03.04.2017 Справа № 904/290/17
За позовом Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006", м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп", с. Святовасилівка, Солонянський район, Дніпропетровська область
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 24/17 від 03.01.2017
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. № б/н від 06.03.2017
Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" про стягнення 1923424, 36 грн, з яких: основний борг у розмірі 1 445 038, 64 грн., індексація ціни товару у розмірі 31651, 05 грн., штраф у розмірі 289007, 72 грн., процентів у розмірі 157726, 95 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 11.03.2016 № ЗП-78 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено у засіданні на 06.02.2017.
Представник позивача 24.01.2017 подав до канцелярії суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції № 23/17-юр від 19.01.2017.
26.01.2017 представник позивача надіслав факсимільну заяву про відмову від проведення судового засідання в режимі відеоконференції № 29/17-юр від 25.01.2017.
Також позивач через поштову установу надіслав до суду супровідний лист, яким долучив документи до матеріалів справи.
На виконання вимог ухвали суду від 18.01.2017 представник позивача подав до суду супровідний лист про подання доказів.
06.02.2017 представник відповідача присутній у судовому засіданні, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 06.02.2017 розгляд справи відкладено на 27.02.2017.
Представник позивача 22.02.2017 через канцелярію суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 1445038, 64 грн. основного боргу, індексацію ціни товару у розмірі 31651, 05 грн., штраф у розмірі 289007, 72 грн., процентів у розмірі 254243, 72 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Дана заява прийнята судом до розгляду.
Також представник позивача 27.02.2017 подав до суду клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 27.02.2017, відповідно до ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 904/290/17 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи Документообіг господарських судів. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 1008271CD15297.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 27.02.2017 подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.
Ухвалою суду від 27.02.2017 розгляд справи відкладено на 13.03.2017.
Представник відповідача 10.03.2017 подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з проведенням переговорів між сторонами стосовно можливості укладання мирової угоди.
Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2017 надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з можливістю врегулювання спору і добровільного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором.
Присутні у судовому засіданні 13.03.2017 представники сторін підтримали клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, у судовому засіданні представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.
Ухвалою суду від 13.03.2017 строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів. В судовому засіданні оголошено перерву до 03.04.2017.
03.04.2017 від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог, в якій він відмовляється від позовних вимог в частині стягнення процентів у сумі 254423, 72 грн.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 03.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
11.03.2016 між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № ЗП-78 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціях до договору, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби (далі - насіння або товар), пестициди в препаратних формах (засоби захисту рослин) та мікродобрива (далі - пестициди або товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його.
Найменування й асортимент товару, його кількість і ціна вказуються в специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами (п. 2.1 договору).
Пунктом 2.5 договору сторони погодили, що у специфікаціях і в накладних сторонами вказується базова ціна товару, повною ціною товару, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару. Порядок визначення суми індексації ціни товару (індексації сум платежів за товар) зазначений у розділі 5 договору. Ціна одного і той самого найменування товару в специфікації і в накладній може бути різною, і це не є помилкою, якщо умови специфікації містять різні строки оплати товару, оскільки розмір ціни певної партії товару одного і того самого найменування залежить від строків його оплати. Дострокова оплата товару не є підставою для зменшення його ціни, якщо інше не вказано в специфікації.
Відповідно до п. 5.6 договору, вказані в специфікаціях ціни товарів визначені сторонами на дату їх складання і є базовими. Базова ціна товару є фіксованою (тобто повною) тільки в разі оплати покупцем цього товару в день складання специфікації щодо нього. Враховуючи викладене, сторони домовились, що якщо товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то суми всіх платежів покупця постачальнику за товар підлягають індексації (тобто збільшенню). Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати здійснення платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого банком України на дату складання специфікації. Якщо на потрібну сторонам дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони керуються офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ в найближчий до такої дати попередній день.
Для показника К2 сторони використовують середній курс продажу доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці www.udinform.com)на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати здійснення платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com. Сторони домовились, що достатнім і належним підтвердженням (доказом в суді) показника К2 є роздруківка на паперовому носії відповідних відомостей із веб-сторінки www.udinform.com, справжність якої засвідчується підписом постачальника та відбитком його печатки (за наявності останньої).
