"03" квітня 2017 р.Справа № 916/51/17
За позовом Національний природний парк "Пирятинський";
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ"
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 42555,58грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;
Від відповідача: ОСОБА_3 - за дорученням, ОСОБА_4 - директор;
Суть спору: Національний природний парк "Пирятинський" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 42 555,58 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення договору № 2 про закупівлю послуг за державні кошти, укладеного 28.09.2012 року між Національним природним парком «Пирятинський» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ", який неналежним чином виконувався з боку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ" і на даний момент не виконаний.
Представник відповідача 20.01.2017 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, вказане клопотання судом розглянуто ат задоволено, розгляд справи було відкладено на 20.02.2017 року, ухвалою суду від 23.01.2017 року.
20.02.2017 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ" позов не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав викладених у відзиві на позов, вказаний відзив долучено до матеріалів справи.
В порядку ст.77 ГПК України у судовому засіданні 06.03.2017 року було оголошено перерву до 06.03.2017 року.
У судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які на його думку є суттєвими для розгляду справи по суті, вказані докази долучено до матеріалів справи, 06.03.2017 року.
Крім того позивач на електрону адресу суду направив клопотання про продовження строку розгляду справи, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, вказані клопотання судом розглянуті та ухвалою суду від 06.03.2017 року строк розгляду справи було продовжено до 22.03.2017 року та розгляд справи було призначено на 20.03.2017 року.
Представник позивача 20.03.2017 року у судовому засіданні надав письмові пояснення стосовно позовних вимог, з додатками, які долучено до матеріалів справи .
Ухвалою суду від 20.03.2017 року строк розгляду справи було продовжено за клопотанням представників позивача та призначено засідання суду на 03.04.2017 року.
Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2017 року надав до суду оригінали документів, які було оглянуті у судовому засіданні та повернуто позивачу.
03.04.2017р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
28.09.2012 року між Національним природним парком «Пирятинський» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ" був укладений договір № 2 про закупівлю послуг за державні кошти, предметом якого було розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку «Пирятинський» без вилучення та закріплення їх межовими знаками.
Відповідно до п.п. 1.1., 4.1., 9.1 укладеного договору учасник зобов'язується до 31.12.2013 року надати послуги Замовнику, зазначені у документації конкурсних торгів, а Замовник - прийняти та провести оплату за надані послуги згідно з цим договором. Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником, наданих Послуг протягом 15 банківських днів поетапно, згідно з Календарним планом (Додаток 2), після підписання Сторонами акта приймання-передачі кожного етапу наданих послуг та виставлення рахунку Учасником. У випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
Календарний план надання інженерних послуг (додаток 2 до договору № 2 від 28.09.2012 року) містить наступні етапи:
1 етап: підготовчі роботи, польові вишукування, камеральна обробка даних, складання картографічного матеріалу, аналітичні роботи, складання пояснювальної записки (термін виконання - грудень 2012 року);
2 етап: формування, погодження проекту, проходження державної землевпорядної експертизи, закладка межових знаків та закріплення меж земельної ділянки на місцевості (термін виконання - травень 2013).
Між Національним природним парком «Пирятинський» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ" складений акт приймання-передачі послуг про прийняття першого етапу інженерних послуг від 19.11.2012 року.
29.11.2013 року між Національним природним парком «Пирятинський» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 2 від 28.09.2012 року, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2014 року, між сторонами 25.12.2014 року було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 2 від 28.09.2012 року, якою продовжено термін дії договору до 31.03.2015 року та 30.03.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 2 від 28.09.2012 року, якою продовжено термін дії договору до 30.06.2015 року. Сторони 26.06.2015 року уклали додаткову угоду № 2 до договору № 2 від 28.09.2012 року, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2015 року.
Станом на 31 грудня 2015 року 2 етап: формування, погодження проекту, проходження державної землевпорядної експертизи, закладка межових знаків та закріплення меж земельної ділянки на місцевості згідно договору № 2 від 28.09.2012 року відповідачем в повному обсязі не виконаний.
В підтвердження позовних вимог позивачем надано на огляд суду проект землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, який не містить необхідних погоджень та висновків.
Відповідач порушення умов договору заперечував. У відзиві на позовну заяву від 20.02.2017 року відповідач зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів не відповідає передбаченому ст. 16 Цивільного кодексу України, а неможливість виконання умов договору пов'язана з об'єктивними обставинами, що існують поза волі відповідача.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини між сторонами склались на підставі укладеного між Національним природним парком «Пирятинський» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КОМ" договору № 2 від 28.09.2012 року. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 84 Господарського процесуального кодексу встановлює імперативні приписи до викладення змісту рішень господарських судів, у разі задоволення позову в резолютивній частині рішення вказується, зокрема, сторона, яка зобов'язана виконати відповідні дії. Тобто, господарський суд може зобов'язати вчинити лише конкретні дії, а вимога про зобов'язання відповідача належним чином виконати умови договору в даному випадку не може бути задоволена з огляду на абстрактність її змісту та відсутність конкретного переліку робіт, які необхідно виконати відповідачу.
