про повернення позовної заяви
03.04.2017 Справа № 908/682/17
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Ремонтно-будівельного кооперативу «Связь» (69071, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 61)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-ГРУП» (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-а)
про стягнення суми,
03.04.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ремонтно-будівельного кооперативу «Связь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-ГРУП» про стягнення 276046,36 грн. заборгованості за договором №1/02 від 12.02.2010 р., в тому числі: 236604,44 грн. основного боргу, 16153,90 грн. пені, 16562,31 грн. - 7 % штрафу, 1731,00 грн. - 3% річних, 4994,71 грн. інфляційних втрат.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. В свою чергу, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01.01.2017 р. розмір прожитковий мінімуму для працездатних осіб складає - 1600,00 грн.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру (стягнення 276046,36 грн.). Отже, розмір судового збору за даним позовом повинен становити 4140,70 грн. (1,5 відсотка ціни позову).
До матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення № 1053 від 28.03.2017 р. про сплату 4140,36 грн. судового збору. Інші докази сплати судового збору в матеріалах позовної заяви відсутні. Отже, позивач не доплатив 0,34 грн. судового збору.
Крім того, судом встановлено, що надане платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 (далі - Інструкція).
Так, пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
У додатку 8 до Інструкції наведені указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті «М.П.» платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.
За приписами п. 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
В даному випадку, на платіжному дорученні № 1053 від 28.03.2017 р. реквізити «підпис» та «печатка» платника не заповнені. На платіжному дорученні міститься лише відбиток печатки банку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Також згідно з п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пред'являючи вимоги по стягненню суми заборгованості за договором № 1/02 від 12.02.2010 р., яка складається з суми основного боргу та нарахованих у зв'язку з неналежним відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів, позивач зазначає про суму боргу станом на 31.12.2016 р. в розмірі 236604,44 грн. проте не вказує період, за який виникла заборгованість. Позивачем взагалі не надано суду розрахунку стягуваної суми основного боргу з зазначенням часткових оплат, без чого неможливо перевірити і інші нарахування, неможливо встановити виходячи з якої суми боргу позивачем було розраховано ціну позову та сплачено судовий збір, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.
Посилання позивача на підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2016 р., згідно з яким заборгованість ТОВ «ОМЕГА-ГРУП» перед РБК «Связь» була встановлена в розмірі 236604,44 грн. суд не може прийняти в якості розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу, оскільки з вказаного акту не вбачається з якого періоду виникла заборгованість, за якими місяцями, скільки сплачено коштів та на якій підставі. В акті вказується Сальдо початкове: 223537,68 грн., проте не зрозуміло за який період виникла ця сума заборгованості. При цьому позивач у позовній заяві відзначає, що спірне приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Уральська, 61, загальною площею 200 кв.м., з 29.09.2005 р. здавалось в оренду ТОВ «Запоріжжя он-Лайн», а з 04.05.2009 р. приміщення передано в оренду ТОВ «ОМЕГА-ГРУП», яке було його правонаступником. Отже, не зрозуміло, за яким саме договором виникла заборгованість (Вихідне сальдо в акті звірки).
Як зазначено в абз. 5 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Крім того, у відповідності до пункту 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими доказами.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
В даному випадку, жодний документ, доданий до позовної заяви, ніяким чином не засвідчений, що позбавляє додані до позовної заяви документи статусу належних та допустимих доказів. При цьому, два документи (договір, експлікація орендованих приміщень) є ксерокопіями копій документів з позначкою «копія вірна», що також не може бути прийнято в якості належних доказів по справі.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, а також якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Судом також враховується, що за змістом розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини
З огляду на вищевикладене, позовна заява Ремонтно-будівельного кооперативу «Связь», м. Запоріжжя підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 57, п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути Ремонтно-будівельному кооперативу «Связь», м. Запоріжжя, без розгляду.
Додаток: матеріали позовної заяви на 23 аркушах, в т. ч. оригінали: фіскальний чек №1124 від 03.04.2017 р. та Опис вкладення у цінний лист від 03.04.2017 р., платіжне доручення № 1053 від 28.03.2017 р., довіреність № б/н від 08.08.2016 р., розрахунки санкцій (пені, штрафу, річних, інфляційних втрат) на 3-х аркушах.
Суддя М.В. Мірошниченко