29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" березня 2017 р.Справа № 924/31/17
за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське", с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області
до Олешинської сільської ради, с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1, м. Хмельницький
2. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про скасування рішення Олешинської сільської ради № 6 від 10.02.2006р. та рішення Олешинської сільської ради № 3 від 16.03.2006р.
Суддя Смаровоз М. В.
Представники:
позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 05.01.2017р.; ОСОБА_3 - за довіреністю від 01.03.2017р.;
відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю від 01.02.2017р.;
ОСОБА_1: ОСОБА_5 - за договором від 01.06.2016р.;
Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області: не з'явився.
У судовому засіданні 27.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позивач просить суд скасувати рішення Олешинської сільської ради № 6 від 10.02.2006р. „Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування гаражів в с. Олешин” та рішення Олешинської сільської ради № 3 від 16.03.2006р. „Про затвердження технічної документації на виділення земельної ділянки в оренду з правом викупу”.
В обгрунтування позовної заяви представниками позивача відзначено, зокрема, що з 29 лютого 2000 року у ТДВ „Олешинське” перебуває у власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (несільськогосподарські угіддя - господарський двір) площею 7,1 га, на якій розташовані належні на праві власності ТДВ „Олешинське” об'єкти нерухомого майна, яка розташована на території с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області по вул. Центральна, 12/1. Однак, під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру було з'ясовано, що частина земельної ділянки площею 0,8335 га без вилучення її у ТДВ „Олешинське” неправомірно переведена Олешинською сільською радою у комунальну власність та передана в оренду ОСОБА_6. В результаті проведеної перевірки було з'ясовано, що на підставі заяви Олешинської сільської ради до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Хмельницькому районі було внесено відомості до Державного земельного кадастру, внаслідок чого земельна ділянка із приватної власності була неправомірно переведена у комунальну власність. Підставою для внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру стала технічна документація із землеустрою по інвентаризації земель в зв'язку з викупом будівель та приміщень гр. ОСОБА_6. Вищевказана технічна документація була розроблена на підставі рішення Олешинської сільської ради № 6 від 10 лютого 2006 року „Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування гаражів в с. Олешин”. Рішенням Олешинської сільської ради № 3 від 16 березня 2006 року „Про затвердження технічної документації на виділення земельної ділянки в оренду з правом викупу” вказану технічну документацію було затверджено та передано в оренду ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,83 га, яка перебуває у власності ТДВ „Олешинське”.
За таких умов, позивач вважає вищевказані рішення Олешинської сільської ради щодо передачі в оренду ОСОБА_6 зазначеної вище земельної ділянки неправомірними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому відзначено, що право власності на нерухоме майно по вул. Центральна, 12 в с. Олешин було набуто ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30 серпня 2005 року, предметом даного договору були лише приміщення машинного двору загальною площею 1150,5 кв. м (який складається з двох гаражів площею 603,5 кв.м, площею 547,0 кв.м), які перебували у власності ВАТ „Олешинське”. Однак, даний договір жодним чином не стосувався переходу права на земельну ділянку, на якій розташовані вказані об'єкти нерухомого майна, жодних цивільно-правових угод між ВАТ „Олешинське” та ОСОБА_6 щодо відчуження земельної ділянки під викупленими приміщеннями не укладалося. Також, не укладалося між ВАТ „Олешинське” та ОСОБА_6 договору оренди земельної ділянки під вказаними нежитловими приміщеннями.
Крім того, представник позивача зазначив, що Олешинською сільською радою в порушення положень нормативно-правових актів змінено цільове призначення земельної ділянки із категорії земель сільськогосподарського призначення (вид використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01)) в категорію земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.15), вид використання - для обслуговування гаражів). Також позивачем відзначено, що право оренди земельної ділянки площею 0,8335 га у ОСОБА_1 не виникло.
Крім того, як відзначив позивач, передача ОСОБА_6 земельної ділянки в оренду відбулося без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677, що є підставою для скасування вищевказаних рішень сільської ради. Також, без погодження з ТДВ „Олешинське” було неправомірно визначено площу земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування викуплених приміщень, а під час розробки технічної документації не погоджено межі земельної ділянки з ТДВ „Олешинське”.
