Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" березня 2017 р.Справа № 922/602/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського", м. Харків
до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
про стягнення 129365,55 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №14/02 від 14.02.2017;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність №01-16юр/6010 від 15.08.2016
Публічне акціонерне товариство "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованості з оплати послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 від 30.05.2008 р. за період серпень 2016 року-грудень 2016 року в сумі 126007,00 грн., інфляційних втрат в сумі 2609,04 грн. та 3% річних в сумі 749,51 грн.
Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про спільне використання технологічних мереж № 4/30/05 від 30.05.2008 щодо оплати послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період серпень 2016 року-грудень 2016 року в сумі основного боргу в розмірі 126007,00 грн., а також заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 2609,04 грн. та 3% річних в сумі 749,51 грн. згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 лютого 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06 березня 2017 року о 11:20 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.
В судовому засіданні 06.03.2017 було оголошено перерву до 11:00 год. 20 березня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості проведення між сторонами звірки взаєморозрахунків та надання акту звірки взаєморозрахунків.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 березня 2017 року розгляд справи відкладено на 29 березня 2017 р. о 11:30 год.
Представник позивача 29 березня 2017 р. надав клопотання (вх. №10533) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зазначених у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача 29 березня 2017 р. надав клопотання (вх. №10534) про відстрочення виконання рішення у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють сплату відповідачем заборгованості за судовим рішенням та просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі до 01.10.2017 року.
Позивач в судовому засіданні 29.03.2017 підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та не заперечував проти задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду.
Відповідач в судовому засіданні визнав позов та підтримав клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення учасників судового процесу, судом встановлено наступне.
30.05.2008 між Публічним акціонерним товариством "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" (надалі - Власник мереж) та Акціонерною компанією "Харківобленерго" (надалі - Користувач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 4/30/05 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012) Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а останній зобов'язується своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п.1.2. Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012) передача електричної енергії забезпечується відповідно до Додатка "Однолінійна схема", наданого Власником мереж з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначеної в "Актах розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".
Відповідно до п.2.4. Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012) Власник мереж зобов'язаний до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом надавати Користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники "Акта про обсяги переданої електричної енергії" та два примірники "Акта прийому - здачі наданих послуг", оформлених Власником мереж.
Згідно з п. 4.1 Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012), користувач зобов'язується здійснювати оплату за використання електричних мереж власника за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж".
Пунктом 7.2. Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012) передбачено, що вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання визначається згідно з додатками "Кошторис обґрунтованих витрат" та "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" розробленими відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 р. № 732/15423.
Відповідно до п. 7.3 Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012) оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого "Акта прийому-здачі наданих робіт у 10-денний термін з дати отримання рахунку.
Розрахунковим вважається період з 1 числа поточного місяця до такого ж самого числа наступного місяця (п.7.1. Договору (в редакції згідно Додаткової угоди від 01.11.2012)).
Цей Договір укладається на строк до 31.12.2012, набирає чинності з дня його підписання Сторонами та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей Договір втрачає чинність (п.10.4. Договору).
На підставі складених сторонами актів про обсяги переданої електричної енергії, вартість послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання за серпень 2016 року - грудень 2016 року склала:
- за серпень 2016р. - 32037,25 грн. в т.ч. ПДВ 20%;
- за вересень 2016 р. - 32132,21 грн. в т.ч. ПДВ 20%;
- за жовтень 2016р. - 31301,68 грн. в т.ч. ПДВ 20%;
- за листопад 2016р. - 29408,50 грн. в т.ч. ПДВ 20%;
- за грудень 2016р. - 26937,18 грн. в т.ч. ПДВ 20%.
Крім того, станом на 01.08.2016 у відповідача існувала прострочена сума заборгованості перед позивачем за вказаним договором в сумі 170031,11 грн.
Вищенаведені обставини визнаються відповідачем та підтверджуються також актом звіряння розрахунків за період серпень 2016 року - грудень 2016 року.
На виконання п.7.3. Договору позивачем було передано, а відповідачем отримано наступні документи:
12.08.2016 - рахунок № 587 від 31.07.2016, акт прийому-здачі виконаних робіт залипень 2016р.;
15.09.2016 - рахунок № 682 від 31.08.2016, акт прийому-здачі виконаних робіт за серпень 2016р.;
11.11.2016. - рахунок № 887 від 31.10.2016, акт прийому-здачі виконаних робіт за жовтень 2016р.;
13.12.2016 - рахунок № 989 від 30.11.2016, акт прийому-здачі виконаних робіт за листопад 2016р.
12.01.2017 - рахунок № 1049 від 31.12.2016, акт прийому здачі виконаних робіт за грудень 2016р.
Таким чином, кінцеві терміни виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг за використання технологічних електричних мереж становлять: 22.08.2016 - на оплату послуг за липень 2016 року; 26.09.2016 - за серпень 2016 року; 26.10.2016 - за вересень 2016 року; 21.11.2016 - за жовтень 2016 року; 23.12.2016 - за листопад 2016 року; 23.01.2017 - за грудень 2016 року.
Відповідачем частково сплачено протягом липня-жовтня 2016 року вартість наданих послуг на загальну суму 195840,93 грн., що визнається сторонами.
Отже, заборгованість відповідача з оплати послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання за період серпень 2016 року - грудень 2016 року складає 126007,00 грн.
Відповідач проти наявної заборгованості не заперечував, вказував на тяжкий фінансовий стан АК "Харківобленерго", що і призвело до унеможливлення вчасного погашення заборгованості.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, регулюються Правилами користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28. Дія цих правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до пункту 1.7 Правил, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (п.1.2 Правил).
Згідно з п. 6.29. ПКЕЕ електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за №732/15423 (далі за текстом - Методика).
Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (п. 6.31. ПКЕЕ).
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 зазначеної статті).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Таким чином, відповідачем було порушено умови укладеного сторонами Договору та не здійснено оплату наданих послуг у строки, передбачені Договором.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 126007 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов'язання за договором про спільне використання технологічних мереж №4/30/05 від 30.05.2008, суд виходить з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором про спільне використання технологічних мереж №4/30/05 від 30.05.2008, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 749,51 грн., а також інфляційних втрат в сумі 2609,04 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Так вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
У п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарським судам України роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Також, у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" N9 від 17.10.2012 р. господарським судам України роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, суд приймає до уваги фінансовий стан АК "Харківобленерго", його роль у забезпеченні стабільного та сталого функціонування енергетичної системи України. З метою захисту інтересів сторін, забезпечення належного виконання рішення та недопущення дестабілізації енергетичного ринку Харківського регіону, суд, керуючись п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за необхідне відстрочити виконання рішення до 01.10.2017 та відповідно задовольняє дане клопотання відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1940,48 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" (61068, м. Харків, пр. Московський, 118, код ЄДРПОУ 00232779) заборгованість з оплати послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №4/30/05 від 30.05.2008 за період серпень 2016 року - грудень 2016 року в розмірі 126007,00 грн., інфляційні втрати - 2609,04 грн., 3% річних - 749,51 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1940,48 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відстрочити виконання рішення до 01.10.2017.
Повне рішення складено 03.04.2017 р.
Суддя ОСОБА_3