ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.03.2017№ 910/5718/15-г
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин"
про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста
Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г
За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 977 733,76 доларів
США та 6 226 803,22 грн. пені.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників судового процесу:
від стягувача: Пономаренко І.С. - керівник ТОВ «ФК «Ратіо Інвест»;
від боржника (заявника): Нестеришин Т.С. - представ. за договором № 01/02/17
від 01.02.17 р.;
від третьої особи: не з'явився.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/5718/15-г позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 519 019 доларів США 27 центів, що в гривневому еквіваленті складає 12 374 230 грн. 60 коп., поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 349 214 доларів США 60 центів, що в гривневому еквіваленті складає 8 325 821 грн. 89 коп., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 101 661 долар США 67 центів, що в гривневому еквіваленті складає 2 423 773 грн. 11 коп., поточну заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 838 доларів США 22 центи, що в гривневому еквіваленті складає 186 875 грн. 42 коп., в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 48 232 грн. 80 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/5718/15-г - без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 910/5718/15-г, не прийнято до розгляду та повернуто Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 910/5718/15-г.
13.07.2016 року господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України було видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.
07.09.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" було подано заяву про заміну сторони її правонаступником та видачу наказу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2016 здійснено заміну Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) у справі № 910/5718/15-г на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 13, ідентифікаційний код 39812933).
14.03.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ТОВ "Будинок тканин" надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2017 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканини" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г призначено на 27.03.2017.
В судовому засіданні 27.03.2017 року представник заявника (боржника) підтримав викладені в заяві вимоги.
Представник стягувача в судовому засіданні 27.03.2017 року проти поданої заяви заперечив посилаючись на те, що зобов'язання сторін за Кредитним договором та Договором іпотеки не припинилися, оскільки повне погашення вимог кредитора за рахунок продажу предмета іпотеки не відбулося.
Представник третьої особи в судове засідання 27.03.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Нормами статті 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
За таких обставин, ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме:
- якщо його (наказ) видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що ч. 4 ст. 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив наступне.
20.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (далі - Кредитний договір).
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" було укладено Договір поруки від 20.08.2008.
Крім того, виконання зобов'язань за Кредитним договором було забезпечено у тому числі Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 3885 (далі - Договір іпотеки).
Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки були наступні об'єкти нерухомого майна:
- земельна ділянка, площею 0,0534 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- земельна ділянка, площею, 0,0481 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
- житловий будинок, загальною площею 848,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_3.
За твердженням заявника, 20.01.2017 на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2016 у справі №200/20250/16-ц між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каунт-Про», як покупцем укладені договори купівлі продажу, на підставі яких було відчужено предмет іпотеки.
Заявник зазначає, що у зв'язку з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" предмету іпотеки, зобов'язання за Кредитним договором є припиненими.
Проте, з даними твердженнями заявника суд не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Частинами 1, 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Водночас, в даному випадку, зобов'язання сторін за Кредитним договором та договором іпотеки не припинилось, оскільки повне погашення вимог нового кредитора за рахунок продажу предмета іпотеки не відбулось. Докази на підтвердження протилежного в матеріалах справи відсутні.
Також, в матеріалах справи відсутні жодні належні докази на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 обов»язку сплатити заборгованість за кредитним договором, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що зобов'язання з цим Договором не припинилось відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, і як наслідок, не припились зобов'язання за Договором поруки, укладеним між заявником (боржником) та банком для забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором.
Водночас, суд зазначає, що Договори купівлі-продажу від 20.01.2017, на які посилається заявник, оскаржені ОСОБА_1 в судовому порядку і ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2017 відкрито провадження у цивільний справі № 757/13243/17-ц про визнання означених договорів недійсними.
Крім того, наказом Міністерства юстиції України № 410/5 від 15.02.2017, який в теперішній час оскаржується стягувачем в судовому порядку, скасовані усі рішення та записи нотаріуса Павловської Г.О. як державного реєстратора, пов'язані із договорами купівлі-продажу від 20.01.2017 та із договору іпотеки від 20.01.2017, відновлені усі попередні записи в тому числі щодо належності права власності на дві земельні ділянки та житловий будинок ОСОБА_1
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником (боржником) всупереч вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних доказів та не доведено наявності обставин, які б свідчили про відсутність обов'язку ОСОБА_1 сплатити заборгованість за Кредитним договором, яку задоволено до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/5718/15-г з боржника як поручителя, у зв'язку з чим вважає подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 117 ГПК України, суд
У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканини" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г відмовити.
Суддя М.Є. Літвінова