За таких умов, як вважає позивач, вищевказаними рішеннями Олешинської сільської ради було порушено право власності ТДВ „Олешинське” на земельну ділянку.
З огляду на вищевикладене, посилаючись на окремі положення Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Постанови Верховного Суду України 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники Олешинської сільської ради (відповідача) проти позову не заперечують, відзначаючи, зокрема, що 29 лютого 2000 року Олешинською сільською радою для ВАТ „Олешинське” було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 41. Відповідно до Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) були розпайовані та передані у власність власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай). Земельні ділянки, які відповідно до ст. 7 вказаного закону не підлягали розпаюванню, зокрема, господарські двори, залишилися у власності ВАТ „Олешинське”, правонаступником якого на даний час є товариство з додатковою відповідальністю „Олешинське”. До вказаних земельних ділянок відноситься також земельна ділянка, на якій розташовані приміщення гаражів, які були викуплені ОСОБА_6 Місцерозташування земельної ділянки, яка перебуває у власності ТДВ „Олешинське” з 2000 року згідно з державним актом серії ХМ № 41, було незмінним. Крім того, на даній земельній ділянці розташовані належні на праві власності ТДВ „Олешинське” об'єкти нерухомого майна.
За інформацією, наявною в Олешинській сільській раді, відсутні будь-які відомості про рішення сільської ради про вилучення у ТДВ „Олешинське” земельних ділянок відповідно до ст. ст. 140-141 Земельного кодексу України. У зв'язку з тим, що вказані земельні ділянки перебували у колективній власності, до повноважень сільської ради не відносилися повноваження щодо розпорядження вказаними земельними ділянками та, відповідно, сільська рада не могла прийняти рішення щодо передачі їх у користування для ОСОБА_6 Таким чином, виключне право щодо розпорядження вказаними земельними ділянками та прийняття рішення щодо передачі їх у користування на умовах оренди належало та належить ТДВ „Олешинське”, вважають представники Олешинської сільської ради.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги ТДВ „Олешинське” підлягають задоволенню.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з приводу вирішення спору покладається на розсуд суду, зазначаючи при цьому у своїх поясненнях, що у власності ТДВ „Олешинське” на даний час перебуває, зокрема, 55,2 га земель сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя - господарські двори). До вказаних земельних ділянок відносяться також і земельна ділянка площею 7,1 га, межі якої встановлено у 2000 році (на час видачі державного акта на право колективної власності на землю) та відновлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідність розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вимогам чинних нормативно-правових актів перевірена Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькому районі, що підтверджується відповідним листом. В межах земельної ділянки площею 7,1 га, яка розташована по вул. Центральна, 12/1 в с. Олешин, розташовано об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності ТДВ „Олешинське”, що підтверджено кадастровими планами, які наявні в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та доданими до неї правовстановлюючими документами на вказані об'єкти нерухомого майна.
В ході перевірки було встановлено, що згідно наявних в Головному управлінні земельно-облікових документів за ТДВ „Олешинське” по рахується, зокрема, 55,2 га земель під господарськими будівлями та дворами. Також, в ході перевірки було встановлено, що межі земельної ділянки площею 0,8335 га, яка рішенням Олешинської сільської ради № 6 від 10 лютого 2006 року „Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування гаражів в с. Олешин” та рішенням Олешинської сільської ради № 3 від 16 березня 2006 року „Про затвердження технічної документації на виділення земельної ділянки в оренду з правом викупу” передана ОСОБА_6, повністю накладається на межі земельної ділянки площею 7,1 га, яка перебуває у власності ТДВ „Олешинське”.
Також представником третьої особи звернуто увагу на те, що місцерозташування земельної ділянки, яка перебуває у власності ТДВ „Олешинське” з 2000 року згідно виданого правовстановлюючого документа (державного акта) було незмінним, а будь-які рішення Олешинської сільської ради про вилучення вказаних земельних ділянок у встановленому законом порядку у ТДВ „Олешинське” в Головному управлінні відсутні.
