04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" березня 2017 р. Справа№ 925/1201/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
при секретарі Даниленко Т.О.
за участю представників:
від прокуратури: Скляр Д.Ю. - посвідч. № 041074 від 03.02.2016р.
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: Скирда М.О. - посвідч. № 1 від 05.11.2015р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Фермерського господарства "Бірюк"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р.
у справі № 925/1201/16 (суддя Дорошенко М.В.)
За позовом Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
до Фермерського господарства "Бірюк"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області
про розірвання договору та стягнення 325899 грн. 87 коп.,
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р., у справі № 925/1201/16 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Фермерського господарства "Бірюк" на користь Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області для зарахування до бюджету територіальної громади с. Митлашівка 200982 грн. 71 коп. боргу з орендної плати за землю, 280, 83 грн. три проценти річних та судового збору 3018, 95грн. У решті позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням Фермерське господарство "Бірюк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р. у справі № 925/1201/16 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.02.2017р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Скрипки І.М., Гончарова С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк" прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 29.03.2017р.
Розпорядженням від 27.03.2017р. у зв'язку з перебування судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. прийнято апеляційну скаргу до свого провадження у визначеному складі суддів.
Представники позивача та відповідача у судове засідання яке відбулось 29.03.2017р. не з'явились, про причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином.
В постанові Вищого господарського суду України від 07 липня 2016 року у справі № 910/21819/15 зазначено, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.
Отже, оскільки позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, проте не зазначив поважних причин, з яких не виконав вимоги суду та не подав, витребувані в ухвалі від 16.02.2017р., документи, тому суд вважає, що у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника позивача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Також слід зазначити, що у зв'язку з тим, що саме відповідачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною і зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з прийняттям постанови.
Представник прокуратури у судовому засіданні яке відбулось 29.03.2017р. заперечив проти вимог викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення , а рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р. залишити без змін.
Представник третьої особи підтримав позицію прокуратури, заперечив проти вимог викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення , а рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р. залишити без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29 серпня 2005р. між Драбівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Фермерським господарством "Бірюк" (орендарем) укладено договір оренди землі № 231.
Відповідно до якого п. 1 встановлено, що орендодавець відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 26.08.2005 №231 надає орендарю, а останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради.
Пунктом 2 Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 102,7 га, у тому числі ріллі - 102,7 га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня, відповідно до п.5 Договору.
Згідно з п. 8 Договору цей договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 Договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 22080,5 грн. (215 грн. за 1 га ріллі), починаючи з 01.01.2006. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору).
Згідно п. 11 договору від 29.08.2005 орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частками до 25 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок проводиться орендарем до 15 грудня поточного року.
02.09.2005 відповідно до акту прийому - передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 102,7 га, у тому числі ріллі - 102,7 га.
13 лютого 2006 договір від 29.08.2005 був зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.02.2006 за №040678100241.
28 вересня 2006 року Драбівська районна державна адміністрація та фермерське господарство "Бірюк" уклали між собою додаткову угоду до договору від 29.08.2005, згідно з якою п. 2 цього договору виклали в наступній редакції: "Загальна площа земельної ділянки, яка передається в оренду, становить - 98,0298 га, в тому числі ріллі - 96,4784 га, польових шляхів - 1,5514 га (починаючи з 01.01.2006)". Державна реєстрація додаткової угоди від 28.09.206 не була проведена.
7 жовтня 2011 року Драбівська районна державна адміністрація та фермерське господарство "Бірюк" уклали між собою додаткову угоду до договору від 29.08.2005, якою виклали цей договір у новій редакції, яка на відміну від попередньої його редакції передбачала, зокрема, що: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 98,0298 га, у тому числі: ріллі - 96,4784 га, польових шляхів - 1,5514 га 102,7 га (пункт 2); договір укладено терміном до 31.12.2011 (пункт 7); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 838 грн. за 1 га ріллі в рік та по 186 грн. за 1 га польових шляхів в рік (пункт 8); орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Нарахування проводити з 13.02.2011 (пункт 9). Державна реєстрація додаткової угоди від 07.10.2011 не була проведена.
Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації №26/01-02-1 від 16.02.2012р. за клопотанням Фермерського господарства "Бірюк" від 07.10.2011 про поновлення договору оренди землі вирішив: поновити договір оренди землі, укладений між Драбівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Бірюк" щодо оренди земельних ділянок державної власності, які знаходяться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району, загальною площею 98,0298 га, з них ріллі 96,4748 га, польових шляхів 1,5514 га, терміном до 31.12.2016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; встановити з 01.01.2012 Фермерському господарству "Бірюк" орендну плату за ріллю у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земель та за польові шляхи та полезахисні лісові смуги у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земель.
17 лютого 2012 року Драбівська районна державна адміністрація та фермерське господарство "Бірюк" уклали між собою додаткову угоду до договору від 29.08.2005, якою виклали цей договір у новій редакції, яка на відміну від попередньої його редакції передбачала, зокрема, що: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 98,0298 га, у тому числі: ріллі - 96,4784 га, польових шляхів - 1,5514 га 102,7 га (пункт 2);нормативна грошова оцінка ріллі станом на 01.01.2012 становить 3155194,83 грн. (пункт 4); договір укладено терміном до 31.12.2016 (пункт 7); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки ріллі та по 327 грн. за 1 га польових шляхів в рік (пункт 8); орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Нарахування проводити з 01.01.2012 (пункт 9). Державна реєстрація додаткової угоди від 17.02.2012 не була проведена.
Відповідно до з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 01.01.2013р. повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
Міністерство аграрної політики України наказом від 25.01.2013 №40 затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4. 32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.
Таким чином, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі № 925/654/16 за позовом фермерського господарства "Бірюк" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про поновлення договору оренди землі позов задоволено частково і визнано:
поновленим із 17.02.2012 договір оренди землі від 29.08.2005, укладений між Драбівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Бірюк", зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.02.2006 №040678100241;
укладеною з моменту набрання рішення законної сили додаткову угоду до договору оренди землі від 29.08.2005 про поновлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий №7120686500:04:001:0132 загальна площа 95,7575 га, розташованої в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району (за межами населеного пункту) між фермерським господарством "Бірюк" та розпорядником земель Головним управлінням Держгеокадастру України в Черкаській області в редакції, приведеній у вказаному рішенні господарського суду.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі № 925/654/16 також встановлено, що укладена на підставі розпорядження голови Драбівської районної державної адміністрації від 16.02.2012 №26/01-02-1 між Драбівською районною державною адміністрацією і фермерським господарством "Бірюк" додаткова угодода від 17.02.2012 до договору від 29.08.2005 у встановленому порядку не була зареєстрована, проте фермерське господарство "Бірюк" продовжувало користуватися земельною ділянкою і сплачувати відповідні платежі.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі № 925/654/16 набрало законної сили 03.09.2016.
Листом від 15.09.2016 №606/23-13-12-022, адресованим начальнику Драбівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури, Драбівське відділення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції повідомило, що фермерське господарство "Бірюк" податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015, 2016 роки щодо орендованої ним за договором від 29.08.2005 земельної ділянки площею 98,0298 га, розташованої в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району (за межами населеного пункту), не подавало і орендну плату за землю не сплачувало, у зв'язку з чим заборгованість цього господарства з орендної плати за землю у інформаційній картці платника податку немає, проте до місцевого бюджету Митлашівської сільської ради за 2015 рік, січень-липень 2016 року від фермерського господарства "Бірюк" не надійшло 301474 грн. 07 коп. орендної плати за землю, нарахованої виходячи із щомісячних платежів, визначених з урахуванням коефіцієнту індексації, за 2015 рік у розмірі 14778 грн. 14 коп. і за 2016 рік у розмірі 17733 грн. 77 коп.
Митлашівська сільська рада листом від 16.09.2016 №286 також повідомила начальника Драбівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури про наявність у фермерського господарства "Бірюк" заборгованості зі сплати орендної плати за землю за 2015 рік і 7 місяців 2016 року у сумі 301474 грн. 07 коп., у тому числі: 177337 грн. 68 коп. за січень - грудень 2015 року і 124136 грн. 39 коп. за січень - липень 2016 року.
