ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.03.2017Справа №910/21582/16
За позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві
до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
про стягнення 111120,54 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Супрун Л.О. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення 111120,54 грн. збитків завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державного підприємства «Завод 410 ЦА», державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища м. Києва встановлено здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, без отримання відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та спричинило державі шкоду в розмірі 111120,54 грн., з яких: 33336,16 грн. в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30 %) та 77784,38 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70 %) на спеціальний рахунок державного бюджету.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте в попередніх судових засідання заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що для стягнення збитків потрібна наявність одразу усіх елементів складу цивільного правопорушення передбачених ст.22 Цивільного кодексу України, проте позивачем не доведено наявність у відповідача одразу всіх елементів правопорушення.
Крім того зазначив, що позивачем при розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин допущено помилки, оскільки формула по якій проводився розрахунок не містить дужок, відтак остання відрізняється від формули, наведеної в п.3.1 «Методики розрахунку вимірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».
Також зазначив, що значення масової втрати діоксину азоту, викладені в розрахунку маси наднормативного викиду цієї забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин №164 в таблиці результатів проведених обрахунків в Акті №05/66а, на підставі якого позивач проводить обрахунки, зазначена інша речовина, а саме «азоту діоксид (сума в перерахунку на діоксин). Проте Діоксин є зовсім іншою речовиною.
За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, внаслідок чого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві №440 від 20.11.2015 та направлення на перевірку №371 від 20.11.2015, у період з 24.11.2015 по 04.12.2015 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у м. Києві в присутності заступника генерального директора відповідача, проведена планова перевірка дотримання Державним підприємством «Завод 410 ЦА» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №05/361а, яким встановлено, що відповідачем допущені наступні порушення:
1) Не забезпечується належне збирання, зберігання відходів, виявлено факт змішування відходів різного морфологічного складу для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
2) На підприємстві відсутня інвентаризація джерел утворення та видів відходів.
3) Не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються чи утилізуються за формою №1-Вт.
4) Не заповнено реєстрові карти та не подано їх на погодження до територіального органу Держсанепідслужби та не затверджено в Київській міській адміністрації.
5) здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 17 стаціонарних джерел без Дозволу на викиди забруднюючих речовин.
6) не розроблено та не надано до Державної екологічної інспекції у м. Києві позитивний висновок екологічної експертизи на окремі види діяльності, які відносяться до переліку підвищеної небезпеки - гальванічне виробництво.
7) Вимоги, передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не виконуються, а саме: виявлено перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин згідно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №8038900000-011 з 07.12.2012 по 07.12.2017 по показнику вуглецю оксиду у 4.3 рази, оксиду азоту у 1,4 рази.
8) Акти ефективності роботи газоочисного обладнання, що встановлене на джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря оформлені неналежним чином.
9) Аналітичний контроль за якістю стічних вод здійснюється неналежним чином.
Зазначений акт підписаний заступником генерального директора відповідача без зауважень та заперечень.
08.12.2015 за результатами перевірки винесено припис №05/169П, яким відповідача зобов'язано:
1) Забезпечити повне збирання, належне зберігання відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки. Не допускати змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
2) Вести за встановленими нормами первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються чи утилізуються за формою №1-Вт.
3) Провести інвентаризацію відходів, що утворюються на підприємстві.
4) Розробити та зареєструвати карти об'єктів утворення, оброблення і утилізації відходів відповідно до постанови КМУ №1360 від 31.08.1998.
5) Не допускати наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до дозволу на викиди атмосферного повітря №8038900000-011 з 07.12.2012 по 07.12.2017.
6) Представити оформленні належним чином акти ефективності роботи газоочисного обладнання, що встановлене на джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
7) Організувати належним чином аналітичний контроль за якістю стічних вод.
8) Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 17 виявлених незареєстрованих стаціонарних джерелах викидів.
9) Виконати пункт 4 припису акту перевірки від 19.06.2013, а саме: розробити та надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві позитивний висновок екологічної експертизи на окремі види діяльності, які відносяться до переліку підвищеної небезпеки - гальванічне виробництво.
10) Виконувати вимоги передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
На підставі акту перевірки працівником позивача 04.12.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення №00434 та винесено постанову №00434 від 04.12.2015 про накладення на головного енергетика відповідача Неділько Володимира Петровича адміністративного стягнення у розмірі 85 грн., який оплачено ним в повному обсязі.
В подальшому, на підставі наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві №66 від 05.12.2016 та направлення на перевірку №97 від 05.02.2016, у період з 08.02.2016 по 12.02.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у м. Києві в присутності заступника технічного директора відповідача, проведена позапланова перевірка дотримання Державним підприємством «Завод 410 ЦА» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №05/66а, яким встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконав вимоги припису №05/169П від 08.12.2015 а саме:
1) Не допускати наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до дозволу на викиди атмосферного повітря №8038900000-011 з 07.12.2012 по 07.12.2017.
2) Не представлено оформлені належним чином акти ефективності роботи газоочисного обладнання, що встановлене на джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
3) Не організовано належним чином аналітичний контроль за якістю стічних вод.
