79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.03.2017р. Справа № 914/283/17
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерна компанія «Фортекс-Україна», м. Київ,
до відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтс», м. Львів,
про:
стягнення 93929,66 грн.
Суддя М. Петрашко
Представники:
позивача:
не з'явився,
відповідача:
не з'явився.
Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтс" про стягнення 93.929,66 грн. Ухвалою суду від 16.02.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.03.2017 р. Ухвалою суду від 07.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 28.03.2017 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не оплатив вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 86.400,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1.612,00 грн. - три проценти річних та 5.917,66 грн. - інфляційних втрат.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що розписався в судовому засіданні від 07.03.2017 р.
Відповідачем з часу порушення провадження у справі та протягом її розгляду не подано жодних додаткових доказів на заперечення заявлених позовних вимог, не досягнуто мирного врегулювання спору. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності письмово відзиву відповідача за доказами доданими до справи.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В судове засідання представник позивача не з'явився, додаткових доказів не подав.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, заперечення проти позовних вимог та додаткових доказів не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачем передано, а відповідачем прийнято товар (завантажувальний бункер дробарки) у сумі 86.400,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №944 від 24.06.2016 р., підписана представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб. Представник відповідача отримав товар на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №30 від 24.06.2016 р., доданої до матеріалів справи.
Позивачем виставлено рахунок на оплату переданого товару від 24.06.2016 р. №1079 у сумі 86.400,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав, доказів сплати вартості товару на час прийняття рішення судом не надав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з купівлі-продажу товару.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом позивач передав, а відповідач прийняв товар (завантажувальний бункер дробарки) на суму 86.400,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №944 від 24.06.2016 р., підписана представниками сторін та скріплена печаткою юридичної особи.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пленум Вищого господарського суду України у пункті 1.7 постанови "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14 роз'яснив, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання з передачі товару виконав, відповідач не виконав свій обов'язок з оплати вартості товару. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 86.400,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, як наслідок неналежного виконання зобов'язання, позивач вимагає стягнення з відповідача 1.612,00 грн. - три проценти річних та 5.917,66 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1.612,00 грн. - три проценти річних та 5.917,66 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Сплата судового збору позивачем підтверджується платіжним дорученням № 206 від 01.04.2017р. на суму 1600,00 грн.
Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтс" (адреса: вулиця Пасічна, будинок 93, місто Львів, 79032; ідентифікаційний код 38581148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерна компанія «Фортекс-Україна» (адреса: вулиця Амосова Миколи, будинок 2, кімната 56, місто Київ, 03141; ідентифікаційний код 38546999) 86400,00 грн. боргу, 1612,00 грн. - три проценти річних, 5917,66 грн. - інфляційних втрат та 1600,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.04.2017 року.
Суддя Петрашко М.М.