Справа № 752/5895/17
Провадження №: 1-кп/752/568/17
05 квітня 2017 року м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження № 12017100010000991 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , такого, що не має судимості,
обвинувачених за ч.3 ст. 186 КК України,
з участю сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
05.02.2017 року близько 15.00 годин ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_4 , вступили в попередню змову з метою відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_8 , якого вони побачили на подвір'ї будинку.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, за попередньою змовою, відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_6 переліз через паркан будинку та відчинив хвіртку, впустивши на подвір'я ОСОБА_7 . Проникши у такий спосіб на територію подвір'я, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підбігли до ОСОБА_8 та силою заштовхали його до будинку, тобто протиправно проникли до житла, де ОСОБА_6 наніс йому удар в грудну клітку, від чого той впав на підлогу.
В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою подолання опору потерпілого, почали наносити йому удари ногами та руками в різні частини тіла, після чого почали обшукувати будинок, маючи на меті відкрито заволодіти майном потерпілого. Як наслідок, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відкрито заволоділи майном, яке належить потерпілому ОСОБА_8 , а саме: телефоном марки «Prestigio Wize С 1», вартістю 449 грн. та наручним годинником, вартістю 3 тисячі гривень, а всього майном на загальну суму 3449 гривень, після чого з місця вчинення злочину втекли.
Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнаються винними за ч. 3 ст. 186 КК України, - відкритому викраденні чужого майна, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.
Обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним. Пояснив, що 05.02.2017 року разом з ОСОБА_9 проходили повз будинок ОСОБА_10 . Вирішили зайти, подивитися на дірку у даху його будинку, наміру викрадати чуже майно не було. Костянтин переліз через паркан та відкрив хвіртку і він зайшов на подвір'я. Седік ОСОБА_11 зайшов у будинок і вони за ним. ОСОБА_12 вдарив його де кілька раз в груди і один раз вдарив він, після чого бачив як ОСОБА_13 забрав телефон у потерпілого. Він годинника не брав, чи брав його ОСОБА_13 , не бачив. Такої кількості ударів, як зазначено у висновку експерта, вони потерпілому не наносили, частину ушкоджень він міг отримати після події, оскільки експертиза проводилася через декілька днів. У вчиненому розкаюється, вину визнає, просить врахувати, що збитки потерпілому повністю відшкодовано і той їх пробачає.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним. Пояснив, що разом з ОСОБА_7 прийшли до ОСОБА_14 щоб поспілкуватися з приводу повернення коштів, які той колись позичав у його бабусі. Переліз через паркан та відкрив хвіртку для ОСОБА_15 . Дійсно, вдарив декілька раз ОСОБА_14 в груди і забрав його мобільний телефон, який пізніше повернув потерпілому. Годинника не брав. Телефон зберігав у кладовій в будинку, де його знайшли при огляді та повернули потерпілому. У вчиненому розкаюється, просить врахувати, що потерпілому повністю відшкодовані збитки, просить вибачення у потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_8 в своїх показаннях відмітив, що 05.02.2017 року в обідню пору повернувся з церковної служби та перебував у своєму будинку. Помітив, як через паркан переліз добре йому знайомий ОСОБА_9 , відкрив хвіртку та впустив ще одного чоловіка. Вони підбігли до нього, заштовхали у будинок та почали наносити удари в різні частини тіла, питали де гроші. Після цього забрали у нього мобільний телефон та годинник і втекли. Він отримав легкі тілесні ушкодження, які підтверджені висновком експерта. Пошкодження були на тілі та обличчі. Просить не позбавляти волі обвинувачених, їх пробачає, збитки йому відшкодовані, ОСОБА_16 молодий і можливо необдумано вчинив. Під час досудового розслідування в ході впізнання, серед інших впізнав саме ОСОБА_7 , який разом з ОСОБА_17 його побили та пограбували.
Свідок ОСОБА_18 відмітив, що винаймає квартиру у потерпілого ОСОБА_8 . Він прийшов до нього 06.02.2017 року після роботи. Побачив, що потерпілий побитий, оскільки у нього були пошкодження на обличчі та тілі, і той повідомив, що його пограбували, забравши телефон та годинник. Також сказав, що це вчинив ОСОБА_12 з своїм товаришем, та розповів що ОСОБА_13 переліз через паркан, впустив товариша, вони заштовхали його в будинок та побили. Наступного дня потерпілий звернувся до поліції за рекомендацією знайомої.
Крім свідчень обвинувачених, потерпілого, свідка, додатково винність обвинувачених у вчинені злочину підтверджується іншими доказами, які безпосередньо були досліджені судом, зокрема:
протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення злочину;
висновком експерта № 330, згідно якого у ОСОБА_8 виявлені множинні синці на тілі та садна на обличчі. Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від не менш 25 дій тупим(тупими) предметом(предметами), не були небезпечними для життя та дозволяють вважати спроможними термін їх утворення 05.02.2017 року. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень;
протоколом огляду місця події, в якому відображено про виявлення в підсобному приміщенні буд АДРЕСА_3 , мобільного «Prestigio Wize С 1», який був оглянутий, визнаний речовим доказом та переданий на зберігання потерпілому.
Вищезазначені докази суд вважає належними та допустимими, і такими, що узгоджуються між собою та показаннями обвинувачених і потерпілого, і які в сукупності підтверджують ту обставину, що обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення, у вчиненні якого суд їх визнає винуватими.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особи винних.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має задовільний стан здоров'я, постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає щире каяття, відшкодування потерпілому шкоди та молодий вік.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності, має задовільний стан здоров'я, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнає щире каяття, відшкодування потерпілому шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Підсумовуючи результати судового розгляду, суд прийшов до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі.
Однак, що стосується обвинуваченого ОСОБА_6 , враховуючи тяжкість злочину, вище наведені данні про особу обвинуваченого, його вік, обставини що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, позицію потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та вважає за необхідне, згідно ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покласти обов'язки, визначені в ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, змінити на особисте зобов'язання, негайно звільнивши його з під варти в залі суду.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 14.02.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В той же час, що стосується обвинуваченого ОСОБА_7 , незважаючи на позицію потерпілого, який також просив його не позбавляти волі, суд не знаходить підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з наступних підстав. Як встановлено, обвинувачений в минулому уже двічі притягувався до кримінальної відповідальності та суд, призначивши йому покарання, звільняв від його відбування, застосовуючи вимоги ст. 75 КК України. Однак, ОСОБА_7 належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та після закінчення чергового іспитового строку, знову вчинив тяжкий злочин за попередньою змовою з особою, яка більш як на 20 років від нього молодша. Зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави вважати, що лише покарання пов'язане з реальним позбавленням волі обвинуваченого, буде способом досягнення мети виправлення особи та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 14.02.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Питання щодо речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370,373, 374, суд
ОСОБА_4 , визнати винуватим за ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
Строк покарання ОСОБА_7 рахувати з 05.04.2017 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання попереднє ув'язнення, починаючи з 14.02.2017 року по 04.04.2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_3 , визнати винуватим за ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, та згідно ст. 76 КК України, покласти обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з”являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також додатково покласти обов"язок, не виїжджати за межі України без узгодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, змінити на особисте зобов'язання, негайно звільнивши його з під варти в залі суду.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 14.02.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речовий доказ: телефон, що на зберігання у потерпілого ОСОБА_8 , залишити йому за належністю.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення .
Суддя ОСОБА_1