про повернення позовної заяви
03.04.2017 Справа № 908/689/17
Суддя Проскуряков К.В., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснабресурс ХХІ» (69083, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Складська, 8)
До відповідача: Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
про стягнення 115 338,07 грн.
03.04.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснабресурс ХХІ» до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява №28 від 29.03.2017 (вх. № 767/08-07/17 від 03.04.2017) до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення 115 338,07 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.), за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.).
До позовної заяви у якості докази сплати судового збору додано платіжне доручення № 74 від 29.03.2017 на суму 1 600,00 грн. В той час, як 1,5% від заявленої до стягнення суми складає 1730,07 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не додано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Це порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України) та змагальності (ст.4-3 ГПК України).
Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно з п. 3.5. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснабресурс ХХІ» №28 від 29.03.2017 (вх. № 767/08-07/17 від 03.04.2017) до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення 115 338,07 грн.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку за наявності виділених коштів для сплати судового збору у межах строку позовної давності, після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснабресурс ХХІ» №28 від 29.03.2017 (вх. № 767/08-07/17 від 03.04.2017) до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення 115 338,07 грн. - повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява №28 від 29.03.2017 (вх. № 767/08-07/17 від 03.04.2017) з додатками на 37 аркушах, в т.ч оригінал платіжного доручення № 74 від 29.03.2017 на суму 1 600,00 грн.
Суддя К.В. Проскуряков