задоволення, так як відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України така заява подається при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, стороною виконавчого провадження або за власною ініціативою господарського суду , який видав виконавчий документ.
Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул.Чкалова, 17, м.Лубни, 37500, код ЄДРПОУ 05541083) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул.Л.Толстого, 87, м.Лубни, 37500, код ЄДРПОУ 05524713) заборгованість в розмірі 2 403 740, 78 грн. з яких основний борг - 2 371 913,30 грн., пеня -28 747,40 грн., 3% річних в розмірі 3080,08 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 42 086,46 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04.04.2017 року
Суддя Гетя Н.Г.