03 квітня 2017 рокусправа № 336/5413/16-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2016 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району
про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 у вересні 2016 року звернулася до суду з позовом, в якому просила поновити строк звернення до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району за виплатою одноразової державної допомоги при народженні дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу при народженні дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі, передбаченому законодавством.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 2006 року проживає на території Німеччини, згідно зі свідоцтвами про народження, виданими Центральним РАЦС Франкфурт-на-Майні ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач народила доньку - ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 сина - ОСОБА_3.
ОСОБА_1 у липні 2016 року звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району з заявою, в якій просила виплатити їй грошову допомогу при народжені дітей відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та сплатити суму заборгованості за несвоєчасну виплату грошової допомоги при народженні дітей.
Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 4282 від 02.08.2016, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної допомоги при народженні дітей в силу приписів п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001, яким визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернулася до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлюється Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до статті 10 цього Закону допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Умови призначення допомоги при народженні дитини визначені статтею 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Даний перелік документів є вичерпним.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Згідно з пунктом 11 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001, для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Пунктом 12 порядку передбачено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, проте з заявою до відповідача про призначення допомоги при народженні дитини звернулася лише у липні 2016 року, тобто з пропуском строку звернення за її призначенням, встановленим чинним законодавством. Суд зазначає, що закон не містить жодних підстав щодо поновлення пропущеного строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини та не передбачає жодних виключень.
Колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 не мала жодних перешкод щодо звернення до органів соціального захисту населення за призначенням вказаної допомоги, адже чинний Порядок передбачає випадки звернення жінок, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, за призначенням допомоги при народженні дитини.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2016 року в адміністративній справі № 336/5413/16-а - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров