ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.03.2017Справа №910/1809/17
за позовом: публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
до приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОМЕРЕЖА"
про стягнення 3.162.041,91 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Бунечко В.І. - за довіреністю від 08.08.2016 №10-488/д;
відповідача: не з'явилися.
Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОМЕРЕЖА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 3.162.041,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі укладеного між сторонами спору договору від 18.09.2014 № 6/6-р поставив позивачу електричну енергію на загальну суму 11.879.454,50 грн. натомість, позивач здійснив попередню оплату за електроенергію в загальній сумі 17.076.171,12 грн.
Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 3.162.041,91 грн., з яких: основна заборгованість складає 2.765.214,67 грн.; інфляційні втрати в сумі 315.234,47 грн. та 3 % річних в сумі 81.592,77 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1809/17. Розгляд справи призначений на 13.03.2017.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 13.03.2017 відклав розгляд даної справи на 27.03.2016.
Відповідач своїх повноважних представників у судове засідання не направив, від відповідача до суду обґрунтовані пояснення з даного приводу не надходили.
Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 27.03.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між приватним акціонерним товариством "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОМЕРЕЖА", як постачальником, (далі - відповідач) та структурною одиницею НГВУ "ЧЕРНІГІВНАФТОГАЗ", яка діє від імені публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", як споживачем, (далі - позивач) укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії від 18.09.2014 № 6/6-р (далі - Договір) відповідно до предмету Договору позивач зобов'язується продати в межах приєднаної потужності по об'єктам споживача додатку 1.1., а споживач зобов'язується купити (приймати та оплачувати) активну електричну енергію відповідно до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору загальна вартість Договору складає 49.999.999 грн. (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) в тому числі ПДВ 8.333.333,17 грн. (вісім мільйонів триста тридцять три тисячі триста тридцять три грн. 17 коп.).
Пунктом 4.2. договору визначено, що ціна електроенергії за 1 кВт*год, що постачається споживачу, складає 100% від діючих роздрібних тарифів 1 та 2 класу напруги встановлених НКРЕ України в розрахунковому місяці для відповідної електропередавальної організації і має включати в себе вартість активної електроенергії та її передачі з урахуванням ПДВ.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що оплата заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електроенергії споживач здійснює поетапно за наступним графіком:
4.4.1. Споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок у таких співвідношеннях:
до 2 числа розрахункового місяця - 35 %;
до 10 числа розрахункового місяця - 35 %;
до 20 числа розрахункового місяця - 30 %.
Згідно з п. 4.7. Договору по закінченню розрахункового місяця споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію, з урахуванням наданої знижки, згідно рахунку який виставляється постачальником споживачу на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі електроенергії, але не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку.
Пунктом 4.9. визначено, що у разі надходження коштів в рахунок оплати за електричну енергію, куплену споживачем в розрахунковому місяці, понад очікувану її вартість, зазначені кошти зараховуються як авансовий платіж на наступний розрахунковий період, або за письмовим зверненням споживача перераховуються на його поточний рахунок.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, 31.12.2014 сторонами спору підписано та скріплено відбитками їх печаток Акт прийому-передачі електричної енергії № 597 на загальну суму 11.879.454,50грн., який наявний в матеріалах справи у вигляді копії.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок, того що на виконання зобов'язань по договору позивачем згідно платіжних доручень №4371 від 02.12.2014 на суму 4.457.820.91 грн., №4440 від 11.12.2014 на суму 4.457.820,91 грн., № 4536 від 19.12.2014 на суму 3.820.989,35 грн., № 4717 від 30.12.2014 на суму 4.339.539,95 грн. здійснив попередню оплату за електроенергію в загальній сумі 17.076.171,12 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 5.196.716,62 грн.
16.12.2015 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №27-17/3752 щодо сплати боргу в розмірі 5.196.716,62 грн. за договором про купівлю-продаж електричної енергії від 18.09.2014 № 6/6-р.
15.03.2016 відповідач направив лист-відповідь щодо врахування переплати за спожиту електроенергію № 95. Зазначеним листом відповідач запропонував позивачу суму переплати в розмірі 5.196.716,62 грн. врахувати щомісяця частинами (не менше ніж 200.000,00 грн., в т. ч. ПДВ), як оплату вартості купованої НГВУ «ДОЛИНАНАФТОГАЗ» електроенергії впродовж дії договору від 25.12.2015 №2/11-МТР та договорів, які в подальшому укладатимуться між ПрАТ «ХК «ЕНЕРГОМЕРЕЖА» та ПАТ «УКРАНАФТА» НГВУ «ДОЛИНАНАФТОГАЗ».
5 травня 2016 ПрАТ «Холдингова компанія Енергомережа» направлено ПАТ «УКРАНАФТА» (НГВУ «ДОЛИНАНАФТОГАЗ») лист №181, в якому позивача повідомлено, що у зв'язку із арештом рахунків, відповідач не має можливості в подальшому здійснювати постачання позивачу електричної енергії.
У зв'язку з тим, що станом на 20.12.2016 сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 2.765.214,67 грн., позивач звернувся з позовом в господарський суд.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 315.234,47 грн. інфляційних втрат та 81.592,77 грн. 3% річних.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.
Згідно умов п. 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Суд відзначає, жодного підтвердження факту повернення відповідачем 2.765.214,67 грн. попередньої оплати за непоставлену електроенергію сторонами спору до суду не подано.
З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2.765.214,67 грн. попередньої оплати за електроенергію, підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
З огляду на обставини даної справи, відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є законними та обґрунтованими.
Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення 315.234,47 грн. інфляційних втрат та 81.592,77 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Обов'язок доказування відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОМЕРЕЖА" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 12; ідентифікаційний код 32113410) на користь публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) основну заборгованість в сумі 2.765.214 (два мільйони сімсот шістдесят п'ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 67 коп.; інфляційних втрати в розмірі 315.234 (триста п'ятнадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 47 коп., 3 % річних в сумі 81.592 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот дев'яносто два) грн. 77 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 47.430 (сорок сім тисяч чотириста тридцять) грн. 63 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05 квітня 2017 року
Суддя С.В. Балац