Виходячи з вище викладеного, прокурор визначив у позові суму заборгованості відповідача з орендної плати за землю за 2015 рік, січень-липень 2016 року у розмірі 301474 грн. 07 коп. на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі № 925/654/16 та листа Драбівського відділення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.09.2016 №606/23-13-12-022
У зв'язку з невиконанням п. 9 Договору в редакції додаткової угоди від 17.02.2012, а саме несплату щомісячних платежів з орендної плати за землю за період оренди з січня 2015 по липень 2016 прокурор вважає достатньою підставою для розірвання договору від 29.08.2005 за рішенням господарського суду і для стягнення з відповідача крім вказаної вище суми боргу з орендної плати за землю ще й передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 17207 грн. 64 коп. та 3% річних у сумі 7218 грн. 13 коп., нарахованих за період прострочення з 20.02.2015 по 19.09.2016.
Частиною 1 статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Строк дії договору оренди і орендна плата відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є істотними умовами договору оренди землі.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Стаття 18 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 01.01.2013, передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, обов'язковість якої була передбачена до вказаної дати статтею 20 цього ж Закону.
Момент виникнення права на оренду землі згідно із ст. ст. 25. 26 Земельного кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2013, також пов'язувався з моментом державної реєстрації договору оренди землі, а з 01.01.2013 з моментом державної реєстрації права оренди землі відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Закінчення строку дії договору оренди землі ст. 31 Закону України "Про оренду землі" визначає як підставу його припинення.
Встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній до 12.03.2011 - дати внесення до цієї статті змін Законом України від 17.02.2011 №3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок поновлення договору оренди землі не передбачав автоматичного його поновлення.
Згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що п'ятирічний строк дії договору від 29.08.2005, обчислений починаючи з 13.02.2006 - дня державної реєстрації цього договору, закінчився 13.02.2011, тобто до прийняття Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності", яким були внесені зміни до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тому ці зміни до правовідносин, які виникли з договору від 29.08.2005, щодо поновлення останнього застосуванню не підлягають, на що вказав і Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.17 своєї постанови від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з урахуванням внесених до неї змін і доповнень.
Непроведення державної реєстрації укладених сторонами договору від 29.08.2005 додаткових угод до нього від 28.08.2006, від 07.10.2011 і від 17.02.2012 у строк до 01.01.2013 означає, що ці додаткові угоди в силу ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" в чинній на час їх укладення редакції не набрали чинності.
З прийняттям головою Драбівської районної державної адміністрації розпорядження від 16.02.2012 №26/01-02-1 про поновлення договору від 29.08.2005 на строк до 31.12.2006 цей договір без укладення його сторонами відповідної додаткової угоди про поновлення договору і її державної реєстрації у строк до 01.01.2013 або реєстрації права оренди на землю з 01.01.2013 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не поновився.
Лише з 03.09.2016 - дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі № 925/654/16 договір від 29.08.2005 в силу цього судового рішення слід вважати поновленим із 17.02.2012.
При цьому, оскільки додаткова угода від 17.02.2012 як і решта згадуваних вище додаткових угод до договору від 29.08.2005 не набрали чинності, а в рішенні Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі №925/654/16 не вказано, що вказаний договір визнаний поновленим у редакції додаткової угоди від 17.02.2012 чи іншої додаткової угоди, то договір від 29.08.2005 слід вважати поновленим у його початковій редакції, яка пройшла державну реєстрацію.
Щодо визнаної рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі №925/654/16 укладеною між фермерським господарством "Бірюк" та Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області додаткової угоди про поновлення договору від 29.08.2005, то в силу цього судового рішення ця додаткова угода вважається укладеною з 03.09.2016 - дня набрання судовим рішенням законної сили і тому на спірні правовідносини, які стосуються періоду оренди з 01.01.2015 по 31.07.2016, не поширюється.
Виходячи з вище викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, а саме стосовно того що у фермерського господарства "Бірюк" з набранням законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі №925/654/16 виникло зобов'язання сплачувати передбачену договором від 29.08.2005 орендну плату за землю, за період оренди, починаючи з 17.02.2012. До набрання вказаним судовим рішенням такого зобов'язання у фермерського господарства "Бірюк" не було, оскільки до цього договір від 29.08.2005 не був в установленому законом порядку поновленим. Тобто це зобов'язання стосується часу, що передував вказаному судовому рішенню, а виникло з дня набрання останнім законної сили.
Відповідно до ч. 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Оскільки встановлений договором від 29.08.2005 у початковій його редакції розмір орендної плати за землю є меншим від мінімально можливого її розміру, встановленого Податковим кодексом України, то у спірних правовідносинах підлягає застосуванню саме встановлений Податковим кодексом України мінімальний розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки з урахуванням її індексації.
Для застосування у спірних правовідносинах орендної плати у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, як уже і зазначалося вище, відсутні підстави через не набрання чинності додатковою угодою від 17.02.2012, відсутність інших чинних угод між орендодавцем і орендарем про встановлення такого розміру орендної плати, визнання рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі №925/654/16 договору від 29.08.2005 поновленим у його початковій редакції.
З аналізу вищевказаних норм та матеріалів справи, вбачається, що орендна плата у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки з урахуванням її індексації за вказаний у позові період оренди з 01.01.2015 по 31.07.2016 становить суму 200982 грн. 71 коп., яку відповідач мав сплатити до бюджету територіальної громади с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області, одразу ж з набранням законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі №925/654/16 тобто з 03.09.2016. До цієї дати зобов'язання зі сплати цієї суми заборгованості у відповідача не виникало з вказаних вище підстав.
З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарський суду Черкаської області стосовно того, що період прострочення відповідачем у сплаті орендної плати за землю з 03.09.2016 по 29.09.2016 - день подання прокурором позову є незначним і таким, що не означає про систематичну несплату відповідачем орендної плати за землю за поновленим судом договором від 29.08.2005 і відповідно не є достатньою підставою для розірвання цього договору за позовом прокурора, поданим менше ніж через місяць, як судове рішення про поновлення вказаного договору набрало законної сили.
Станом на 19.09.2016 - день, на який нарахована стягувана сума 3% річних, фактичний період прострочення становив лише 17 днів з 03.09.2016 по 19.09.2016. Відповідно сума передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за цей період прострочення від суми заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 200982 грн. 71 коп. становить 280 грн. 83 коп.
Інфляційні втрати за вересень 2016 року прокурором не нараховувались і у позові до стягнення з відповідача не заявлялися.
Таким чином твердження відповідача про відсутність у нього заборгованості з орендної плати за землю за договором від 29.08.2005 за період оренди з 01.01.2015 по 31.07.2016 не відповідає дійсності.
Що стосується доводів викладених в апеляційній скарзі, сіл д зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що прокурор обґрунтував підставність здійснення ним представництва інтересів держави у даному спорі порушенням економічних інтересів держави щодо своєчасного надходження до бюджету територіальної громади с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку і нездійсненням належним чином захисту цих інтересів органом державної влади - Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, що було підтверджено господарським судом шляхом прийняття позовної заяви прокурора до розгляду і за результатами розгляду цієї справи та відповідає вимогам ст. 29 Господарського процесуального кодексу України і ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Як зазначено вище з 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. Наразі на території Черкаської області таким територіальним органом є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, тому відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" саме це управління є орендодавцем по відношенню до орендованої відповідачем земельної ділянки державній та має повноваження здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 1.3 своєї постанови від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснив, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, , з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
У даному випадку прокурором пред'явлена до стягнення орендна плата не як податковий платіж, а як платіж, передбачений договором від 29.08.2005, тому усі об'єднані прокурором у позові вимоги: про стягнення заборгованості з орендної плати і про розірвання договору підлягають належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Виходячи з вище наведеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позов прокурора підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача в доход бюджету територіальної громади с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області 200982 грн. 71 коп. боргу з орендної плати за землю та 280 грн. 83 коп. 3% річних.
За подання позову Прокуратура Черкаської області сплатила до Державного бюджету України за платіжним дорученням від 23.09.2016 №1316 -4888 грн. 50 коп. судового збору за вимогою майнового характеру і за платіжним дорученням від 28.09.2016 №1363 - 1378 грн. за вимогою немайнового характеру.
На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги інші твердження відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене позов Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Фермерського господарства "Бірюк" є обґрунтованим, та таким, що вірно задоволений частково судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р. по справі №925/1201/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Фермерського господарства "Бірюк", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фермерського господарства "Бірюк" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р. по справі №925/1201/16 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк" - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016р. по справі №925/1201/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/1201/16 повернути Господарському суду Черкаської області.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко