Рішення від 05.04.2017 по справі 700/931/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/866/17Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з даним позовом, яким просило стягнути на свою користь з відповідача 22282,44 грн. заборгованості за кредитом, мотивуючи про те, що відповідно до укладеного з банком договору відповідач, як позичальник, отримав у позивача кредит, однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, у встановлені в договорі порядку та строки кошти не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість про стягнення якої просить банк.

Заочним рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 10.02.2017 позовні вимоги у справі задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 1994,31 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати у частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказує на те, що відповідач уклав з банком кредитний договір, надавши відповідну заяву про приєднання до умов кредитування банку та активно користуючись кредитною карткою, що спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність між сторонами правовідносин, які регламентуються відповідними кредитними умовами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Отже предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог банку про стягнення кредитної заборгованості, яка складається із заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 15850,87 грн., заборгованості за пенею та комісією у сумі 2950,00 грн., штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) у сумі 1037,26 грн.

Відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не був належним чином ознайомлений із умовами кредитування позивача, отже до правовідносин сторін у справі неможливо застосувати відповідні положення умов та правила надання банківських послу у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Однак погодитися з правильністю таких висновків суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що згідно анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 14.03.2013 (а.с.6) відповідач ОСОБА_6, як позичальник, уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк», як банком, кредитний договір, предметом якого є надання позичальнику кредиту в розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки.

При цьому у своїй заяві (а.с.6 на звороті) відповідач підтвердив своїм підписом, що він погоджується з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами є договором про надання банківських послуг, з яким позичальник ознайомився та погодився з його умовами. Позичальник зобов'язується виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Свої договірні зобов'язання позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній свої зобов'язання не виконав та не повернув у встановлені порядок та строки тіло кредиту, нараховані на нього відсотки та інші платежі, передбачені умовами та правилами надання банківських послуг.

Указані обставини у справі сторонами не оспорюються.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України - наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Наявність простроченої заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за його користування у даній справі встановлена судом, зокрема, в неоскарженій частині рішення про стягнення заборгованості по тілу кредиту, та не оспорюється сторонами.

Згідно п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг позичальник при порушенні строків платежів по кожному грошовому зобов'язанню, передбаченому договором, більш ніж на 30 днів сплачує банку штраф у розмірі 500,00 грн. та 5% від суми позову.

Пунктом 1.1.3.2.3 умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку в односторонньому порядку змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунків.

Таким чином позовні вимоги банку про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 15850,87 грн., заборгованості за пенею та комісією у сумі 2950,00 грн., штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) у сумі 1037,26 грн. є обґрунтованими.

Колегія суддів враховує, що суд першої інстанції помилково вказав на те, що позичальник не був належним чином ознайомлений з умовами кредитування у позивача, оскільки вказані висновки спростовуються підписом позичальника у його заяві (а.с.6 на звороті) на отримання кредиту, в якій зазначено, зокрема, про те, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами є договором про надання банківських послуг, з яким позичальник ознайомився та погодився з його умовами. Позичальник зобов'язується виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже заочне рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10.02.2017 у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог банку слід скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права щодо законності та обґрунтованості судового рішення (ст. 213 ЦПК України) та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати по справі присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, отже в даному випадку з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 2770,47 грн. грн. в рахунок відшкодування понесених ним судових витрат по справі.

Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу - задовольнити.

Заочне рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_6 у вказаній частині - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 15850,87 грн., заборгованості за пенею та комісією у сумі 2950,00 грн., штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) у сумі 1037,26 грн. та 2770,47 грн. судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

У решті заочне рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2017 року у даній справі - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :

Попередній документ
65748693
Наступний документ
65748695
Інформація про рішення:
№ рішення: 65748694
№ справи: 700/931/16-ц
Дата рішення: 05.04.2017
Дата публікації: 07.04.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу