номер провадження справи 12/10/17
23.03.2017 Справа № 908/139/17
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/138/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ»
про стягнення 13123,90 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 04.04.2016 року
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» про стягнення основного боргу в сумі 6166,58 грн., пені в сумі 3333,59 грн., інфляційних витрат в сумі 996,19грн. та тридцять процентів річних в сумі 2627, 54 грн. за договором №69519 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 24.02.2015 року.
07.02.2017 року від позивача на адресу суду на підставі ст. 741 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 16.02.2017 року в режимі відеоконференції у справі № 908/139/17, проведення якої просить забезпечити в Господарському суді Дніпропетровському області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 року клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/139/17 задоволено, доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення відеоконференції 16.02.2017 року о 10 год. 30 хв.
Від позивача 14.02.2017 року, через канцелярію суду, надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
20.02.2017 року від позивача на адресу суду на підставі ст. 741 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 07.03.2017 року в режимі відеоконференції у справі № 908/139/17, проведення якої просить забезпечити в Бердянському міськрайонному суді Запорізької області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2017 року клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/139/17 залишено без задоволення.
Безпосередньо в судовому засіданні 23.03.2017 року представник позивача надав додаткові письмові пояснення.
В судовому засіданні 23.03.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання 23.03.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).
Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 158, офіс 014.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 42, 43 ГПК України.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 24.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», далі Експедитор та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ», далі Замовник, був укладений договір №69519 про надання послуг з організації перевезення відправлень, далі Договір.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 Договору, Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу послуг, пов'язаних із перевезенням відправлення, а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором. За надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора - novaposhta.ua.
Пунктом 2.5 Договору сторони узгодили, що прийняття Експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформлюється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, інформація про додаткові послуги.
Умовами розділу 3 Договору визначено права та обов'язки сторін. Так, відповідно до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 Експедитор зобов'язаний надати Замовнику документи для оплати послуг: рахунок-фактуру, податкову накладну, акт наданих послуг.
Замовник, відповідно до підпунктів 3.3.2, 3.3.7, 3.3.8, 3.3.14 пункту 3.3 Договору, зобов'язаний відповідно до вимог Експедитора чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов'язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) і надати її Експедитору. Своєчасно підписати документи, надані Експедитором відповідно до п.п. 3.1.3 договору, для засвідчення належним чином факту надання послуг. Здійснити оплату послуг Експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами Експедитора своєчасно та в повному обсязі. У разі оплати послуг Експедитора Одержувачем відправлення надати Експедитору повну інформацію про Одержувача (банківські реквізити (для безготівкової форми оплати послугу), адреса, телефон, відповідальна особа тощо). У разі відсутності оплати за надані послуги Одержувачем або іншою особою, зазначеною Замовником як платник, упродовж строку, встановленого договором, обов'язок здійснення оплати послуг Експедитора покладається на Замовника.
Згідно розділу 5 «Вартість послуг та порядок розрахунків» Договору, оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг Експедитора (п. 5.1). Експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику підписані скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання Замовником (п. 5.2). Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії Замовника відсутні й Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг ( п. 5.3).
Умовами п. 8.1 та 8.4 Договору сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час його дії.
Відповідно до акту акт №НП/4-0029965 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 20.11.2015 року, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 11636,13 грн. Вказаний акт підписаний представником відповідача без зауважень та скріплений печаткою товариства.
Також в матеріалах справи містяться копії експрес-накладних від 10.11.2015 року за № 59998024505952, № 10019945358, № 10019945356, № 10009640332, № 10009640333, № 10019945355, від 12.11.2015 року за №10016331512, № 10016331516, № 10016331515, № 10016331511, № 10016331514, № 10016331513, від 13.11.2015 року за № 59000143416707, № 59000143453273, № 59000143498306, № 10019567373, № 10019567372, № 10019567371, № 10019567370, №10019567369, № 10019567368, від 16.11.2015 року за № 59000143840348, які позивачем надано в якості доказу надання послуг.
Також позивачем були виписані рахунок № НП/4-0029965 від 20.11.2015 року на суму 11636,13грн. та податкова накладна №36715 від 20.11.2015 року.
Однак, відповідач свої зобов'язання з оплати за надані послуги в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 6166,58 грн., який позивач і намагається стягнути.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 25.11.2015 року по 23.12.2016 року в сумі 3333,59 грн. на підставі підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих Експедиторам послуг Замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30 % річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього тридцять процентів річних в сумі 2627,54 грн. та інфляційні витрати в сумі 996,19 грн. за період з 25.11.2015 року по 23.12.2016 року.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг транспортного експедирування. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну, порядок проведення розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 929, 930 ЦК України договір вважається укладеним.
Укладений між сторонами договір про надання послуг з організації перевезення відправлень за своєю правовою природою є договором про транспортне експедирування.
Частиною 1 ст. 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Згідно ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Порядок проведення розрахунків за надані послуги між сторонами узгоджений п. 5.1 Договору. Так, оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг Експедитора.
Факт надання позивачем відповідачу послуг за Договором підтверджується актом №НП/4-0029965 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 20.11.2015 року, а також копіями експрес-накладних від 10.11.2015 року за № 59998024505952, № 10019945358, № 10019945356, № 10009640332, № 10009640333, № 10019945355, від 12.11.2015 року за № 10016331512, № 10016331516, № 10016331515, № 10016331511, № 10016331514, № 10016331513, від 13.11.2015 року за № 59000143416707, № 59000143453273, № 59000143498306, № 10019567373, №10019567372, № 10019567371, №10019567370, № 10019567369, № 10019567368, від 16.11.2015 року за № 59000143840348. При цьому, позивач у своїх поясненнях, наданих до суду 23.03.2017 року, на вимогу суду надати оригінали експрес-накладних, зазначає про неможливість надання оригіналів, у зв'язку з закінченням їх терміну зберігання в архіві Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».
Так, докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена лише часткова оплата боргу що підтверджується копіями платіжних доручень № 5457 від 05.02.2016 року та № 5494 від 02.06.2016 року на загальну суму 5469,55 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за надані послуги з організації перевезення відправлень, а наявність заборгованості в сумі 6166,58 грн. підтверджено актом №НП/4-0029965 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 20.11.2015 року, який є первинним документом, згідно якого проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів повної оплати заборгованості за надані послуги за договором станом на час розгляду справи суду не надав.
За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» про стягнення основного боргу за надані послуги за договором №69519 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 24.02.2015 року в сумі 6166,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивачем за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нараховано відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.11.2015 року по 23.12.2016 року на загальну суму 3333,59 грн.
Проте, дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивач при розрахунку суми пені включає в період розрахунку, дні фактичної сплати суми заборгованості, що суперечить п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань». Також, позивачем перевищено строк нарахування штрафних санкцій встановлений п. 6.3.1 Договору. Відповідно до п. 1.12. вказаної постанови Пленуму у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, з врахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок пені за допомогою програми «Законодавство».
Пеня за актом №НП/4-0029965 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 20.11.2015 року розрахована судом наступним чином:
- за період з 25.11.2015 року по 04.02.2016 року (72 дня прострочення) подвійна облікова ставка НБУ від суми 11636,13 грн. пеня складає 1008,57 грн.;
- за період з 05.02.2016 року по 01.06.2016 року (118 днів прострочення) подвійна облікова ставка НБУ від суми 9166,58 грн. пеня складає 1233,73 грн.;
- за період з 02.06.2016 року по 25.11.2016 року (177 днів прострочення) подвійна облікова ставка НБУ від суми 6166,58 грн. пеня складає 931,736 грн..
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені за прострочення оплати за надані послуги становить 3174,03 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» пені підлягають задоволенню частково в сумі 3174,03 грн.
Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача тридцять процентів річних в сумі 2627,54 грн. та інфляційні витрати в сумі 996,19 грн. за період з 25.11.2015 року по 23.12.2016 року.
Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 6.3.1 Договору сторони встановили 30 % річних. Проте, в розрахунку процентів річних позивачем також допущені помилки при їх розрахунку - включено в період розрахунку, дні фактичної сплати суми заборгованості. Відтак, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок тридцяти процентів річних за допомогою програми «Законодавство».
Так проценти річних розраховані судом наступним чином:
- за період з 25.11.2015 року по 04.02.2016 року (72 дні прострочення) від суми 11636,13 грн. проценти річних складають 687,69 грн.;
- за період з 05.02.2016 року по 01.06.2016 року (118 днів прострочення) від суми 9166,58 грн. проценти річних складають пеня складає 886,60 грн.;
- за період з 02.06.2016 року по 23.12.2016 року (205 днів прострочення) від суми 6166,58 грн. проценти річних складають складає 1036,19 грн..
Відтак, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума процентів річних за прострочення оплати за надані послуги становить 2610,48 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» про стягнення процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 2610,48 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд зазначає наступне.
Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних витрат здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню в сумі 996,19 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 23.03.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 629, 638, 639, 929, 930, 931 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ», 69057, м. Запоріжжя, пр.. Леніна, буд. 158, офіс 014, код ЄДРПОУ 35365973 , на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», 36039, м. Полтава, вул.. Європейська, 57, адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, пл.. Г. Майдану, 1, код ЄДРПОУ 31316718, основний борг в сумі 6166 (шість тисяч сто шістдесят шість) грн. 58 коп., пеню в сумі 3174 (три тисячі сто сімдесят чотири) грн. 03 коп., тридцять процентів річних в сумі 2610 (дві тисячі десять) грн. 48 коп., інфляційні витрати в сумі 996 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 19 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) грн. 47 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» щодо стягнення пені в сумі 159,56 грн. відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» щодо стягнення процентів річних в сумі 17,06 грн. відмовити.
Повне рішення складено - 30.03.2017 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.