вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" березня 2017 р. Справа № 911/648/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Росава»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валса»
про стягнення 19 490 355,02 грн Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 05-80 від 27.12.2016);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Росава» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валса» (далі - відповідач) про стягнення 19 490 355,02 грн боргу за переданий згідно договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 товар.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.03.2017 порушено провадження у справі № 911/648/17, розгляд справи призначено на 31.03.2017.
У судовому засіданні 31.03.2017 представник позивача підтримав задоволення позовних вимог повністю.
Відповідач у судове засідання 31.03.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідача.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
22.06.2010 між Закритим акціонерним товариством «Росава», яке перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Росава» (Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валса» (Дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції № 40/330, згідно якого компанія зобов'язалася поставляти товар дистриб'юторові за цінами, зазначеними у прайс-листах, що є невід'ємною частиною договору, а дистриб'ютор - здійснити його пряму дистрибуцію та своєчасно оплатити отриманий від компанії товар.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін. Договір діє до 31.12.2011 включно, крім випадків дострокового припинення договору відповідно до п. 10.6., або за письмової згодою сторін. Термін дії договору продовжується відповідно до п. 3.3.
Відповідно до п. 4.6 договору право власності на поставлену партію товару переходить від компанії до дистриб'ютора з моменту передачі партії товару дистриб'юторові по акту прийому-передачі (видаткових накладних), що підписуються від імені сторін уповноваженими особами.
Дистриб'юторові надається відстрочка платежу до 30 календарних днів на кожну поставлену партію товару. Форма оплати - безготівковий розрахунок, шляхом перерахування коштів на р/рахунок компанії (п. 5.3.1 договору).
Судом встановлено, що на виконання п. 1.1 договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 19 490 355,02 грн, що підтверджується накладними на відвантаження та актами приймання-передачі (а.с. 17-81), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.
Відповідач за отриманий від позивача товар не розрахувався, суму боргу у розмірі 19 490 355,02 грн не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за переданий згідно договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 товар на момент прийняття судового рішення у справі склав 19 490 355,02 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 17.02.2017 (а.с. 88-91), довідкою ПАТ КБ «Акордбанк» № 44-5-50 від 30.03.2017 (а.с. 132) та довідкою ПАТ «Альфа-Банк» № 24475-150-01 від 30.03.2017 (а.с. 133).
Предметом позову є вимога про стягнення 19 490 355,02 грн боргу за переданий згідно договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 товар.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1 договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 19 490 355,02 грн, що підтверджується накладними на відвантаження та актами приймання-передачі (а.с. 17-81), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач за отриманий від позивача товар не розрахувався, суму боргу у розмірі 19 490 355,02 грн не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за переданий згідно договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 товар на момент прийняття судового рішення у справі склав 19 490 355,02 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 17.02.2017 (а.с. 88-91), довідкою ПАТ КБ «Акордбанк» № 44-5-50 від 30.03.2017 (а.с. 132) та довідкою ПАТ «Альфа-Банк» № 24475-150-01 від 30.03.2017 (а.с. 133).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 19 490 355,02 грн боргу, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 19 490 355,02 грн боргу за переданий згідно договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валса» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 83; ідентифікаційний код 32944951) на користь Приватного акціонерного товариства «Росава» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; ідентифікаційний код 30253385) 19 490 355 (дев'ятнадцять мільйонів чотириста дев'яносто тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень) 02 коп. боргу за переданий згідно договору дистрибуції № 40/330 від 22.06.2010 товар та 240 000 (двісті сорок тисяч гривень) 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 04.04.2017
Суддя П.В.Горбасенко