Крім того предметом договору № 2 від 28.09.2012 року «про закупівлю послуг за державні кошти» є розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку «Пирятинський» без вилучення, та закріплення їх межовими знаками, відповідно до технічного завдання, яке є невід'ємною частиною цього договору. Технічним завданням (додаток 1 до договору) визначено підставою виконання Указ Президента України від 11 грудня 2009 року № 1046/2009 «Про створення НПП «Пирятинський», постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1094 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 11 грудня 2009 року № 1046/2009 «Про створення НПП «Пирятинський» постановлено створити на території Пирятинського району Полтавської області національний природний парк "Пирятинський". До території національного природного парку "Пирятинський" погоджено в установленому порядку включення 12028,42 гектара земель державної власності, у тому числі 5555,14 гектара земель запасу, які надаються національному природному парку в постійне користування, та 6473,28 гектара земель, які включаються до складу національного природного парку без вилучення, згідно з додатком.
В судовому засіданні представник позивача наголошував на необхідності розроблення проекту землеустрою у відповідності до проекту створення НПП «Пирятинський» та Указу Президента України від 11 грудня 2009 року № 1046/2009, зміни до якого до цього часу не внесені. В той же час позивачем не були спростовані доводи відповідача про неможливість закінчення 2 етапу надання послуг, так само як і те, що сторонами була узгоджена неможливість виконання умов договору.
Відповідно до п. 5 Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1094 до договору замовник додає вихідну документацію, необхідну для розроблення проекту. Тобто саме на замовника відповідного виду землевпорядної документації покладається обов'язок забезпечити виконавця необхідною вихідною документацією.
Суд приходить висновку про правомірність посилання відповідача та не, що необхідно вносити зміни до Указу Президента України від 11 грудня 2009 року № 1046/2009 «Про створення національного природного парку «Пирятинський», що підтверджується наявними в матеріалах справи листами та протоколами спільних нарад, з метою усунення розбіжностей між фактичними площами земельних ділянок і передбаченими Указом, і неможливості до цього часу виконання умов договору. Відповідно до листа Національного природного парку «Пирятинський» від 14.05.2013 року № 170 та Протоколу розбіжностей по проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку «Пирятинський» без вилучення та закріплення їх межовими знаками і проектом створення НПП «Пирятинський» від 20.01.2015 року замовник - Національний природний парк «Пирятинський» дійшов аналогічних висновків і наголошував на неможливості виконання умов договору.
Згідно листа Національного природного парку «Пирятинський» від 14.05.2013 року № 170, товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАК КОМ» повідомлено, що погодити Проект землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку «Пирятинський» без вилучення та закріплення їх меж межовими знаками відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1094 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» є неможливим. Проблема полягає у тому, що розміри площ земель, передбачених Указом Президента України від 11 грудня 2009 року № 1046/2009 «Про створення національного природного парку «Пирятинський» не відповідають запроектованим.
Відповідно до Протоколу розбіжностей по проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку «Пирятинський» без вилучення та закріплення їх межовими знаками і проектом створення НПП «Пирятинський» від 20.01.2015 року, сторони - ТОВ «ТЕРРА КОМ» та національний природний парк «Пирятинський» дійшли згоди, продовження розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку «Пирятинський» без вилучення, та закріплення їх межовими знаками є неможливим. З огляду на те, що фактичні площі проекту землеустрою не відповідають графічним матеріалам проекту створення. За результатами проведення геодезичних вишукувань фактичні площі земельних ділянок склали 4844,22 гектарів, в той час як за Указом Президента площа становить 6473,28 га. Розбіжність складає 1629,06 гектарів.
Згідно з протоколом робочої наради з питань коригування проекту землеустрою щодо органіці та встановлення меж земельних ділянок національного природного парку «Пирятинський» від 23.03.2015 року разом скоригована площа земель, що входять до складу НПП «Пирятинський» без вилучення складає 5797,62 га.
Так, ст. 607 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Аналогічні положення містяться в ч.1 ст. 205 Господарського кодексу України, яка встановлює, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.
Станом на 31 грудня 2015 року строк дії договору закінчився. Внаслідок неможливості виконання належним чином другого етапу договору, (включає формування, погодження проекту, проходження державної землевпорядної експертизи, закладку межових знаків та закріплення меж земельної ділянки на місцевості), що було узгоджено сторонами відповідно до п.9.1. договору шляхом взаємних переговорів і консультацій, зобов'язання ТОВ «ТЕРРА КОМ» з виконання другого етапу відповідно до договору № 2 від 28.09.2012 року є таким, що припинилося.
Відповідно до ст. 612, 613 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
В свою чергу кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
За таких обставин, з огляду на неможливість належного виконання зобов'язання з боку ТОВ «ТЕРРА КОМ» до внесення відповідних змін до Указу Президента України від 11 грудня 2009 року № 1046/2009 «Про створення національного природного парку «Пирятинський», що не може бути ініційоване ТОВ «ТЕРРА КОМ», як розробником документації із землеустрою, в даному випадку не може йти мова про прострочення виконання зобов'язання з вини боржника - ТОВ «ТЕРРА КОМ», а відтак відсутні і підстави до притягнення до відповідальності за порушення зобов'язання - сплати пені.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Зі свого боку ТОВ «ТЕРРА КОМ» приймало міри для належного виконання зобов'язання, що підтверджується, по-перше, вжиттям відповідних заходів метою яких є виконання предмету договору (формування проекту землеустрою як такого і направлення відповідних матеріалів для з'ясування можливості погодження останніх) а, по-друге, листуванням з Департаментом заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України та замовником, що мало на меті своєчасне повідомлення замовнику об'єктивних обставин, що унеможливлюють подальше виконання умов договору.
Доводи позивача викладені у позовній заяві є необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Повне рішення складено 05 квітня 2017 р.
Суддя Г.І. Гуляк