"22" березня 2017 р.Справа № 916/291/17
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»;
До відповідача: Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради;
Про стягнення
Суддя Оборотова О.Ю.
За участю представників по справі:
Від позивача: Макаров Є.Ю. за довіреністю від 12.12.2016р.
Від відповідача: Пужакова Є.С. за довіреністю від 13.02.2017р.
СУТЬ СПОРУ: 03.02.2017р. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення компенсації середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам у розмірі 197999,87грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області 06.02.2017р. порушено провадження по справі №916/291/17 та призначено до розгляд у відкритому судовому засіданні 22.02.2017 року.
20.02.2017р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 22.03.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) та ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації (далі - мобілізовані працівники), зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, де вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» виконує гарантії, передбачені ст. 119 КЗпП України та ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема проводить у строки та розмірах встановлених законодавством виплати мобілізованим працівникам.
Механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників визначено Постановою Кабінету Міністрів України №105 від 04.03.2015р. «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом» (Порядок).
На виконання вищенаведеного, позивач з березня по грудень (включно) 2014 року виплатив мобілізованим працівникам 197999,87грн.
Пунктом 1 Порядку визначено, що компенсація у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті.
Компенсація середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам, здійснюється Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради (п. 2.1.2. Рішення ОМР «Про затвердження положення про департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради у новій редакції» від 13.02.2014 р. №4575- VI).
Однак, як зазначає Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради не виконує обов'язки, щодо компенсації середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам.
29.12.2016р Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради направлено претензію № 276 щодо проведення компенсації середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам в сумі 197999,87 грн. У відповідь на претензію листом № 02/35-3573 від 02.06.16 Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомив Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» про відсутність коштів для проведення відповідної компенсації.
Враховуючи викладене, позивач був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту.
Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписами статей 526 та 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктами 1 та 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; засади регулювання праці і зайнятості тощо.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій мобілізованим працівникам та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок підприємства, де вони працювали на час призову щодо збереження місця роботи, посади, середнього заробітку і її виплати у встановлені строки, кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів компенсувати такі виплати.
Відповідно до п.4 Порядку для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби.
Відповідно до п.6 Порядку, виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України.
Матеріалами справи підтверджується, що Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» належним чином виконує обов'язки, щодо збереження місця роботи, посади, середнього заробітку і виплати його у строки, визначені ст.115 КЗпП України, мобілізованим працівникам та інформує про розмір таких виплат Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради шляхом подання звітів за встановленою формою.
Всупереч положенням норм чинного законодавства, відповідач не виконує обов'язки щодо компенсації середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам за з березня по грудень (включно) 2014 року в сумі 197999,87грн.
Відповідно до відзиву на позовну заяву Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради заперечує стосовно задоволення позовних вимог посилаючись на те, що є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня а тому, у зв'язку з відсутністю коштів які є достатніми для компенсації середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам не може здійснювати відповідні виплати.
Однак, господарський суд Одеської області звертає увагу, що частиною 2 ст. 218 ГК України та ст.617 ЦК України не передбачено такої підстави (обставини) для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім цього, згідно п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
На підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року та у справ «Бакалов проти України» від 30.11.2004 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у постанові від 15.05.2012 року у справі №11/446).
Згідно із частиною третьою статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі 11/466, з огляду на положення частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Тобто, боржник, як юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
При цьому зобов'язання щодо виплати компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України вони мають право, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Таким чином, відповідач зобов'язаний компенсувати Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» середній заробіток, виплачений мобілізованим працівникам з березня по грудень (включно) 2014 року в розмірі 197999,87грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Інші наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін вищевикладених висновків суду не спростовують.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення правових норм чинного законодавства, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов - задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7 Код ЄДРПОУ 36290160) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, Бульвар Тараса Шевченка, будинок 18; код ЄДРПОУ 21560766) 197999,87грн. компенсації середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам та 2970,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 03.04.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Оборотової О.Ю. на лікарняному з 27.03.2017р. по 31.03.2017р.
Суддя О.Ю. Оборотова