За таких умов, спірні рішення Олешинської сільської ради прийняті з порушенням вимог Земельного кодексу України, оскільки при прийнятті вказаних рішень ТДВ „Олешинське” не зверталося з клопотанням до сільської ради про припинення права власності на частину земельної ділянки (на якій розташовані викуплені ОСОБА_6 приміщення гаражів), а договір купівлі-продажу вказаних приміщень не містить положень про відчуження ОСОБА_6 земельної ділянки, на якій вони розташовані. Тобто, на час прийняття спірних рішень визначені у ній земельні ділянки перебували у власності ТДВ „Олешинське”, натомість спірні земельні ділянки, якими розпорядилася сільська рада, згідно рішень визначені як землі державної власності (після 2013 року - землі комунальної власності). За таких умов, у зв'язку з тим, що вказані земельні ділянки перебували у колективній власності, до повноважень сільської ради не відносилися повноваження щодо розпорядження вказаними земельними ділянками та, відповідно, сільська рада не могла прийняти рішення щодо передачі їх у користування для ОСОБА_6
Таким чином, виключне право щодо розпорядження вказаними земельними ділянками та прийняття рішення щодо передачі їх у користування на умовах оренди належало та належить ТДВ „Олешинське”, вважає представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Також представником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відзначено, що за наявною у Головному управлінні інформацією та відповідно до даних Державного земельного кадастру встановлено, що інформація про земельну ділянку, кадастровий номер 6825085100:01:002:0555, яка на підставі рішення Олешинської сільської ради № 3 від 16 березня 2006р. „Про затвердження технічної документації на виділення земельної ділянки в оренду з правом викупу” передана в оренду ОСОБА_6 площею 0,83 га, завантажена до Державного земельного кадастру 31.07.2015р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої приватною фірмою „П.В.М.”. Зазначено, що за попереднім аналізом державним кадастровим реєстратором встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 6825085100:01:002:0555, площею 0,8335 га) входить в межі земельної ділянки площею 7,1 га (господарський двір), що перебуває у власності ТДВ „Олешинське”. З метою підтвердження вищевказаної інформації ТДВ „Олешинське” повторно звернулося 20.03.2017р. до державного кадастрового реєстратора Управління із заявою з приводу внесення відомостей про земельну ділянку площею 7,1 га до Державного земельного кадастру. Вказана заява була опрацьована та внесена до Національної кадастрової системи для подальшого отримання рішення про відмову у зв'язку із перетином із рядом земельних ділянок, в тому числі і з земельною ділянкою, кадастровий номер 6825085100:01:002:0555.
Представник ОСОБА_1 просить суд відмовити у позові, вказуючи, зокрема, що згідно з рішенням Олешинської сільської ради №3 від 16.03.2006р. ОСОБА_7 було передано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,8335 га, про що 16 березня 2006 року між Олешинською сільською радою та ОСОБА_7 було укладено договір №3 оренди земельної ділянки. 02 червня 2014 року ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03.06.2014р. виконавчим комітетом Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району. Згідно заповіту померлої ОСОБА_6 спадкоємцем всього її майна є ОСОБА_1. Відповідно до п.7.2. договору оренди №3 земельної ділянки, договір припиняється в разі смерті ОСОБА_8 і відмови його спадкоємців від виконання умов цього договору або при відсутності таких спадкоємців.
Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Відповідно до довідки, виданої 17.02.2017 року приватним нотаріусом Городоцького районного округу Хмельницької області ОСОБА_9, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_6 та він належним чином прийняв та оформив спадщину. На сьогоднішній день ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_6 належним чином виконує умови договору, користується земельною ділянкою та сплачує встановлену орендну плату, а, отже, договір №3 оренди земельної ділянки від 16.03.2016р. є чинним.
Також повідомлено, що 30 серпня 2005 року ОСОБА_6 згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого нотаріусом Хмельницького районного округу ОСОБА_10, придбала у ВАТ „Олешинське” приміщення машинного двору за адресою: м. Хмельницький, вул. Центральна, 12. Згідно пункту 4 договору вказано, що земельна ділянка, на якій розташовано приміщення машинного двору, не належить продавцю - ВАТ „Олешинське”. Даний факт підтверджено Олешинською сільською радою при підписанні договору №3 оренди земельної ділянки від 16.03.2016р., де в частині 2 розділу 2 вказано, що права третіх осіб на земельну ділянку відсутні. Отже, вважає представник ОСОБА_1, ще 30.08.2005 року ВАТ „Олешинське” підтвердило, що земельна ділянка по вул. Центральній, 12, в с. Олешин Хмельницького р-ну не належить ВАТ „Олешинське”.
Крім того, як вважає представник ОСОБА_1, право колективної власності на землю ВАТ „Олешинське” згідно державного акту про право колективної власності на землю від 29 лютого 2000 року є припиненим. При цьому відзначено, що відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №859 від 21.11.1997 року Державне підприємство радгосп „Олешинський” перетворено у відкрите акціонерне товариство „Олешинське”.
На думку представника ОСОБА_1, право власності на земельні ділянки розпайовані із земель ВАТ „Олешинське” згідно із державним актом про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2000 року, перейшло до фізичних осіб - членів (учасників) ВАТ „Олешинське” за списком, який є невід'ємною частиною вищевказаного державного акту.
Відповідно до ст.13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Таким чином, після проведення розпаювання земель колективної власності ВАТ „Олешинське”, зацікавлені особи можуть отримувати лише в оренду і лише нерезподілені (невитребувані) земельні ділянки в їх разі наявності. Окрім того, відповідно до ст.28 Земельного кодексу України, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Таким чином, як вважає представник ОСОБА_1, після розпаювання земель ВАТ „Олешинське” право власності на розпайовані земельні ділянки може набуватися ТДВ „Олешинське” лише відповідно до діючого законодавства, а саме шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Водночас, відповідно до п.п.14-15 Перехідних положень Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Як вважає представник ОСОБА_1, у позові не підтверджено, яким чином визначено розмір площі земельної ділянки 7,1 га, які на думку позивача, залишені після розпаювання всіх земель ВАТ „Олешинське” площею 3045,2 га. У разі, якщо після розпаювання всіх сільськогосподарських угідь ВАТ „Олешинське” і залишились деякі несільськогосподарські угіддя, що з певних причин також і не ввійшли до земель запасу, ТДВ „Олешинське” могло ставити питання про їх переоформлення виключно шляхом видачі нового державного акту про право власності на землю. Як вважає представник ОСОБА_1, на сьогоднішній день взагалі відсутні підстави знаходження у ТДВ „Олешинське» державного акту про право колективної власності, який фактично йому не належить. Право колективної власності ВАТ „Олешинське” було припинено, а державний акт про право колективної власності на землю серії ХМ від 29 лютого 2000 року підлягав поверненню до архіву відповідного державного органу земельних ресурсів.
На думку представника ОСОБА_1, земельна ділянка згідно державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ від 29.02.2000 року, виданого ВАТ „Олешинське”, після проведеного розпаювання немає установлених меж, її площа та місцерозташування невідомі, а права щодо неї так і не визначені. Окрім того, в силу положень ст.ст.79, 79-1 Земельного кодексу земельної ділянки згідно державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ від 29.02.2000 року, виданому ВАТ „Олешинське”, вже не існує як об'єкту цивільних прав.
Таким чином, посилаючись на окремі положення Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, представник ОСОБА_1 вважає, що позов є неправомірним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Разом з тим, представник ОСОБА_1 просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог ТДВ „Олешинське”.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Як зазначено у державному акті на право колективної власності на землю від 29 лютого 2000 року, виданому відкритому акціонерному товариству „Олешинське” (правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Олешинське" відповідно до статуту останнього), 29 лютого 2000 року рішенням Олешинської сільської ради № 13 відкритому акціонерному товариству „Олешинське” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано 3045,2 га землі згідно з планом.
30.08.2005р. між відкритим акціонерним товариством „Олешинське” (правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Олешинське" відповідно до статуту останнього) в особі голови правління ОСОБА_11 (продавцем) та ОСОБА_6 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив приміщення машинного двору, що знаходиться за адресою: с, Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області, по вулиці Центральна, будинок 12 (п. 1 договору).
Згідно із п. 2 договору у власність покупця переходить: приміщення машинного двору загальною площею 1150,5 кв.м (який складається з двох гаражів площею 603,5 кв.м, площею 547 кв.м), згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 20.07.2005 року за № 7830213.
Як передбачено п. 3 договору, відчужуване приміщення машинного двору належить продавцю на підставі наказу Фонду державного майна України регіонального відділення по Хмельницькій області від 21.11.1997 року за № 859 та зареєстрованого в Хмельницькому БТІ 13.03.2002 року, р. № 1, записане в реєстрову книгу № 1.
Відповідно до п. 4. договору продавець стверджує, що на момент укладання цього договору вказане вище приміщення машинного двору не перебуває під забороною (арештом) та заставою (в тому числі податковою), щодо нього не ведуться судові спори, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування іншими особами, як юридична адреса воно не використовується. Треті особи не мають прав на приміщення. Земля, на якій розташоване приміщення, не є власністю продавця.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.03.2017р., у ОСОБА_1 виникло право власності на приміщення машинного двору загальною площею 1150,5 кв.м (який складається з двох гаражів площею 603,5 кв.м, площею 547 кв.м) на підставі договору дарування від 19.10.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_10
Після укладення вищенаведеного договору дарування від 19.10.2005р. (щодо відчуження ОСОБА_1 приміщення машинного двору загальною площею 1150,5 кв.м), відповідно до рішення Олешинської сільської ради № 6 від 10.02.2006р. „Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування гаражів в с. Олешин”, Олешинська сільська рада, розглянувши заяву жительки с. Підлісний Олексинець Гоородоцького району ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування гаражів та на основі ст. 35 Закону України „Про землеустрій” вирішила: у зв'язку із викупом транспортних гаражів по вул. Центральній, 12 с. Олешин Хмельницького району надати дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування цих гаражів.
Крім того, згідно з рішенням Олешинської сільської ради № 3 від 16.03.2006р. „Про затвердження технічної документації на виділення земельної ділянки в оренду з правом викупу” Олешинська сільська рада, розглянувши заяву жительки с. Підлісний Олексинець Городоцького району ОСОБА_6 про виділення їй 0,83 га землі в оренду на 50 років з правом викупу по вул. Центральній, 12 в с. Олешин для обслуговування гаражів та керуючись ст.ст. 92, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, вирішила: затвердити технічну документацію на виділення земельної ділянки 0,83 га в оренду з правом викупу для обслуговування гаражів; виділити земельну ділянку по вул. Центральній, 12 с. Олешин Хмельницького району площею 0,83 га в оренду на 50 років з правом викупу для обслуговування гаражів ОСОБА_6.
16.03.2006р. представником Олешинської сільської ради (орендодавця) та ОСОБА_6 (орендарем) підписано договір оренди земельної ділянки № 3, відповідно до умов якого орендодавець - Олешинська сільська рада на підставі рішення сесії № 3 від 16.03.2006р. надає, а орендар - ОСОБА_6 приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (розділ 1 договору).
Розділом 2 договору визначені об'єкти оренди, де вказано, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,8335 га. Грошова оцінка земельної ділянки складає 104983 грн. Права третіх осіб на земельну ділянку - відсутні.
Згідно з п. 3.1. договору земельна ділянка передається в оренду з правом викупу для обслуговування гаражів. ОСОБА_8 має право проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом користування.
Договір укладається строком на 49 років, починаючи з дати його реєстрації і до 15.03.2055р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження строку дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення (п. 3.2. договору).
Як передбачено п. 3.3. договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 1049,83 грн. за рік, починаючи з дня державної реєстрації договору оренди. ОСОБА_8 плата вноситься на поточний рахунок Олешинської сільської ради.
Відповідно до п. 7.2. договору підставою припинення договору є: закінчення його строку, придбання орендарем земельної ділянки у власність, примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності, в разі смерті орендаря і відмови його спадкоємців від виконання умов цього договору або при відсутності таких спадкоємців, в інших випадках, передбачених законодавством.
У відповіді на лист № 85 від 24.03.2015р., адресованій голові правління ТДВ „Олешинське” ОСОБА_11, Олешинська сільська рада повідомила про те, що відомості щодо вилучення земель ТДВ „Олешинське” (ВАТ „Олешинське”) в комунальну власність в сільській раді відсутні.
