ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17537/14 03.11.14
За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця"
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В. У засіданні брали участь:
від позивача: Міненко Ю.А. (за довіреністю від 11.06.2014);
від відповідача: Никипорець І.Ф. (за довіреністю від 13.01.2012).
В судовому засіданні 03 листопада 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
20.08.2014 р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (надалі - Позивач) до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" (далі - Відповідач) про стягнення 136 035,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки за Договором № ЦХП-40210, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 136 035,33 грн.
Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву в якому проти позову заперечив та вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/17537/14. Розгляд справи призначено на 29.09.2014 р.
В судовому засіданні 29.09.2014 року судом, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу, було оголошено перерву до 20.10.2014 року.
В судовому засіданні 20.10.2014 року представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/17537/14 на більш тривалий строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року, продовжено строк розгляду спору у справі № 910/17537/14 на 15 днів.
В судовому засіданні 20.10.2014 року судом, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу, було оголошено перерву до 03.11.2014 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
30 березня 2009 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі - Постачальник) і Державним територіально-галузевим підприємством «Південно-Західна залізниця» (надалі - Покупець) (разом - сторони) укладено договір № ЦХП-40210 (далі - Договір, належним чином засвідчена копія договору в справі), відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити, Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому «Товар», найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
Позивач стверджує, що Відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості переданого йому Позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 136 035,33 грн.
З викладеними Позивачем в позовній заяві твердженнями Відповідач не погоджується та у своєму запереченні вказує, що ним було сплачено грошові кошти за фактично поставлену кількість товару (за паливо в цистернах, які прибули на адресу одержувача в справному технічному стані з непошкодженими пломбами), а не ту що зазначена в залізничних накладних.
У відповідь на заперечення Відповідача позивачем було зазначено, що поставка є такою, що здійснена в межах Договору, а тому обов'язок відповідача по оплаті вартості поставленого товару повинен був бути здійснений відповідачем вчасно та в межах строків передбачених умовами Договору. Також позивачем зазначено, що претензії надіслані відповідачем, були відхилені позивачем оскільки вони не відповідають Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 30 березня 2009 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» і Державним територіально-галузевим підприємством «Південно-Західна залізниця» укладено договір № ЦХП-40210 за п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити, Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому «Товар», найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
Згідно з п. 2.1. Договору, ціна на товар, який постачається за Договором, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується у специфікаціях до цього Договору.
Відповідно до п. 2.3. Договору, орієнтовна сума Договору, відповідно до Наказу Укрзалізниці від 04.12.2009 №681-Ц, складає 283 619 166,67 грн., крім того ПДВ за ставкою 20% - 56 723 833,33 грн.; разом - 340 343 000,00 грн. і може змінюватись в зв'язку з корегуванням планів централізованого матеріально-технічного забезпечення, що затверджуються Наказами Укрзалізниці.
На підставі п. 3.1. Договору, Постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами Покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного Договору, які надаються додатково та є невід'ємними його частинами.
Дата поставки товару визначається згідно умов поставки товару, що зазначені в специфікаціях до даного договору, і відповідає вимогам міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" редакції 2000 року (п. 3.4.).
Як вбачається з п. 3.5. Договору, поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який Покупець повинен підписати і повернути Постачальнику протягом 5 робочих днів після його отримання.
Кількість товару, яка підлягає поставці за цим Договором, вказується сторонами в специфікаціях до цього Договору (п. 4.1. Договору).
Згідно з п. 4.2. Договору, прийом товару за кількістю, який поставлено:
- в залізничній або автоцистерні здійснюється Покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008р. №281/171/578/155, зареєстрованої Міністерством юстиції України за №805/15496 від 02.09.2008р. із складанням "Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою №5-НП (Додаток №1).
Відповідно до п. 4.3. Договору, у випадку, коли виявлено нестачу товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, яка застосовується в разі нерівноцінних методів вимірювання Покупець направляє телеграму Постачальнику та вантажовідправнику. В подальшому копії телеграм прикладаються до претензійних матеріалів.
Після оформлення відповідачем претензійних матеріалів відповідно до Інструкції вказані в п. 4.2. Договору, вони направляються позивачу. Претензія про нестачу товару, яка подана без необхідних документів позивачем до обліку не приймається і розгляду не підлягає (п. 4.4. Договору).
На підставі п. 11.4. Договору, цей договір вступає в дію з 01 січня 2010р. і діє до 31 грудня 2014р. в частині поставки товару, а в частині оплати - до повного її виконання.
Специфікацією № 8 до Договору сторонами було погоджено найменування продукції, ГОСТ або ТУ, кількість, ціни, суму у грн. та умови постачання.
Як зазначено Позивачем, на виконання умов Договору ним було виставлено Відповідачу рахунки-фактури від 20.07.2011 № ТОП11 - 1335, від 21.07.2013 № ТОП13 - 636, від 21.07.2013р. № ТОП13 - 643, від 21.09.2013 № ТОП13 - 955, від 07.10.2013 ТОП13 - 1079, від 11.10.2013 № ТОП13 - 1129, від 04.10.2013 № ТОП13 - 995, від 20.10.2013 № ТОП13 - 1161, від 06.11.2013 № ТОП13 - 1268, від 16.04.2013 № ТОП13 - 389, від 13.12.2013 № ТОП13 - 1577, від 28.12.2013 ТОП13 - 1711, від 08.12.2013 № ТОП13 - 1548, від 29.12.2013 № ТОП13 - 1713, від 12.12.2013 № ТОП13 - 1568 (сповіщення авізо від 20.07.2011 7593, від 21.07.2013 № 6789, від 21.07.2013 № 6835, від 21.09.2013 № 9452, від 11.10.2013 № 10292, від 04.10.2013 № 9710, від 20.10.2013 № 10464, від 06.11.2013 р. № 10828, від 16.04.2013 № 2611, від 13.12.2013 № 14614, від 29.12.2013 року № 14994, від 29.12.2013 № 14994, від 28.12.2013 № 14992, від 08.12.2013 № 14525, від 12.12.2013 № 14597, від 23.06.2012 № 6567).
Факт же поставки Товару підтверджується актами прийому-передачі від 20.07.2011 №ПЗЗ11 - 279, від 21.07.2013 № ПЗЗ13 - 143, від 21.07.2013 № ПЗЗ13 - 144, від 21.09.2013 № ПЗЗ13 - 220, від 11.10.2013 № ПЗЗ13 - 239, від 04.10.2013 № ПЗЗ13 - 230, від 20.10.2013 № ПЗЗ13-242, від 06.11.2013 № ПЗЗ13-253, від 16.04.2013 № П3313 - 81, від 13.12.2013 № ПЗЗ13 - 287, від 28.12.2013 № ПЗЗ13 - 338, від 08.12.2013 № ПЗЗ13 - 283, від 12.12.2013 № ПЗЗ13 - 285, від 29.12.2013 № ПЗЗ13 - 339; накладними № 33655416, № 3365546, № 33655382, №33655516, № 33655481, №33722208, № 33722182, № 33722166, № 337221, № 33722117, № 33932716, № 33932682, № 33932690, № 33932708, № 33945965, № 33945957, № 33945973, № 33945981, № 33945940, № 34399352, № 34399394, 34399345, №34393386, № 34399363, № 34399360, № 34399329, №34399436, № 34399337, № 34399428, № 34399444, № 34399410, №34399378, № 34399311, № 34399287, № 34399402.
Позивач також зазначає, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем за Договором, за останнім рахується заборгованість на суму 136 035,33 грн., в тому числі недоплати за наступними сповіщеннями «авізо»:
№7593 -17 524,78 грн.;
№6789-5 841,41 грн.;
№ 6835-4 150,78 грн.;
№9452- 8 580,45 грн.;
№ 10292-7 656,82 грн.;
№9710-7 769,60 грн.;
№ 10464-4 408,11 грн.;
№ 10828-6 376,66 грн.;
№2611 -4 644,60 грн.;
№ 14614- 11 764,86 грн.;
№ 14994-24 493,08 грн.;
№ 14992-22 843,33 грн.;
№ 14525-4 154,43 грн.;
№ 14597-5 804,16 грн.