4) Не виконано вимоги передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Вказане є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Зазначений акт підписаний заступником технічного директора відповідача ОСОБА_3
19.02.2016 за результатами перевірки винесено припис №05/44П, яким відповідача повторно зобов'язано, крім іншого, отримати до 19.04.2016 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 17 виявлених незареєстрованих стаціонарних джерел викидів.
На підставі акту перевірки працівником позивача 19.02.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення №00569 та винесено постанову №00569 від 19.02.2016 про накладення на заступника технічного директора з енергозбереження ОСОБА_3 адміністративного стягнення у розмірі 255 грн., який оплачено ним в повному обсязі.
Крім того, під час позапланової перевірки ДП «Завод 410 ЦА» встановлено правопорушення, що у період з 30.11.2015 по 08.02.2016 здійснювалися наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом №164, що є порушенням ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Під час перевірки позивачем було здійснено інструментально-лабораторний контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на водогрійному котлі - Д-16-14 ГМ СТ.№1, ДВ №164. Вміст забруднюючих речовин зафіксовано в протоколі №19-15.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки №05/361а, припис №05/169П, протокол про адміністративне правопорушення №00434 постанова №00434 від 04.12.2015 про накладення адміністративного стягнення, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №05/66а, припис №05/44П, протокол про адміністративне правопорушення №00569 постанова №00569 від 19.02.2016 про накладення адміністративного стягнення є чинними, ніким не оскаржені і не скасовані.
На підставі вищевказаних перевірок позивач здійснив розрахунок розмірів збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (без дозволу) від джерел викидів Державного підприємства «Завод 410 ЦА», згідно з яким розмір збитків складає 111120,54 грн.
Проте відповідач заподіяні збитки в добровільному порядку не відшкодував.
За приписами ст.1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела-гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.
За умовами ст.10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.
Нормами ч.6 ст.11 Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. При цьому, до першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
Так, п.п.2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.02., передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.
Для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.
Отже, як вбачається з аналізу вищевикладених норм, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виключно на підставі дозволу.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач отримував від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря який би діяв станом на момент проведення перевірок.
Викладене свідчить, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що підтверджено актами перевірки №05/361а, №05/66а та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
В той же час, порушення законодавства про охорону атмосферного повітря тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до Закону (ст.33 Закон України «Про охорону атмосферного повітря»).
Відповідно до ст.34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
При цьому, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до п.5 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів Державного підприємства «Завод 410 ЦА» без дозволу підтверджується наявними в матеріалах справи Актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря №05/361а та №05/66а.
Так, за змістом п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, що затверджений Наказом №464 від 10.09.2008 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, враховуючи принцип презумпції вини, саме відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Разом з тим, відповідач під час розгляду справи не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження того, що він вжив всіх дієвих і достатніх заходів з метою недопущення порушення законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем не вжито всіх належних заходів для своєчасного отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд дійшов висновку про наявність вини Державного підприємства «Завод 410 ЦА» в порушенні законодавства України про охорону атмосферного повітря та наявності у нього обов'язку відшкодувати завдані цим збитки.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008.
При цьому, п.п.2.1.2, 2.7.1 Методики встановлено, що наднормативними викидами вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства і розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою:
З = Мі х 1.1П х Аі х Кт х Кзі
Де: Мі- маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечностї і-тої забруднюючої речовини;
Кт- коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
При цьому, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулами викладеними в п.3 Методики.
Відповідно до п.4 Оглядового листа №01-06/20/2014 від 14.01.2014 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.
Позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, які складають 111120,54 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, суд встановив, що він є вірним і відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема вищезазначеній Методиці.
Разом з тим, заперечення відповідача стосовно того, що позивачем при розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин допущено помилки, судом відхиляються з огляду на їх безпідставність.
Крім того, відповідачем в ході розгляду справи не було представлено суду власного контррозрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин.
Відповідно до ст.42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
За приписами п. «г» ч.4, ч.6 ст.47 вказаного Закону державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2016 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. Аналогічна вимога була закріплена і в Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».
Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Отже, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, з відповідача підлягає стягненню завдана ним шкода порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища до Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва у розмірі 111120,54 грн., а саме: 30% - 33336,16 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету України та 70% - 77784,38 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва.
За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом встановлено всі необхідні елементи складу збитків, а відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано вини Державного підприємства «Завод 410 ЦА» у порушенні порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, керуючись тим, що позивачем представлено вірний розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження факту часткової або повної сплати заявлених позивачем до стягнення збитків.
З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151 м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 94; ідентифікаційний код 01128297) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 33336 (тридцять три тисячi триста тридцять шість) грн. 16 коп. шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151 м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 94; ідентифікаційний код 01128297) в дохід спеціального фонду міського бюджету міста Києва (одержувач УДК у Солом'янському районі м. Києва на р/р 33118331700010, МФО 820019, одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38050812, код бюджетної класифікації 24062100) 77784 (сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 38 коп. шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151 м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 94; ідентифікаційний код 01128297) на користь Державної екологічної інспекції у м. Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4; ідентифікаційний код 37975277) витрати по сплаті судового збору в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 81 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 04.04.2017
Суддя Я.В. Маринченко