Крім того, у відповіді на лист № 484 від 25.11.2015р., адресованій голові наглядової ради ТДВ „Олешинське” ОСОБА_2, Олешинська сільська рада повідомила про те, що в сільській раді відсутні дані щодо відчуження земельних ділянок, позбавлення права власності, зміни площі, конфігурації, а також передачі земельних ділянок із права власності ТОВ „Олешинське” (правонаступника ВАТ „Олешинське”) в комунальну власність Олешинської сільської ради.
Відповідно до Висновку Управління Держгекадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області від 10.02.2016р., розглянувши виготовлену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,1 га, розташованої в межах села Олешин Олешинської сільської ради Хмельницького району, що належить на праві колективної власності ТДВ „Олешинське”, правонаступника ВАТ „Олешинське” згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 41 від 29.02.2000р. встановлено наступне: 1. Визначені (відновлені) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 межі земельної ділянки площею 7,1 га, її конфігурація та проміри лінійних ліній відповідають площі, конфігурації земельної ділянки (господарському двору) площею 7,1 (в межах села) зазначеної у планово-картографічних матеріалах Олешинської сільської ради Хмельницького району; 2. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТДВ „Олешинське”, відповідає вимогам законів та нормативно - правовим актам стосовно встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості); 3. Відомості про відчуження, позбавлення права власності, зміну площі та конфігурації даної земельної ділянки в Управлінні відсутні. Згідно планово-картографічних матеріалів Олешинської сільської ради, земельна ділянка площею 7,1 га що розташована в межах с. Олешин на території Олешинської сільської ради відноситься до земель колективної власності, що згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 41 від 29.02.2000р. перебуває у власності ТДВ „Олешинське”, правонаступника ВАТ „Олешинське”. 4. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТДВ „Олешинське” відповідно до Закону України „Про Державний земельний кадастр” може бути подана на державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_9 № 107/01-16 від 17.02.2017р., ОСОБА_1 18.02.1959р. народження є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6, який належним чином прийняв та оформив спадщину.
В матеріалах справи також наявні копії: рішення державного кадастрового реєстратора № РВ-6800182242017 від 27.03.2017р., статуту товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське", технічної документації із землеустрою, судових рішень тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Крім того, як передбачено ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
При вирішенні спору судом констатується обгрунтованість посилання позивача на правові позиції Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15 стосовно того, що вимоги про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування (яке має ознаки ненормативного акта) у сфері земельних відносин повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.
Також при вирішенні спору господарським судом враховується, що спір у даній справі виник із земельних відносин приватноправового характеру, оскільки при прийнятті оспорюваних рішень Олешинської сільської ради означений орган місцевого самоврядування мав на меті реалізувати повноваження власника землі.
Судом відзначається, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як передбачено ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Статтею 124 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Як встановлено судом, позивач в обгрунтування своїх вимог про скасування рішень Олешинської сільської ради № 6 від 10.02.2006р. та № 3 від 16.03.2006р. відзначив, зокрема, що рішеннями Олешинської сільської ради було порушено право власності ТДВ „Олешинське” на частину земельної ділянки, підтвердженням наявності якого є державний акт на право колективної власності на землю від 29 лютого 2000 року, виданий відкритому акціонерному товариству „Олешинське” (правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Олешинське" відповідно до статуту останнього). При цьому, представник ОСОБА_1 вважає, що право колективної власності на землю ВАТ „Олешинське” згідно державного акту про право колективної власності на землю від 29 лютого 2000 року є припиненим.
Зважаючи на зміст наявних матеріалів справи (зокрема, означеного державного акту про право колективної власності на землю від 29 лютого 2000 року, статуту товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське", технічної документації із землеустрою, пояснень представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, рішення державного кадастрового реєстратора № РВ-6800182242017 від 27.03.2017р. тощо), судом констатується, що представником ОСОБА_1 не спростовано твердження позивача про те, що земельна ділянка, стосовно якої Олешинською сільською радою приймались оспорювані рішення, входить в межі земельної ділянки площею 7,1 га, що перебуває у власності ТДВ „Олешинське” як правонаступника ВАТ „Олешинське”. Водночас, судом враховується чинність державного акту на право колективної власності на землю від 29 лютого 2000 року (скасування якого в порядку цивільного судочинства у справі № 686/11273/16-ц вимагає ОСОБА_1М.) та на який посилається позивач в обгрунтування порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів при поданні позову в даній справі.