та недоплата за рахунком № ТОП13 - 1079 на суму 22,26 грн.
У відповідності до пункту 6.1. Договору, для проведення розрахунків Постачальник надає Покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення "авізо" на товар, який було поставлено Покупцю.
Покупець протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п. 6.1. цього Договору, здійснює розрахунки за поставлений позивачем товар шляхом акцепту сповіщення (п. 6.2. Договору).
Згідно з п. 6.4. Договору, розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. "Про затвердження" "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи".
На підставі п. 1.2 наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. "Про затвердження" "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи", позивач виписує авізо (повідомлення) у 6 екземплярах і надсилає їх безпосередньо структурному підрозділу залізниці - вантажоодержувачу. Повідомлення (авізо) - офіційне сповіщення, що надсилається одним підприємством (підрозділом) іншому, про зміни стану взаєморозрахунків, пов'язаних з наданням послуг, відвантаженням товарно-матеріальних цінностей, розподілом доходів від перевезень та іншими господарськими операціями.
З огляду на неповну оплату Покупцем повного розрахунку з Постачальником за отриманий за Договором товар, а саме на суму 136 035,33 грн., останній був вимушений звернутись до суду.
Із заперечень Відповідача вбачається, що останнім отримано дизельне паливо в цистернах № 74130337, №74049602, №73950842, № 73955924, №74706607, №74956152, №720099344, №72303845, № 74198219, №73215667, №74167388, №74735283, №72099542, №74731027, №74234543, №73724676, №74253188, №73950115, №73949562, №74084995, № 72823552, №74023185 та №73751620, які прибули на адресу одержувача в справному технічному стані з непошкодженими пломбами.
Але, як стверджує Відповідач, Позивач не вказав на той факт, що відбулася часткова поставка палива, в процесі приймання нафтопродуктів у кожній із зазначених цистерн було виявлено недостачу.
На підставі п. 4.2 Договору прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній або автоцистерні здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за №805/15496 (далі - Інструкція) із складанням "Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою № 5-НП (Додаток № 1).
За приписами п. 5.2.8 Інструкції, у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.
Відповідачем у відповідності до п. 5.2.8 Інструкції було викликано представників вантажовідправників телеграмами (долучені до матеріалів справи).
Згідно із п. 5.2.10 Інструкції представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов'язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення і у добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника.
Проте, представники Позивача для участі у прийманні дизельного палива не прибули та не повідомили відповідача про неможливість прибуття.
Згідно із ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки відбулася часткова поставка дизпалива, Відповідачем акцептовано «авізо» на суму фактично отриманих нафтопродуктів та на адресу Позивача виставлено претензії по нестачі: від 14.08.2013р. №НЮ-16-281/13п; від 10.01.2014р. №НЮ-16-6/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-120/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-117/14п; від 14.01.2014р. №НЮ-16-14/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-116/14п; від 05.08.2013р. №НЮ-16-274/13п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-119/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-111/14п; від 14.08.2014р. №НЮ-16-282/13п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-121/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-115/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-114/14п; від 02.12.2014р. №НЮ-16-402/14п; від 10.01.2014р. №НЮ-16-5/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-110/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-122/14п; від 10.01.2014р. №НЮ-16-1/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-112/14п; від 24.07.2014р. №НЮ-16-54/14п; від 10.01.2014р. №НЮ-16-2/14п; від 07.05.2014р. №НЮ-16-11314п та від 07.05.2014р. №НЮ-16-118/14п (копії долучені до матеріалів справи).
Враховуючи вищевикладене, Відповідачем, відповідно до умов Договору та приписів Інструкції, належним чином зафіксовано факт нестачі поставленого Позивачем товару за Договором на загальну суму 136 035,33 грн., а отже вимога Позивача про зобов'язання Відповідача оплати вартість товару, нестачу якого було виявлено Відповідачем та зафіксовано відповідними первинними документами, є не обґрунтованою.
На підставі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи викладене вище, Позивачем в порушення умов Договору було недопоставлено Відповідачу товар, а відтак позовні вимоги в справі №910/17537/14 про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 136 035,33 грн. не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.11.2014р.
Суддя Ю.В. Цюкало