У день здійснення платежу (переказування коштів постачальнику) покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку постачальником, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та ініціює переказ постачальнику проіндексованої суми платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП. При перерахуванні проіндексованої суми платежу покупець зобов'язується в призначенні платежу вказати суму індексації ціни товару (далі - СЩТ), як приклад: "...у т.ч. сума індексації ціни товару становить стільки-то гривень". СІЦТ є різницею між ПСП і ЄП і визначається таким чином: СЩТ = ПСП - СП.
У випадку прострочення покупцем сплати платежу за товар, проіндексована сума такого платежу визначається у вищезазначеному порядку, але вона в цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату коли мав бути здійснений цей платіж за договором.
При зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів за товар індексуються у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання постачальником такої позовної заяви. При зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця суми індексації ціни товару, у випадку коли основний борг за товар вже був стягнутий судовим рішенням з покупця за базовою ціною, то показник К2 для визначення СІЦТ з несплаченого непроіндексованого основного боргу визначається станом на дату складання такої позовної заяви постачальником. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни не проводиться. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно з таким показником на дату складання позовної заяви, то постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни товару застосувавши показник К2 станом на дату складання заяви про збільшення позовних вимог. Такий же порядок визначення показника К2 діє і при подані постачальником заяви з грошовими вимогами до покупця.
Відповідно до п. 5.6.9 договору, зобов'язання покупця зі сплати проіндексованих сум платежів (зі сплати СІЦТ) є грошовим зобов'язанням перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану у специфікаціях (накладних), є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.
Між сторонами було складено та підписано наступні специфікації до договору:
- № 1 від 21.03.2016 на загальну суму 1766687, 30 грн, умови поставки: СРТ (згідно з Інкотермс у редакції 2010 року) - склад покупця, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новопокровка, вул. Дружби, 2. Строки оплати: товар оплачується покупцем на умовах попередньої оплати в порядку, сказаному в договорі, і в такі строки: не пізніше 15 жовтня 2016 року. Суми платежів підлягають індексації згідно з договором (арк. с. 20);
- № 2 від 28.04.2016 на загальну суму 39611 грн, умови поставки: EXW (згідно з Інкотермс у редакції 2010 року) - склад покупця, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 1. Строки оплати: товар оплачується покупцем на умовах попередньої оплати в порядку, сказаному в договорі, і в такі строки: не пізніше 15 жовтня 2016 року. Суми платежів підлягають індексації згідно з договором (арк. с. 21).
На виконання умов договору та специфікацій до нього, позивач у період з 04.04.2016 по 29.04.2016 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1806298,30 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані обома сторонами (арк. с. 22-24).
Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 361 259,66 грн, що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку (арк. с. 28).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день прийняття рішення за поставлений товар складає 1445038,64 грн. та індексація ціни товару, на підставі пункту 5.6 договору, 31651,05 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати товару на суму 1445 038,64 грн. та індексації ціни товару у розмірі 31651,05 грн, а відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 1445038,64 грн. та індексації ціни товару у розмірі 31651,05 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 289007,72 грн.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.1.3 договору, за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 20 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 20 календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 40 календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування штрафу, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 289007,72 грн.
За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 48 відсотків річних, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, за період з 16.10.2016 по 26.02.2017 у розмірі 254243, 72 грн.
03.04.2017 від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог, в якій він відмовляється від позовних вимог в частині стягнення процентів у сумі 254423, 72 грн.
Згідно частин 1, 2 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч. 4 ст. 78 ГПК України).
Частиною 6 статті 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає, зокрема, відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, на вчинення таких дій, роз'яснивши присутньому у судовому засіданні представнику позивача правові наслідки відмови від позову та припинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що дана відмова не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймає її.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 26485, 46 грн.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 78, п. 4 ст. 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення процентів у розмірі 254423, 72 грн.
Провадження у справі № 904/290/17 за позовом Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" про стягнення процнтів у сумі 254423, 72 грн припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Святовасилівка, вул. Центральна, буд. 9; ідентифікаційний код 37916049) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (70605, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 34216986) основний борг у розмірі 1445038,64 грн., індексацію ціни товару в сумі 31651,05 грн, штраф у розмірі 289007,72 грн, та 26485, 46 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 04.04.2017
Суддя ОСОБА_3