Крім того, судом взято до уваги, що в Олешинській сільській раді відсутні будь-які відомості про рішення сільської ради щодо вилучення у ТДВ „Олешинське” вищезазначеної земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Зважаючи на наведене, а також за відсутності жодних доказів щодо перебування у комунальній власності земельної ділянки, стосовно якої Олешинською сільською радою приймались оспорювані рішення, оскільки відповідно до ст.761 ЦК України право передання майна у найм має лише власник речі або особа, якій належать майнові права, а статтею 124 ЗК України визначено, що на підставі рішення органу місцевого самоврядування здійснюється передача в оренду лише земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, суд вважає, що при прийнятті оспорюваних рішень Олешинської сільської ради означений орган місцевого самоврядування неправомірно вчиняв дії, пов'язані з реалізацією повноважень власника землі.
Також судом звертається увага на те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.03.2017р., у ОСОБА_1 виникло право власності на приміщення машинного двору загальною площею 1150,5 кв.м (який складається з двох гаражів площею 603,5 кв.м, площею 547 кв.м) на підставі договору дарування від 19.10.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_10
З приводу наведеного судом відзначається, що частиною 2 статті 719 ЦК України визначено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Водночас, відповідно до спеціальної норми щодо правового регулювання моменту переходу права власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню - частини 3 статті 334 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору дарування від 19.10.2005р.) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
Таким чином, з моменту нотаріального посвідчення приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_10 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 договору дарування (тобто, з 19.10.2005р.) у ОСОБА_1 виникло право власності на приміщення машинного двору загальною площею 1150,5 кв.м (який складається з двох гаражів площею 603,5 кв.м, площею 547 кв.м).
Відтак, Олешинською сільською радою у 2006 році приймались оспорювані рішення не лише стосовно земельної ділянки за відсутності доказів її перебування у комунальній власності, а й щодо проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування гаражів в с. Олешин та виділення земельної ділянки в оренду з правом викупу особі (ОСОБА_6І.), право власності якої на зазначені гаражі було припинено ще у 2005 році. Тобто, оспорювані рішення приймались у 2006 році для обслуговування ОСОБА_6 чужих гаражів (які з 19.10.2005р. належали ОСОБА_1М.).
За таких обставин, беручи до уваги наведене вище, суд вважає правомірними вимоги позивача про скасування рішень Олешинської сільської ради № 6 від 10.02.2006р. № 3 від 16.03.2006р. з огляду на їх незаконність.
Крім того, при прийнятті рішення судом відзначається, що не підлягає задоволенню заява ОСОБА_1 про застосування позовної давності з огляду на наступне.
Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Водночас, заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 ГПК України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб. Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування позовної давності суд відмовляє.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача судових витрат по справі у вигляді 3200 грн. відшкодування судового збору згідно зі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" до Олешинської сільської ради (за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області) про скасування рішення Олешинської сільської ради № 6 від 10.02.2006р. та рішення Олешинської сільської ради № 3 від 16.03.2006р. задовольнити повністю.
Скасувати рішення Олешинської сільської ради № 6 від 10.02.2006р. „Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування гаражів в с. Олешин”.
Скасувати рішення Олешинської сільської ради № 3 від 16.03.2006р. „Про затвердження технічної документації на виділення земельної ділянки в оренду з правом викупу”.
Стягнути з Олешинської сільської ради (с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, вул. Козацька, буд. 8, ідентифікаційний код 04403769) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" (с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, вул. Шестакова, буд. 13, ідентифікаційний код 00488993) 3200 грн. відшкодування судового збору.
Видати наказ.
Повний текст рішення складено 03.04.2017р.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддрук. 2 прим.: 1- до справи; 2 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 4/1).