1[1]
27 березня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн. 60 коп. на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування зазначає, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Вказує на те, що суд при прийнятті в рішення без його участі всупереч вимогам ст.255 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Вважає, що у працівників патрульної поліції не було правових підстав для складання протоколу, оскільки на момент їх приїзду його автомобіль був припаркований, і він ним не керував, не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши, що копію постанови суду отримав лише 18 січня 2017 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню, з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1, копію оскаржуваної постанови вручено 18 січня 2017 року, апеляційну скаргу подано 30 січня 2017 року.
У зв'язку з цим, вважаю обгрунтованими доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення апелянту у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, матеріали адміністративної справи свідчать про те, що зазначених вимог не дотримався.
Висновок судді місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту інспектора та поясненнях свідків.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративні правопорушення, у тому числі протокол та пояснення свідків, приходжу до висновку, що суддя місцевого суду дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 вказаного складу адміністративного правопорушення.
Так, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2016 року серії АП2 № 049962, 14 жовтня 2016 року о 04 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, по пр. Перемоги, 18 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно п.2.5 а ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 4,5) вбачається, що 14.10.2016 року близько 04 год. 30 хв. за адресою пр-т Перемоги, 18 під'їхав автомобіль«Deawoo Lanos 1.5», з якої вийшов чоловік та під'їхав автомобіль працівників поліції. Водночас факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння вони не засвідчили, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та розділу ІХ інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
З урахуванням наведеного протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, рапорт інспектора поліції та пояснення свідків самі по собі не можуть бути визнані достатніми та допустимими доказами наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Інші докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Між тим, при винесенні оскаржуваної постанови суддя місцевого суду на допущені інспектором поліції порушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення уваги не звернув, оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, та в порушення вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 7 КУпАПпередбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення є обгрунтованими, тому постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 скасувати, та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва Юрдига О.С.
Справа № 33/796/672/2017 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Волошин В.О.